СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3155/15-к
пр. № 1-кп/759/674/16
06 жовтня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014100080010878 за обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тернівка Бахчисарайського району АР Крим, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта базова середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
сторони захисту: захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_9 ,
Стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 04.12.2014р., приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кв. АДРЕСА_3 , спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_10 , що спричинило смерть останнього.
Так, 04.12.2014р., протягом дня ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання - в кв. АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 розпивали спиртні напої. Цього ж вечора, приблизно о 23 год. ОСОБА_4 , продовжуючи знаходитись у вказаній квартирі, спровокував конфлікт з ОСОБА_10 , в ході якого, відчуваючи до останнього раптово виниклу неприязнь, рукою, стиснутою в кулак, умисно наніс удар в область голови ОСОБА_10 , від якого він впав на підлогу в квартирі. Після чого, ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_10 , взяв на кухні дерев'яну качалку та обмотавши її рушником, став наносити нею численні удари по голові, тулубу та верхніх кінцівках ОСОБА_10 , від отримання яких останній помер.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 3466 у ОСОБА_10 виявлено наступні ушкодження:
- на голові: а) закрита черепно-мозкова травма: дві ділянки ссаднення на голові в тім'яно-потиличній ділянці справа та зліва; переломи кісток основи та склепіння черепу; нерівномірно виражені обмежено-дифузні субарахноїдальні крововиливи на обох гемісферах великого мозку; б) садна та синці на голові;
-садна та синці на шиї;
-на грудях та спині: а) закрита травма грудей та живота: 2 ділянка ссаднення на спині зліва в підлопатковій ділянці; переломи деяких ребер зліва по задній анатомічній лінії з ушкодженням пристінкової плеври, та по передній анатомічній лінії без ушкодження плеври; забої лівої легені; крововиливи в голівку, тіло та хвіст підшлункової залози; б) садна та синці на передній поверхні грудей;
-садна та синці на руках;
-синці на сідницях; садна на правому стегні та синець на лівій гомілці.
Враховуючи характер та зовнішній вигляд ушкоджень, забарвлення крововиливів та його інтенсивність в ділянках ушкоджень, дані судово-гістологічного дослідження (ступінь вираженості клітинної реакції в зонах ушкоджень) можливо вважати, що: вищевказані ушкодження утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, по механізму удару приблизно за 4-6 годин до настання смерті.
Ушкодження, які описані у висновку: комплекс котрих сформував закриту черепно-мозкову травму, закриту травму грудей та живота, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпечності для життя) та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_10 настала від поєднаної травми голови, грудей та живота з переломами кісток черепу, ребер, ушкодженням головного мозку, лівої легені, підшлункової залози, шоком та деструктивним набряком-набуханням головного мозку.
Наведені вище дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілому.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, не визнав та показав, що ОСОБА_10 , вранці 04.12.2014р. його розбудив та попросив дати телефон подзвонити, так як у нього свого телефону не було. Він сказав, що він вночі заробив півтори тисячі гривень. Через деякий час, скільки точно часу пройшло не пам'ятає, тому що спав, ОСОБА_10 взяв телефон, щоб зателефонувати та взяти наркотик. Потім знову через деякий час ОСОБА_10 його розбудив і сказав, що взяв 1 гр. метадону, на що він обурився, адже це забагато. Він встав і пішов на кухню, де ОСОБА_10 як раз приготував метадон. Коли він зайшов на кухню, то ОСОБА_11 вдарив кота і він за це його вдарив. Він думав, що той піде до кімнати, але ОСОБА_11 вийшов з квартири. Він не хотів бачити, як ОСОБА_10 буде вживати наркотики, а тому ввечері поїхав на Троєщину. Повернувшись вранці наступного дня та підіймаючись по сходах на третій поверх побачив ОСОБА_11 , який спускався. Він запитав у нього, де ОСОБА_10 , а той відповів, що не був вдома. Він пішов до магазину і взяв ОСОБА_11 горілку, а собі «Джин-тонік». Прийшли додому, він заходив першим, і побачили чотири шприца на полу, яких він відразу прибрав. У квартирі був безлад. Вони пішли на кухню і «виключилися». Ввечері коли прокинувся, то побачив, що ОСОБА_11 лежить на підлозі. Він його запитав, чому той не ліг на диван, на що ОСОБА_11 відповів, що на дивані ОСОБА_10 . Потім вони повбирали і пішли до магазину. Він ОСОБА_11 взяв горілку, а собі «Джин-тонік». В подальшому він пішов до нових знайомих і вранці тільки прийшов, після чого ОСОБА_11 сказав йому, що ОСОБА_10 мертвий. Він одразу зателефонував до швидкої, а потім до міліції.
