Провадження № 1-кп/760/904/16
760/13024/16-к
30 вересня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016100090008209 від 15.07.2016р. укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Києва, громадянином України, освіта повна середня, одруженого, на утриманні двоє дітей, 2000р.народження та 2013р.народження, працюючого помічником керівника ТОВ «Брок-Енержі», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.2 КК України,-
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження
-//- прокурора - ОСОБА_3
-//- захисника - ОСОБА_5
-//- обвинуваченого - ОСОБА_4
ОСОБА_4 , 05.11.2014 року, у невстановлений слідством час, будучи працівником ТОВ «Брок Енерджі» та виконуючи професійну діяльність, перебуваючи за адресою м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, отримав від представника ТОВ «ІНТЕР-ФУД» - ОСОБА_6 офіційні документи, для митного оформлення. Створюючи видимість виконання вимог, щодо тарифного контролю, підробив одразу три офіційні документи, а саме: міжнародних транспортних накладних (СМR) від 30.10.2014 №№: SX-2183, SX-2184 та №53019, шляхом проставляння у кожному з вищезазначених СМR відбитків підробного штампу «Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено. Головне управління Держсанепідемслужби у Київській області» та рукописний запис номеру та дати у відповідній графі підробного штампу красителем синього кольору: «1310, 05.11.2014», надані йому представником ТОВ «ІНТЕР-ФУД» - ОСОБА_6 .. Такими діями, ОСОБА_4 , без відома представника ТОВ «ІНТЕР-ФУД»- ОСОБА_6 підробив товаросупровідні документи зазначеного товариства, а саме: міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) № SХ-2183 від 30.10.2014 р., № SХ-2184 від 30.10.2014 р. та № 53019 від 30.10.2014 р.
Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СУ України №269/1 від 25.11.2014 року, відбитки штампа «Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено. Головне управління Держсанепідемслужби у Київській області» в наданих на дослідження CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна) № SХ-2183 від 30.10.2014, CMR № SХ-2184 від 30.10.2014, № 53019 від 30.10.2014 нанесені за допомогою друкарської форми високого друку (кліше).
Відбитки штампа «Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено. Головне управління Держсанепідемслужби у Київській області» в наданих на дослідження CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна) № SХ-2183 від 30.10.2014, CMR № SХ-2184 від 30.10.2014, № 53019 від 30.10.2014 нанесені за допомогою однієї друкарської форми високого друку (кліше).
Відбитки штампа «Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено. Головне управління Держсанепідемслужби у Київській області» в наданих на дослідження CMR № SХ-2183 від 30.10.2014, CMR № SХ-2184 від 30.10.2014, № 53019 від 30.10.2014 нанесені штампом «Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено. Головне управління Держсанепідемслужби у Київській області», відбитки якого було надано в якості експериментальних зразків.
Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СУ України №275/1 від 18.12.2014 року, «Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено. Головне управління Держсанепідемслужби у Київській області» в наданих на дослідження CMR № SХ-2183 від 30.10.2014, CMR № SХ-2184 від 30.10.2014, № 53019 від 30.10.2014 та відбитки штампу «Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено.
Головне управління Держсанепідемслужби у Київській області», які було надано в якості експериментальних зразків нанесені різними друкарськими формами високого друку (кліше).
Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразилися у видачі особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які надають права або звільняють від обов'язків, з метою використання їх іншою особою, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 358 КК України.
Під час досудового розслідування прокурором ОСОБА_3 з обвинуваченим ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості, зі змісту якої вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення і зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в цьому діянні і під час судового провадження.
Крім того, під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 узгодили останньому міру покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 грн.).
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.358 КК України щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена з прокурором добровільно без застосування до нього будь-якого насильства, примусу та погроз.
Враховуючи вищевикладене, суд переконався, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим може бути затверджена.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_4 згідно ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості.
Як убачається зі змісту наданої суду угоди про визнання винуватості від 18.07.2016 року, вона відповідає вимогам ст.472 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України і зрозумів, роз'яснені судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких його обвинувачують, має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 усвідомив наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, а також характер обвинувачення, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження судом угоди, передбачені п.п.3-4 ч.4 ст.474 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Крім того, відповідно до ст.124 ч.2 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави і витрати на залучення експертів за проведення по даному провадженні двох судово-технічних експертиз документів на загальну суму 4916 грн. 80 коп.
Керуючись ч.1 ст.314, ч.4 ст.ст.469, 472-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.07.2016 року у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016100090008209 від 15.07.2016 року, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу - 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 грн.).
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення двох технічних експертиз документів на загальну суму 4916 грн. 80 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.
Суддя: