Справа № 761/33627/16-к
Провадження № 1-кс/761/20533/2016
04 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Буква-Логістік» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 03.11.2015 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2015 року за №32015100000000193 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 КК України, -
23.09.2016 року представник в інтересах ТОВ «Буква-Логістік» звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про скасування арешту на вилучену під час обшуку книжкову продукцію, на яку в подальшому ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 03.11.2015 року було накладено арешт.
Своє клопотання представник заявника обґрунтовує тим, що ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 03.11.2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2015 року за №32015100000000193 за ознаками вчинення кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України було накладено арешт на книжкову продукцію, яку було вилучено під час обшуку за адресою м.Київ, вул..Б.Хмельницького, 3-б за період з 23.09. по 09.10.2015 року. За обставин провадження у вказаній ухвалі суду вказано, що посадові особи товариства вчинили кримінальні правопорушення, оскільки книжкова продукція була отримана без укладених між постачальниками угод про співпрацю. Вважає, що слідчим під час розгляду питання про накладення арешту в силу вимог п.2 ч.3 ст.132 КПК України не було доведено необхідність такого арешту згідно визначених у клопотанні про скасування арешту підстав. Не було враховано про те, що товариство та його посадові особи не набули на час накладення арешту ні статусу підозрюваного, ні обвинуваченого, а відтак наявні підстави для його скасування.
В судовому засіданні представник товариства клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, оскільки накладений арешт у кримінальному провадженні обмежує їх права як власника і користувача вилученою книжковою продукцією.
Слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС в м.Києві ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про дату і час розгляду клопотання був повідомлений неодноразово та належним чином.
Між тим, з врахуванням думки учасників процесу суд вважає за можливе провести розгляд клопотання у відсутність слідчого.
Фіксація вказаної процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду слідчим суддею зазначеного клопотання про скасування арешту не проводилась, оскільки клопотань про таке від учасників процесу не надійшло та за ініціативою суду така фіксація не здійснювалось, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вважаю, що воно не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно до ч.ч.1,2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У цьому провадженні слідчим суддею встановлено, що ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 03.11.2015 року було задоволено клопотання слідчого про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2015 року за №32015100000000193 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 КК України було накладено арешт на книжкову продукцію, яку було вилучено під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 за період з 23.09. по 09.10.2015 року.
В ухвалі колегія суддів при накладенні арешту посилається на вимоги ст.ст. 167, 170-173 КПК України, в тому числі і з метою забезпечення цивільного позову.
Сторона заявника наголошувала на тому, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки слідчим не було доведено підстав для такого арешту та у відсутність зазначених у ст.ст.170 КПК України обставин, а ухвала від 03.11.2015 року взагалі не ґрунтується на досліджених у справі доказах порушення вимог законодавства з боку власників книжкової продукції.
Між тим, суд вважає, що вказані посилання представника заявника частково не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки оскаржувана ухвала від 03.11.2015 року винесена із дотриманням вимог законодавства та наявна відповідність арештованого майна вказаного підприємства визначеним у ч.2 ст.167 КПК України критеріям, оскільки вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберігло на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного із їх незаконним обігом.
Інші наведені заявником, на його думку, підстави для скасування арешту, суд такими не вважає з врахуванням того, що такі посилання не спростовують необхідність накладеного арешту ухвалами слідчої судді.
Таким чином, з дослідженням доводів заявника вбачається про обґрунтованість підстав для накладення арешту та доцільність залишення вилученої продукції під арештом станом на даний час.
Крім того, з огляду на те, що розслідування провадження триває, тому підстав вважати, що потреба в арешті на даний час не відпала, у суду не має та доказів цьому суду не надано.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно згідно ухвали від 03.11.15, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження стороною заявника не доведено і слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено, розслідування кримінального провадження триває, тому вважаю, що на даний момент відсутні підстави для скасування арешту майна згідно визначеної ухвали, оскільки потреба в застосуванні цього заходу на даний час не відпала та він накладений обґрунтовано у рамках розслідуванного на даний час кримінального провадження, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 173, 174, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Буква-Логістік» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 03.11.2015 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100000000193, - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: