Провадження № 2/760/4529/16
В справі № 76010474/16-ц
07 вересня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Носачова А.К.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати за ним право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 та на 1/3 частину квартири після смерті бабусі ОСОБА_4.
Посилається в позові на те, що є спадкоємцем за заповітом майна свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та бабусі ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті яких відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.
Зазначає, що батько склав заповіт, яким заповів йому паєнагромадження, яке знаходилось в Житлово-будівельному кооперативі «Десна» Залізничного району м. Києва.
Цим паєнагромадженням є квартира АДРЕСА_1, яка належала батькові на праві приватної власності.
Після смерті батька відкрилася спадщина на майно, зокрема, на паєнагромадження, яким є вищезазначена квартира АДРЕСА_1, загальна площа якої складає 35,3 кв. м., житлова площа - 20,4 кв.м.
Серед спадкоємців, які мали право на обов'язкову частку в спадщині, залишилася мати померлого, а його бабуся ОСОБА_4, яка успадкувала 1/3 частину паєнагромадження, тобто фактично 1/3 частину зазначеної квартири.
Ним за заповітом було успадковано 2/3 частини паєнагромадження на дану квартиру, про що йому державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори 17 січня 1995 року видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся ОСОБА_4, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на 1/3 спірної квартири АДРЕСА_1.
12 березня 1998 року він звернувся до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, однак Свідоцтво про право на спадщину не отримав.
18 травня 2016 року через свого представника звернувся до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 на 2/3 частин квартири АДРЕСА_1.
Листом від 30 травня 2016 року за вих. №2400/01-16 йому відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну квартиру в зв'язку з тим, що згідно із заповітом він успадкував 2/3 частини паєнагромадження, що знаходиться в Житлово-будівельному кооперативі «Десна», а не частину квартири.
18 травня 2016 року через представника він звернувся до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом у порядку спадкування після смерті бабусі на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Постановою від 21 травня 2016 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв»язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, просить розглядати справу в його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3
За життя ОСОБА_3, склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори 30 грудня 1986 року за реєстровим №2-9580, яким заповів позивачу паєнагромадження, що знаходилися в Житлово-будівельному кооперативі «Десна» Залізничного району м. Києва.
17 січня 1995 року державним нотаріусом Дев»ятої Київської державної нотаріальної контори позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 частини паєнагромадження, що знаходилися в Житлово-будівельному кооперативі «Десна» Залізничного району м. Києва.
На 1/3 частину паєнагромаджень було видано Свідоцтво про право на обов»язкову частку матері померлого ОСОБА_4.
/а.с. 10 - 12 /
ІНФОРМАЦІЯ_2 бабуся позивача ОСОБА_4 померла.
Згідно довідки ЖБК «Десна» від 07 квітня 1995 року паєві внески за квартиру АДРЕСА_1 сплачені в повному обсязі.
Відповідно до інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації спірна квартира зареєстрована за померлим ОСОБА_3на підставі довідки, виданої ЖБК »Десна» 10 січня 1994 року.
/а.с.16 - 21 /
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», яка регулювала порядок набуття права власності на майно в будинках житлово-будівельних кооперативів, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
В пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, яким до дня смерті були внесені повністю пайові внески за квартиру, вона включається до складу спадщини.
Така ж позиція висловлена і в Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/04-13 від 16 травня 2013 року, згідно з яким у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.
Таким чином, квартира АДРЕСА_1 належала на момент смерті спадкодавцю на праві власності, як члену ЖБК, який повністю сплатив пайовий внесок за квартиру, а тому вона входить до складу спадщини після його смерті, як члена ЖБК.
З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України.
Відповідно до ч.ч.3, 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.
Як зазначено вище, обидва спадкодавці померли до 01 січня 2004 року.
Тобто, відносини спадкування після їх смерті мають регулюватися ЦК Української РСР.
Частиною 1 статті 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
За парвилами ч.1 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Як встановлено вище, позивач подав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини як після смерті батька, так і після смерті бабусі, тобто прийняв її.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Листом Дев»ятої Київської державної нотаріальної контори від 30 травня 2016 року позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну квартиру в зв'язку з тим, що згідно із заповітом він успадкував 2/3 частини паєнагромадження, що знаходиться в Житлово-будівельному кооперативі «Десна», а не відповідну частину квартири.
Постановою державного нотаріуса Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори від 21 травня 2016 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії -видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом в зв»язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст.15 Закону України « Про власність», ст. ст. 3,4, 10, 11, 57-60, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 в Києві, загальна площа якої складає 35,3 кв. м., житлова площа - 20, 4 кв. м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в Києві, загальна площа якої складає 35,3 кв. м., жилова площа - 20, 4 кв. м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: