Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" жовтня 2016 р.Справа № 922/2934/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ", м. Харків
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, м. Харків
про стягнення 6747,30 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 2190 від 03.08.2016 року
відповідача - ОСОБА_2, дов. № 0627/6/16 від 15.06.2016 року
Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 6747,30 грн., з яких 5321,78 грн. основний борг, 1074,10 грн. пеня, 95,97 грн. 3% річних та 255,45 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-307011 від 02 грудня 2015 року.
Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд переходить до розгляду справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечує.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.
02 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (позивачем, постачальником) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області (відповідачем, споживачем) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-307011.
Згідно пункту 1.1 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-307011 постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 02 грудня 2015 року, передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).
В пункті 2.3 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-307011 сторони дійшли згоди, що обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.
Згідно пункту 2.5 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 02 грудня 2015 року, за підсумками розрахункового періоду споживач протягом двох робочих днів погоджує з газорозподільним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період (технічний акт приймання-передачі природного газу), який є підставою для оформлення актів приймання-передачі між відповідними суб'єктами ринку природного газу.
Зі змісту пунктів 3.6, 3.9 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-307011 вбачається, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаними постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
Як свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі природного газу за грудень 2015 року позивач поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 5321,78 грн.
Відповідно до пункту 4.1 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 02 грудня 2015 року, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно пункту 4.5 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-307011, розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно.
Зі змісту пункту 4.6 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 02 грудня 2015 року вбачається, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної/щодекадної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. До дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Матеріали справи свідчать про те, що станом на 01 серпня 2016 року основна заборгованість Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області перед позивачем складає 5321,78 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Таким чином, дослідивши умови договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-БО-307011 від 02 грудня 2015 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5321,78 грн. основного боргу задовольнити.
Відповідно до пункту 6.2.2 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-307011 у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.
За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1074,10 грн. пені задовольнити.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 95,97 грн. 3% річних та 255,45 грн. суми боргу з урахуванням встановленого індексу за весь час прострочення задовольнити.
Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 610, 611, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (61050, м. Харків, м-н. ОСОБА_3 Сотні, 36, поточний рахунок 35228101006674 у ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, поточний рахунок 26005110058 в АБ "Кліринговий дім", МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621, ІПН 395906220380) 5321,78 грн. основного боргу, 1074,10 грн. пені, 95,97 грн. 3% річних, 255,45 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-БО-307011 від 02 грудня 2015 року та 1378,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05.10.2016 р.
Суддя ОСОБА_4