33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"29" вересня 2016 р. Справа № 918/592/16
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради
до Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради
та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання повернути приміщення вартістю 14 600 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 26.04.2000р.,
ОСОБА_2, договір б/н від 19.08.2016р.;
від прокуратури - ОСОБА_3, посвідчення №030682 від 03.12.2014р..
В судовому засіданні 29 вересня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
14 липня 2016 року керівник Сарненської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (далі - відповідач-1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати недійсним договір оренди частини приміщення №32/13 від 23.10.2013р., укладений між управлінням освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, про передачу у строкове платне користування господарської будівлі (В-1) (приміщення 1, 4, 5, 6, 7), яка входить в об'єкт нежитлової будівлі Кузнецовської ЗОШ №1 загальною площею 49,4 м.кв. для розміщення перукарні;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути приміщення Кузнецовської загальноосвітньої школи №1 загальною площею 49,4 м.кв., балансова вартість якого складає 14 600 грн., розміщене за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, м-н Будівельників, 55, управлінню освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради шляхом підписання акту прийому-передачі.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що шкільне приміщення було передано в оренду для використання, не пов'язаного з навчально-виховних процесом, що порушує інтереси держави. Як зазначено в позовній заяві керівника Сарненської місцевої прокуратури, відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням. На думку прокурора орендар використовує об'єкт оренди не за визначеним чинним законодавством цільовим призначенням навчального закладу - "не для забезпечення навчально-виховного чи наукового процесу учнів".
Ухвалою суду від 15 липня 2016 року позовну заяву №36.5-834вих-16 від 07.07.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/592/16, розгляд якої призначено на 01 серпня 2016 року.
29 липня 2016 року від відповідача-2 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. (а.с. 68)
01 серпня 2016 року від виконуючого обов'язків керівника Сарненської місцевої прокуратури через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення разом з оригіналами квитанцій для долучення до матеріалів справи. (а.с. 70-79)
Ухвалою суду від 01 серпня 2016 року розгляд справи відкладався на 05 вересня 2016 року.
05 вересня 2016 року від відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. (а.с. 87) Крім того, від представника відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. (а.с. 88)
05 вересня 2016 року від відповідача -1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли заперечення №01.1-36/779 від 29.08.2016 р.. (а.с. 94-97)
У судовому засіданні 05 вересня 2016 року представником відповідача-1 було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. (а.с. 98)
Ухвалою суду від 05 вересня 2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 26 вересня 2016 року.
22 вересня 2016 року від представника відповідача-1 на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи. (а.с. 108-109) 26 вересня 2016 року від представника відповідача-1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло аналогічне клопотання про долучення документів до матеріалів справи. (а.с. 122-126)
26 вересня 2016 року від відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання з додатками. (а.с. 112-121) Також 26.09.2016р. від представника відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. (а.с. 110)
Крім того, 26 вересня 2016 року від прокуратури через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення №36.5-1184 вих-16 від 23.09.2016р.. (а.с. 127-132)
Ухвалою суду від 26 вересня 2016 року розгляд справи відкладався на 29 вересня 2016 року.
29 вересня 2016 року від представника відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання від 28.09.2016р. №28-1/09/2016 та клопотання б/н від 29.09.2016р.. (а.с. 157-168, 169-174)
У судовому засіданні 29.09.2016 року прокурор позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях №36.5-1184 вих-16 від 23.09.2016р..
Прокурор доводить, що приміщення школи належить до об'єктів освіти та не може використовуватись не за призначенням. Невикористання школою спірного приміщення для навчального процесу, на думку прокурора, не є підставою для визнання правомірним договору оренди, оскільки нормами чинного законодавства встановлена заборона використання цього приміщення з іншою метою. Також, посилаючись на положення ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вважає, що передача будь-яких приміщень шкільних навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонено законом. У зв'язку з цим, договір оренди №32/13 індивідуально визначеного ОСОБА_4, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ Рівненської області, укладено всупереч вимогам законодавства, а тому має бути визнаний недійсним.
Відповідач-2 та його представник у судовому засіданні 29.09.2016р. позов заперечили в повному обсязі. Крім того, відповідач-2 повідомила про те, що спірне приміщення передане в оренду для розміщення перукарні, у якій проводиться безкоштовний гурток "Юний перукар" для учнів ЗОШ №1 м. Кузнецовська, що не суперечить ст. 63 Закону України "Про освіту".
Представник позивача у судове засідання 29.09.2016 року не з'явився, однак належним чином був повідомлений про місце, дату та час слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3301307778336. (а.с. 155)
Представник відповідача-1 у судове засідання 29.09.2016р. не з'явився, однак 28.09.2016р. від останнього на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача-1. (а.с. 156) У вказаному клопотанні представник відповідача-1 зазначив, що позовні вимоги не визнає.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, господарський суд вирішує спір по суті за наявними в матеріалах справи документами без явки представника позивача з метою дотримання вимог діючого законодавства.
Позивач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про причину неявки не повідомив, додаткових документів до матеріалів справи не надав.
Оскільки розгляд справи неодноразово відкладався, строк вирішення спору закінчується, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та дійшов висновку про те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи без участі представника позивача та відповідача-1 згідно з вимогами ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, відповідача-2 та його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
23 жовтня 2013 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) було укладено договір оренди 32/13 індивідуально визначеного ОСОБА_4, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовська Рівненської області. (далі - Договір) (а.с. 16-18)
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування, терміном на 10 років, окреме індивідуально визначене нерухоме ОСОБА_4 - господарська будівля (В-1) (приміщення 1, 4, 5, 6, 7), яка входить в об'єкт нежитлової будівлі Кузнецовської загальноосвітньої школи №1, загальною площею - 49,4 м2, що знаходиться за адресою: мікрорайон Будівельників, 55, місто Кузнецовськ Рівненської області і перебуває на балансі управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, вартість якого визначена шляхом незалежної оцінки і становить 14 600 грн..
08 жовтня 2014 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про внесення доповнень №1 до договору оренди 32/13 індивідуально визначеного ОСОБА_4, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ Рівненської області. (а.с. 20)
Пунктом 1.3. Договору (зі змінами) визначено, що Орендар використовує орендовану площу для розміщення перукарні (з проведенням безкоштовного гуртка "Юний перукар" для учнів ЗОШ №1 м. Кузнецовська.
Згідно п.2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, зазначений Договором, відповідно до Акту прийому-передачі ОСОБА_4. (Додаток №1)
Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що передача ОСОБА_4 в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це ОСОБА_4. ОСОБА_4 залишається територіальна громада, а Орендар користується ним протягом строку оренди
Сторони погодили, що орендна плата визначається на підстав Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, затвердженої рішеннями Кузнецовської міської ради від 28 жовтня 2011 року та орендною ставкою за використання нерухомого комунального майна, затвердженого рішенням Кузнецовської міської ради від 28 жовтня 2011 року №229, і за базовий місяць розрахунку складає 60 грн. 41 коп.. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем відповідно до поданого рахунку кожного місяця на розрахунковий Орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця. (п.п. 3.1., 3.2., 3.5. Договору)
Згідно п.10.1. Договору він набуває чинності з 23 жовтня 2013 року і діє до 22 жовтня 2023 року включно.
На виконання п.2.1. Договору 23 жовтня 2013 року сторонами було підписано Акт №1, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування майно: господарську будівлю (В-1) (приміщення 1, 4, 5, 6, 7) загальноосвітньої школи №1, площею - 49,4 м2, вартістю 14 600 грн.. (а.с. 19)
Як вбачається із наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 28 березня 2016 року нежитлова будівля Кузнецовської загальноосвітньої школи №1, яка розташована за адресою: мікрорайон Будівельників, будинок 55, м. Кузнецовськ, Рівненська область, загальною площею 7283,8 м2, на якій знаходиться об'єкт оренди відповідно до Договору, на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Кузнецовськ. (а.с. 25-28)
Відповідно до п. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням. Наразі в цьому Законі немає визначення поняття "об'єкт освіти і науки", замість нього по тексту Закону скрізь використовується поняття "навчальний заклад".