Також ОСОБА_4 показав, що за адресою АДРЕСА_2 він проживав з ОСОБА_10 та господарем даної квартири ОСОБА_11 . До даної події вони проживали разом близько двох місяців і за весь час спілкування у них на побутовому рівні виникла лише один раз сварка та на підставі того, що ОСОБА_10 дуже грубо спілкувався зі своєю матір'ю, на що він зробив зауваження, але бійки між ними ніколи не виникало. Потерпілий для нього являється двоюрідним меншим братом, а ОСОБА_10 - рідний брат. Участі у слідчій дії такій як, слідчий експеримент, не приймав. Які предмети вилучалися під час огляду місця події він не знає. Одночасний допит його та свідка ОСОБА_11 на досудовому розслідуванні не проводився.
У ОСОБА_10 до цього були конфлікти, один раз він його забирав з міліції у Борисполі, коли його затримали з наркотиками, а один раз він якось прийшов додому побитий. Коли ОСОБА_10 приходив додому побитий, він намагався з'ясувати хто це зробив та за що, але правди не добився, адже той лягав спати і міг так проспати неділю. Останній раз живим ОСОБА_10 бачив ввечері четвертого числа, коли той його розбудив і сказав, що взяв грам метадону і на ньому тілесних ушкоджень не було. Щодо заключення експертизи, з приводу того, що на його одежі, яка була вилучена, знайдено кров, повідомив, що коли вбирав скло з підлоги, то порізав лівий палець. На одежі його кров, і вона там опинилася тоді, коли він прийшов додому, а ОСОБА_10 лежав на дивані, тобто у проміжок цього часу. Качалка, яку вилучали працівники міліції, лежала на кухні. Ключі від квартири були у них трьох і ніхто інший до квартири не міг потрапити. Йому невідомо, хто саме міг нанести тілесні ушкодження, або заподіяти смерть ОСОБА_10 .
Дослідивши докази, представлені стороною обвинувачення, вислухавши показання обвинуваченого і потерпілого, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення у кримінальному провадженні не знайшло свого підтвердження.
Так, потерпілий ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що 16.12.2014 року йому зателефонувала мати, у якої був день народження. Вона повідомила йому про те що ОСОБА_4 зателефонував своїй матері і попросив передати, що знаходить у Київському СІЗО через те, що вбив ОСОБА_12 . Дізнавшись таку інформацію він відразу виїхав до Києва, щоб розібратися у всьому. Від слідчих дізнався, що тілесні ушкодження були нанесені 04.12.2014 року, після чого тіло пролежало 12 діб у моргу. Він поїхав до моргу, впізнав брата, після чого відвіз його в Сумську область, де і відбулося поховання. Обвинуваченого він знає з самого дитинства, адже він являється двоюрідним братом йому. З самого дитинства вони росли разом. Він також розмовляв з ОСОБА_11 , який і розповів йому, що він у той день утрьох, разом з обвинуваченим та вбитим ОСОБА_10 сиділи на кухні, взявши пляшку горілки. Потім у обвинуваченого з ОСОБА_10 виник конфлікт через якісь гроші. Між обвинуваченим і ОСОБА_10 зав'язалася бійка, господарка сусідньої квартири вийшла і сказала, що викличе міліцію, після чого вони заспокоїлися. Потім ОСОБА_11 пішов на кухню, де на столі побачив кота. ОСОБА_11 його скинув і це побачив обвинувачений і почав його бити. ОСОБА_11 втік з квартири на 9 поверх будинку, де і провів усю ніч. Зранку ОСОБА_11 в спустився з останнього поверху на третій і намагався зайти в квартиру, але відкрити двері ключем у нього не вийшло. Він зрозумів, що двері закриті зсередини. ОСОБА_11 почав уходити, підходив до сходів, коли почув голос обвинуваченого. Обвинувачений вийшов з квартири, зачинив її та запропонував ОСОБА_11 піти та випити по чарці, хоча казав, що грошей у нього не було. Обвинувачений взяв щось випити, ОСОБА_11 почав питати у нього де ОСОБА_10 , на що обвинувачений відповів, що не бачив його. Випили вони по чарці і пішли додому. ОСОБА_11 казав, що коли вони зайшли до квартири, то він захотів присісти на диван, а коли сів, то зрозумів, що під подушкою щось є, коли підняв одну із них, то побачив побите тіло ОСОБА_10 . Коли він це побачив, то запитав у обвинуваченого, чому той сказав, що не бачив ОСОБА_10 , на що останній відповів, що «не чіпай його, він ще відійде». Після чого вони знову пішли випили. ОСОБА_11 казав, що розумів, що ОСОБА_10 був на той момент вже мертвий, адже тіло було усе синє і без одежі. Коли вони повернулися, то лягли спати на кухні. На ранок ОСОБА_11 зрозумів, що все це не добре, що потрібно викликати швидку та поліцію, адже у квартирі труп. ОСОБА_11 з обвинуваченим проживає давно і був також свідком по іншому епізоду обвинуваченого по нанесенню тяжких тілесних ще на майдані. ОСОБА_11 казав, що окрім їх трьох в квартирі нікого не було.
