ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.09.2016Справа №910/15234/16
За позовомДержавного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС"
До Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
Прозобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1
За участю представників:
від позивачаОСОБА_2 (представник за довіреністю від 11.01.2016)
від відповідачаОСОБА_3 (представник за довіреністю від 25.05.2016)
Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання відповідача виконати умови п. 3.5 договору від 29.01.2016 № 160/16-ПР-10 шляхом направлення позивачу підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою акти приймання-передачі газу за лютий 2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/15234/16, розгляд справи призначено на 20.09.2016.
Ухвалою суду від 20.09.2016 розгляд справи відкладено на 27.09.2016.
В судовому засіданні 27.09.2016 представник відповідача заявив клопотання про залучення у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Боярське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів.
Заслухавши пояснення представника відповідача по суті вказаного клопотання та заперечення представника позивача, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки відповідачем не обґрунтовано наявність у Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів юридичного інтересу у даній справі, що є підставою для залучення останнього третьою особою.
Надалі представник позивача обґрунтував позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС" (споживач) укладено договір № 160/16-ПР-10 постачання природного газу (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року (включно) газ обсягом 3 185,031 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (тис.куб.м.): січень - 1800,000, лютий - 1385,031.
Відповідно до п. 3.4 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.
У п. 3.5 договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов'язується надати постачальнику:
- завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та операторами ГРМ/ГТС;
- підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість з урахуванням вартості транспортування газу магістральними газопроводами ПАТ «Укртрансгаз».
Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п. 6.1 договору оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п. 5.2 цього договору або у відповідних додаткових угодах (п. 5.1 даного договору).
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання договірних умов між сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 загальною вартістю 8 399 107,37 грн та від 31.03.2016 загальною вартістю 3 790 423,79 грн.
Оплату за вказаними актами позивачем було здійснено у повному обсязі 30.03.2016 (платіжне доручення № 659 від 30.03.2016 на суму 8 399 107,37 грн) та 16.06.2016 (платіжне доручення № 1366 від 16.06.2016 на суму 3 790 423,79 грн).
Натомість, акт приймання-передачі природного газу вартістю 9 285 531,66 грн у лютому 2016 року у двох примірниках направлявся споживачем для підписання постачальнику неодноразово листами від 02.02.2016 № 414/23/08-ВОК, від 28.03.2016 № 1245/23/11-ВОК, від 11.04.2016 № 1515/23/14-ВОК, від 29.04.2016 № 1780/52/3-0425, від 30.06.2016 № 2484/52/3-0622.
Проте, щоразу позивач відмовлявся підписувати надіслані йому акти за лютий 2016 року та повертав їх відповідачу, посилаючись на наявність у останнього заборгованості за природній газ та відсутність підтвердженої номінації.
Позивач звернувся до суду, оскільки вважає відмову відповідача від підписання вказаного акта невиконанням взятого на себе зобов'язання відповідно до п. 3.5 договору, що має наслідком відсутність можливості реєстрації позивачем бюджетного фінансового зобов'язання та виконання ним зобов'язань оплати спожитого газу.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (ГК України) однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вказано вище, умовами договору (п. 3.5 договору) передбачено обов'язок споживача надати постачальнику підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, а також обов'язок постачальника повернути споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.
Як вбачається з листів відповідача, відмови від підписання актів приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року мотивовані наявністю заборгованості у позивача за попередній місяць (січень) та відсутністю підтвердженої номінації щодо обсягів природного газу.
Натомість, обставини наявності заборгованості у відповідача були підставою для вказаної відмови як у період, коли заборгованість у розмірі 8 399 107,37 грн дійсно існувала, так і після її погашення відповідачем, що відбулося 30.03.2016.
Поряд з викладеним, суд вважає доцільним зазначити, що розрахунки за природний газ позивачем здійснювались в допустимий договором спосіб після закінчення місяця поставки газу на підставі акта приймання-передачі газу.
Згідно з поясненнями позивача, не спростованими відповідачем, останній не обмежував та не припиняв постачання газу споживачу, правом чого постачальник наділений в силу п.п. 6.2, 7.3 договору та Правилами постачання природного газу (затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2469 від 30.09.2015), а, укладаючи 30.03.2016 додаткову угоду № 1 до договору, не ініціював внесення змін або ж виключення положення договору щодо обсягів споживання природного газу за лютий 2016 року.
Щодо тверджень відповідача про те, що ним не надавалося номінації природного газу за лютий 2016 року для позивача транспортному підприємству, то у суду немає підстав вважати їх достеменними з огляду на підписання акта приймання-передачі природного газу у лютому 2016 представником транспортної організації - Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та наявність на акті його печатки, що свідчить про поставку газу споживачу у лютому 2016 року.
Поряд з цим, за переконанням суду, господарські відносини замовника та оператора газотранспортної системи, наявність між ними договірних зобов'язань щодо транспортування газу та можливе їх порушення одним з них, не підлягають оцінці та встановленню в межах даної справи за браком відповідних доказів, а відтак, відсутність номінації в даному випадку суд не вважає такою обставиною, що належним чином обґрунтовує відмову відповідача від підписання акта.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем жодних інших доказів на підтвердження свої позиції, окрім усних та письмових пояснень, до суду подано не було.
Отже, підсумовуючи викладене вище, суд вважає відмову відповідача від підписання акта за лютий 2016 року необґрунтованою, що в свою чергу порушує п. 3.5 договору, тому суд вважає законним та справедливим зобов'язати відповідача усунути таке порушення, виконати встановлений договором обов'язок, підписавши акти приймання-передачі газу за лютий 2016 року та направивши їх позивачу, що в свою чергу сприятиме виконанню позивачем своїх зобов'язань з оплати газу, зважаючи на встановлений законодавством порядок використання державних коштів.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконати умови п. 3.5 договору № 160/16-ПР-10 постачання природного газу від 29.01.2016 шляхом направлення Державному спеціалізованому підприємству "Чорнобильська АЕС" підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою акти приймання-передачі газу за лютий 2016 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1, код ЄДРПОУ 14310862) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 05.10.2016
Суддя О.М. Ярмак