У Законі України "Про загальну середню освіту", який базується, в тому числі, на Законі України "Про освіту ", не використовується поняття "об'єкт освіти ", замість нього використовується поняття "загальноосвітні навчальні заклади ", до яких відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту" відносяться, зокрема, школи І-ІІІ ступенів, матеріально-технічна база яких, виходячи із ч. 1 його ст. 44, включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.
Отже, об'єктом освіти у випадку загальноосвітнього навчального закладу є навчальний заклад в цілому. Виходячи з такого та враховуючи те, що за весь період дії договору оренди від 23.10.2013р. у школі не відбулося змін у навчальному процесі, пов'язаних з виконанням цього Договору, суд приходить до висновку, що школа як об'єкт освіти використовувалась і продовжує використовуватись за її прямим призначенням - забезпечення права громадян на загальну середню освіту.
Відповідно до ст. 61 Закону України "Про освіту", фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування, у тому числі, визначено доходи від надання в оренду приміщень.
Згідно пункту 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. №778, джерелами фінансування закладу є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобних господарств, від передачі в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" визначено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
До того ж, частина приміщення будівлі за адресою: мікрорайон Будівельників, будинок 55, м. Кузнецовськ, Рівненська область використовується для розміщення перукарні (із проведенням безкоштовного гуртка "Юний перукар" для учнів ЗОШ №1 м. Кузнецовська).
Судом встановлено, що листом від 19.08.2014 року №980-09 Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради не заперечувало щодо залучення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до проведення безкоштовної гурткової роботи з учнями (гурток "Юний перукар") в порядку, встановленому нормативними документами в сфері освітньої діяльності. (а.с. 167)
Відповідач-1 у запереченнях №011-36/779 від 29.08.2016р. вказав про те, що спірне приміщення не використовувалося в навально-виховному процесі, оскільки знаходилося в занедбаному стані, було непридатним до використання. Також вказує на те, що відбувався занепад приміщення і з метою підвищення ефективності використання комунального майна було надано в оренду підприємцю. Крім того, зазначає, що відповідачем-2 самостійно приведено приміщення в належний вигляд та стан: проведено світло, воду, зроблено ремонтні роботи.
Як вбачається з матеріалів справи Кузнецовською ОСОБА_5 ступенів №1 затверджено план занять гуртка "Юний перукар". Також надано список учнів, що відвідують гурток "Юний перукар". (а.с. 123-124)
Крім того, до матеріалів справи відповідачем-2 долучено копію журналу факультативних занять ЗОШ №1. (120-121)
Судом встановлено, що частина приміщення будівлі за адресою: мікрорайон Будівельників, будинок 55, м. Кузнецовськ, Рівненська область використовується для проведення безкоштовного гуртка "Юний перукар" для учнів ЗОШ №1 м. Кузнецовська.
Крім того, орендоване за спірним договором приміщення використовується за призначенням згідно договору оренди 32/13 індивідуально визначеного ОСОБА_4 від 23 жовтня 2013 року.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в орендованому за спірним договором приміщенні іншого виду господарської діяльності ніж той, що передбачений договором оренди з урахуванням договору про внесення доповнень №1 до нього. Заборгованість по сплаті орендної плати у відповідача-2 відсутня.
До того ж, частина приміщення будівлі за адресою: мікрорайон Будівельників, будинок 55, м. Кузнецовськ, Рівненська область використовується в навчально-виховному процесі.
Згідно частини 2 ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту", вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими переліками обов'язкового навчального та іншого обладнання (в тому числі корекційного), навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, художньої та іншої літератури.
У відповідності до приписів пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. №63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.
Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча ст. 61 Закону України "Про освіту" та ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту" зазначають, що додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих в тому числі на комунальній власності, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про освіту" встановлено, що право громадян на освіту забезпечується: розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти; відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина; різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про освіту", система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти згідно із статтею 29 вказаного Закону включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.
За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.
В свою чергу, навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (пункт 1.2. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001 р. №563).
Таким чином, при укладенні та виконанні Договору суд не знаходить порушень ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" щодо заборони використання не за призначенням об'єктів освіти.
