73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
27 вересня 2016 р. Справа № 923/734/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон
до: державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі
Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація
Херсонського морського порту), м. Херсон
про стягнення 5997,58 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність №18-15/54 від 08.08.2016р.
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення назви відповідача просить стягнути з державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Херсонського морського порту (відповідач) заборгованість у розмірі 5997,58 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на документальні докази, а саме: звіти від 12.07.2013, від 24.07.2013р., від 25.07.2013р., від 30.07.2013р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3516 від 31.07.2013р.; рахунок на оплату № 4906 від 09.08.2013р., на положення ст.ст. 173, 193, 181 ГК України та положення ст.ст. 526, 625, 207 ЦК України.
05 серпня 2016 року відповідач у справі через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з їх необґрунтованістю. Також у даному відзиві, відповідач зазначає, що позивачем у позовній заяві неправильно вказано назву філії відповідача - Херсонська філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України", замість необхідного - Херсонська філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Херсонського морського порту). Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 53-90).
Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2016р. усно заявив, що при складанні позовної заяви ним допущено описку у найменуванні відповідача та просив вважати вірною назву відповідача - державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Херсонського морського порту).
Ухвалою від 11.08.2016р. суд, вніс зміни в назву відповідача у справі № 923/734/16 та виклав її у наступній редакції - "Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Херсонського морського порту).
Ухвалою від 12.09.2016р. суд, відповідно до положень ч.3 ст. 69 ГПК України продовжив строк вирішення спору у справі № 923/734/16 на п'ятнадцять днів - до 27.09.2016р. та відклав розгляд справи на 27.09.2016р.
26 вересня 2016 року позивач у справі через канцелярію суду подав письмові пояснення, якими позивач додатково обґрунтовує позовні вимоги. Дані пояснення з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 110-128).
Представник відповідача у судове засідання 27.09.2016р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що представник відповідача у судовому засіданні 12.09.2016р. був повідомлений судом, що наступне судове засідання у справі відбудеться 27.09.2016р. о 14:30 год.
За ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.
Суд не визнавав явку представників сторін у судове засідання обов'язковою.
Отже, неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/734/16, не є підставою для відкладення її розгляду.
За таких обставин, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2016р. надав на огляд суду оригінали звітів від 12.07.2013, від 24.07.2013р., від 25.07.2013р., від 30.07.2013р., оригінал акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3516 від 31.07.2013р. та оригінал рахунку на оплату № 4906 від 09.08.2013р. Оригінали вказаних доказів є аналогічними тим, копії яких позивач додав до позовної заяви (а.с. 14-16).
Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Матеріали справи свідчать, що 24 липня 2013 року до державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (надалі - позивач) від Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Херсонського морського порту) (надалі - відповідач) надійшла Заявка №26-11/15 від 11.07.2013р. про здійснення організації власними силами прибирання зелених рослин та кущів вздовж полотна залізничних колій (№15, 18, 19, 21), розташованих на території ДП "ХМТП", від межі поїзних ліній, с гарантією оплати виконаних робіт.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що у період - 12, 24, 25 та 30 липня 2013 року ДП "Херсонський морський торговельний порт" вказані роботи було виконано.
Згідно оформлених нарядів - завдань від 12.07.2013р., від 24.07.2013р., від 25.07.2013р. та від 30.07.2013р. загальна кількість витраченого часу склала 47 годин.
Вартість виконаних робіт розрахована згідно Протоколу №01/07/2013 від 01.08.2013р. засідання комісії цінової та тарифної політики ДП "ХМТП".
Згідно виставленого позивачем рахунку № 4096 від 09.08.2013р. сума, що підлягає до сплати за послуги, надані відповідачу (виконання допоміжних та господарських робіт докерами-механізаторами (вирубка трави, зачищення залізничних колій, переїздів від сміття, бруду та інше) становить 5 997,58 грн.
Позивач зазначає, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3516 від 31.07.2013р. та рахунок на оплату № 4096 від 09.08.2013р. було направлено відповідачу 15.08.2013р.
