Справа № 761/27612/16-к
Провадження № 1-кс/761/16879/2016
09 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна,-
Слідчий Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві майор поліції ОСОБА_3 04.08.2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокуроромКиївської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101100000143 від 06.05.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,про арешт майна.
Кримінальне провадження №42016101100000143, зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на майно, оскільки, арешт накладається виключно на підставі рішення суду.
Клопотання мотивовано тим, щоу провадженні Шевченківського управління поліції ГУ НП України в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101100000143 від 06.05.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні слідчий Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві майор поліції ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
Власник майна в судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий суддя, враховуючи обставини, зазначені слідчим у клопотанні, дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речовихї прав на нерухоме майно № 58477891 встановлено, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.2015 року № 1661, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6
Постановою про визнання речових доказів від 13 червня 2016 року майно, на яке слідчий просить накласти арешт, було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42016101100000143.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Крім того, ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Беручи до уваги зміст клопотання та додані до нього матеріали, та враховуючи правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для інших осіб, а також звертаючи увагу на те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт визнано постановою від 13 червня 2016 року речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задовольнити дане клопотання.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 131, 170-173, 175, 309, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна- задовольнити.
Накласти арешт на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , яке відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить ОСОБА_5 .
Копію ухвали надати слідчому, а також надіслати прокурору та власнику майна.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Слідчий суддя