ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.10.2016Справа №910/16545/16
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"
до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"
про відшкодування шкоди в розмірі 2 469,00 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 114 від 17.02.2016 р.
встановив:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про відшкодування шкоди в розмірі 2 469,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 серпня 2015 року між приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_2 укладено договір № 1500976 серії PKS, відповідно до якого застраховано автомобіль НОМЕР_1.
24 жовтня 2015 року в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу марки Renault, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва № 756/15674/15-п від 18 грудня 2015 року ОСОБА_4 у відповідності до ст. 124 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності.
Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до рахунку-фактури № 07141215 від 14.12.2015 р. та наряду-замовлень № 07141215 вд 14.12.2015 р. (акту виконаних робіт) вартість відновлювального ремонту становить 7 960,00 грн.
На виконання вимог договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 843,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1534 від 27.01.2016 р., та 6 367,00 грн. зараховано у сплату недоплаченої частини страхової премії, тобто фактичні витрати становлять 7 210,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Renault, д.н. НОМЕР_2 застраховано у приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АЕ/3143727.
Так, до приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачеві заяву про страхове відшкодування на суму 7 210,00 грн. вих. № 04-1138 від 11.06.2016 року.
Вимоги відповідач частково виконав на суму 4 231,00 грн., тому позивач звернувся до суду про стягнення з нього 2 496,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.09.2016 р.
У судовому засідання 26.09.2016 р. оголошено перерву до 04.10.2016 р. для надання додаткових доказів по справі.
29.09.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав документи по справі.
У судове засідання 04.10.2016 р. представник позивача не з'явився, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 03.10.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про розгляд справи без участі представника.
Представника відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
13 серпня 2015 року між приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_2 укладено договір № 1500976 серії PKS, відповідно до якого застраховано автомобіль НОМЕР_1.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З довідки № 77626211 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 24 жовтня 2015 року в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу марки Renault, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва № 756/15674/15-п від 18 грудня 2015 року ОСОБА_4 у відповідності до ст. 124 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до рахунку-фактури № 07141215 від 14.12.2015 р. та наряду-замовлень № 07141215 вд 14.12.2015 р. (акту виконаних робіт) вартість відновлювального ремонту становить 7 960,00 грн.
Страховик склав страховий акт № 110542 від 27.01.2016 року, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 7 210,00 грн.
Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання вимог договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 843,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1534 від 27.01.2016 р., а6 367,00 грн. зараховано у сплату недоплаченої частини страхової премії, тобто фактичні витрати становлять 7 210,00 грн.
Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Renault, д.н. НОМЕР_2 застраховано у приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АЕ/3143727, франшиза становить 510,00 грн.
Так, до приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачеві заяву про страхове відшкодування на суму 7 210,00 грн. вих. № 04-1138 від 11.06.2016 року, отримана останнім 16.03.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04119 19724021.
Вимоги відповідач частково виконав в розмірі 4 231,00 грн.
У відзиві на позовну заяву вих. № 2939 від 19.09.2016 р. відповідач зазначає, що позивачем не враховано коефіцієнт фізичного зносу, який становить 0,4389, а тому сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 4 231,00 грн., яка була сплачена відповідачем на користь позивача.
Згідно з п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, значення Е З приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Оскільки, рік випуску транспортного засобу Hyundai, д.н. НОМЕР_3 є 2007 року , тобто строк експлуатація становить 8,0 років на день ДТП та пробіг автомобіля складає 194431 км (нормативний середньорічний пробіг становить 22 600), тому твердження відповідача є обґрунтованими та приймаються судом до уваги.
Також, відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Статтею 5 цього ж Закону визначено вичерпний перелік суб'єктів оціночної діяльності.
Відповідач надав суду докази, що підтверджують право старшого спеціаліста ОСОБА_5 як фахівця з відповідною кваліфікацією, на підставі отриманого в установленому законодавством України порядку свідоцтва, з необхідним рівнем освіти, займатися оціночною діяльністю, а саме свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України № 681 від 22.10.2003 р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 540 від 27.09.2003 р.
Так як відповідач сплатив суму страхового відшкодування, із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу 31 березня 2016 року, тобто до порушення провадження у справі, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з статтею 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ст.. 34, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 06.10.2016 р.
Суддя С.М.Мудрий