Станом на 14.04.2016р. відповідач не виконав обов'язок по сплаті за послуги, які були надані позивачем, згідно поданої заявки та виставленого рахунку.
04 травня 2016 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 18-08/3, в якій позивач просив відповідача на протязі 7 банківських днів сплатити 5997,58 грн. заборгованості за виконані роботи. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та реагування.
Також позивачем на адресу відповідача був направлений лист від 24.06.2016р. № 18-25/211, в якому позивач просив відповідача на протязі 7 банківських днів сплатити 5997,58 грн. заборгованості за виконані роботи. Даний лист був залишений відповідачем без відповіді та реагування.
Отже, у зв'язку з несплатою відповідачем 5997,58 грн. за виконані роботи, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу за виконані роботи у розмірі 5997,58 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до положень ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на наявні у справі документальні докази (заявка №26-11/15 від 11.07.2013р.), суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору про надання послуг.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Також відповідно до приписів ст. 33 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також: в інших випадках на вимогу господарського суду.
Проаналізувавши надані позивачем докази (а.с. 10-15), в обґрунтування факту надання відповідачу послуг на виконання Заявки №26-11/15 від 11.07.2013р. по виконанню допоміжних та господарських робіт докерами-механізаторами (вирубка трави, зачищення залізничних колій, переїздів від сміття, бруду та інше) у період - 12, 24, 25 та 30 липня 2013 року на суму 5997,58 грн., суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували його доводи, з огляду на наступне.
Так, надані позивачем звіти на вантажно-розвантажувальні роботи (а.с. 11-14) не засвідчені не тільки представниками відповідача, а навіть і представниками самого ж позивача. Вказані документи закінчуються лише зазначенням посад працівників позивача, одним прізвищем та пустографами за відсутності будь-яких підписів. Також у переліку виконаних робіт містяться такі, що не відповідають замовленим - виготовлення метел, господарчі роботи по складу № 2 термін закінчення яких співпадає з начеб то виконаними роботами по замовленню відповідача.
Суд також звертає увагу, що Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 3516 від 31.07.2016р. (а.с. 15) взагалі не підписаний та не засвідчений печаткою позивача, а також і не підписаний відповідачем. Також і відсутні відомості щодо причин непідписання сторонами вказаного акту.
Також надані позивачем до суду 26.09.2016р. докази - звіти та наряди-замовлення (а.с. 112-128), не дають суду можливість зробити висновок, що на виконання Заявки №26-11/15 від 11.07.2013р. у період - 12, 24, 25 та 30 липня 2013 року позивачем були надані відповідачу послуги на суму 5997,58 грн., оскільки у будь-якому випадку позивач після остаточного виконання робіт повинен був оформити належним чином акт здачі-прийняття робіт та надати його на підпис відповідачу, чого як свідчать матеріали справи позивачем виконано не було.
Отже, надана позивачем ОСОБА_2 від 07.08.2016р. (а.с. 10), складена позивачем на підставі даних, які не підтверджуються належними документальними доказами.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт факту надання відповідачу послуг на виконання Заявки №26-11/15 від 11.07.2013р. по виконанню допоміжних та господарських робіт докерами-механізаторами (вирубка трави, зачищення залізничних колій, переїздів від сміття, бруду та інше) у період - 12, 24, 25 та 30 липня 2013 року на суму 5997,58 грн.
Суд також звертає увагу, що за твердженнями самого ж позивача, роботи ним були виконані на підставі Заявки відповідача №26-11/15 від 11.07.2013р., однак акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 3516 від 31.07.2016р. (а.с. 15) містить відомості, що роботи виконувались на підставі договору № 21-В-ХЕФ-1387Д від 02.09.2013р.
Таким чином, вказаний акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 3516 від 31.07.2016р. взагалі не має жодного відношення до робіт, які замовлялись відповідачем та виконувались позивачем на виконання Заявки №26-11/15 від 11.07.2013р.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги документально не підтверджені, а отже такі, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 05.10.2016р.
Суддя С.В. Нікітенко