Судом встановлено, що при наданні в оренду приміщення будівлі школи за спірним договором за адресою: мікрорайон Будівельників, будинок 55, м. Кузнецовськ, Рівненська область не було допущено порушень чинного законодавства, зазначених в позовній заяві прокурора.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що прокурором не доведено, що орендоване за спірним договором частина приміщення до його укладення використовувалось навчальним закладом у навчально-виховній роботі або технологічно пов'язане з навчально-виховним процесом, не доведено факт порушення прав вихованців та осіб, які працюють у даному навчальному закладі. Крім того, до матеріалів справи прокурором не надано доказів фінансування на утримання орендованого приміщення за рахунок коштів відповідного бюджету.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання прокурора на порушення приписів ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", якою встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням, оскільки правило вказаного пункту не містить обмежень щодо можливості використання частини приміщень.
Вказана правова позиція викладена також в постанові ВГСУ від 14.05.2014 року по справі №925/1800/13.
Виходячи з положень статей 41, 143 Конституції України, статті 181, глави 58 Цивільного кодексу України, статті 8 ч. З, 283, 287Господарського кодексу України, Законів України "Про оренду державного і комунального майна", "Про освіту", нерухоме майно, яке перебуває у комунальній власності, є об'єктом цивільного права, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у відносинах користування та розпорядження комунальним майном з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав осіб, у віданні яких знаходиться вказане майно.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частинами 5, 7 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду; майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Таким чином, із вищевказаних норм закону випливає, що орган виконавчої влади та місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження майном комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника комунального майна.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Правові підстави визнання недійсним правочину регулюються Цивільним кодексом України, та саме недодержання загальних вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину можуть бути підставою для звернення особи з вимогою про визнання правочину недійсним та за наявності доведення позивачем такої обставини такі право чини можуть бути визнані судом недійсними.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Тобто положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В пунктах 2.1., 2.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" надано роз'яснення, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Судом на підставі поданих до матеріалів справи доказів в їх сукупності, встановлено, що договір оренди 32/13 індивідуально визначеного ОСОБА_4 від 23 жовтня 2013 року, який прокурор просить визнати недійсним, відповідає вимогам діючого законодавства і обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення, під час розгляду справи встановлено не було.
Суд на підставі ретельного дослідження матеріалів справи, керуючись принципом розумності, справедливості приходить до висновку, що спірний договір оренди 32/13 індивідуально визначеного ОСОБА_4 від 23 жовтня 2013 року є таким, що не суперечить приписам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", оскільки не призводить до порушення прав дітей, які захищає і гарантує держава. Крім того, невідповідність спірного договору нормам Цивільного кодексу України чи іншим актам цивільного законодавства прокурором також не доведено, що, в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позову прокурора про визнання договору оренди частини приміщення №32/13 від 23.10.2013р., укладеного між управлінням освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, недійсним у відповідності до приписів ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України.
Суд також зазначає, що відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".
Проте прокурор при поданні позовної заяви не обґрунтував, яким чином укладення спірного договору порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі першого або другого відповідачів, в чому полягає таке порушення, враховуючи, що позивач не належить до навчальних закладів.
Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди 32/13 індивідуально визначеного ОСОБА_4 від 23 жовтня 2013 року відсутні.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку про безпідставність вимог прокурора про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути приміщення Кузнецовської загальноосвітньої школи №1 загальною площею 49,4 м.кв., балансова вартість якого складає 14 600 грн., розміщене за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, м-н Будівельників, 55, управлінню освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради шляхом підписання акту прийому-передачі, оскільки вони ґрунтуються на вимогах про визнання спірного договору недійсним, які, як зазначено вище, задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 04 жовтня 2016 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 6 примірників:
1 - до справи;
2-3 - позивачу рекомендованим (35500, м. Сарни, вул. Демократична, 32; 34400, Рівненська обл., м. Вараш, майдан Незалежності, 1);
4 - відповідачу-1 рекомендованим (34400, м. Вараш, м-н Вараш, 41);
5- відповідачу-2 рекомендованим (34400, м. Вараш, м-н Будівельників, 25, корпус, 1, кв. 68);
6- прокуратурі Рівненської області (33000, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52).