Аналізуючи вищевказані показання потерпілого ОСОБА_9 , суд приходить до висновку, що вони не можуть бути доказом скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, оскільки потерпілий по-перше не був свідків вказаних подій, по-друге всі його показання є показаннями з чужих слів, по-третє сам свідок ОСОБА_11 не був свідком нанесення обвинуваченим потерпілому ОСОБА_10 скалкою тілесних ушкоджень і його показання є тільки припущенням.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що ввечері 04.12.2014р. прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння та ліг спати. Близько 22 години додому прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з пляшкою горілки і його розбудили. Всі сіли на кухні і він почав пити горілку. Випив близько половини пляшки. ОСОБА_4 був схвильований та почав на нього кричати, що він грошей не приносить. Між ним та обвинуваченим почався конфлікт, а ОСОБА_10 почав його захищати. В подальшому обвинувачений його вдарив і він взяв курточку з ключами та вибіг з квартири. Піднявшись на 9 поверх, він був там 10 хвилин, а потім спустився вниз та підійшов до дверей квартири. В квартирі була тиша і він хотів відкрити ключем квартиру, але не зміг. Потім почув крик та шум в квартирі. Хто саме кричав, він не знає. Згодом в квартирі заспокоїлись і він зайшов додому на кухню. Там він знову випив і почався скандал між ним та обвинуваченим і він знову вибіг з квартири. Приблизно з 3 години до 8 години ранку, він сидів на 3 поверсі на сходах. Його квартира знаходиться на 2 поверсі. Зранку відкрились двері і він почув голос обвинуваченого, який йому запропонував похмелитись. Обвинувачений взяв пляшку горілки йому, а собі два джин-тоніка. Біля магазину він випив 100гр. горілки і через 10 хв. вони пішли додому. Зайшовши додому, він запитав, де ОСОБА_10 , але обвинувачений сказав, що не знає і що той не ночував вдома. На кухні вони побули півгодини і йому захотілось спати. В квартирі був безлад, розбите скло, а на дивані все було вкрите подушками. Він підійшов до дивана і під подушкою виявив ОСОБА_10 . Обвинувачений сказав, що ОСОБА_10 спить. Потім обвинувачений запропонував прибрати в квартирі скло і вони все прибрали. Зайшовши в ванну, він побачив замочені речі з плямами схожими на кров. В подальшому він хотів розбудити ОСОБА_10 , але не зміг і вони вдвох з обвинуваченим лягли спати на кухні. Коли вони проснулися, то обвинувачений визвав швидку допомогу. Лікарі сказали, що людина мертва та визвали міліцію. Приїхала міліція і їх забрали до Святошинського РУ.
Крім цього свідок ОСОБА_11 показав, що до обвинуваченого у нього склалися неприязні відносини, оскільки між ними були конфлікти. Обвинувачений проживав у нього з 2012р. по 2014р., а ОСОБА_10 проживав з літа 2014р. Проміжків в цей період, коли обвинувачений не проживав та не ночував у нього дома, не було. За весь, цей період спільного проживання, між обвинуваченим та ОСОБА_10 конфліктів та бійок не було. За весь період проживання до них гості не заходили. Під час конфлікту, він бачив, як обвинувачений два рази рукою вдарив потерпілого ОСОБА_10 по голові та тулубу. В проміжок часу з 3 години до 8 години ранку він сидячі спав на сходах 3 поверху, але в квартиру ніхто не заходив і не виходив з неї. Ввечері 04.12.2014р. у ОСОБА_10 він тілесних ушкоджень не бачив. Коли приїхали лікарі, то ОСОБА_10 був без одежі, а його речі були замочені у ванні. Коли прибирали скло, то він не бачив, чи поранився обвинувачений, чи ні. Другий раз обвинувачений його вдарив, коли він вдарив кошеня. Коли він повернувся, то в квартирі виявив багато старих речей, яких раніше, коли він вибігав з квартири, не було. Серед речей були светри, взуття, 4 шини на балконі. Біля квартири в коридорі, цих речей теж раніше не було. Міліція ці речі не вилучала. Коли був слідчий експеримент понятих не було. Він не може пояснити, яким чином вищевказані речі потрапили до квартири, але допускає, що коли він спав на 3 поверсі сидячі, їх могли занести в квартиру і він міг не почути.
Свідок уточнив, що не бачив, як обвинувачений виходив з квартири, але бачив як він спускався вниз. Також він не бачив, щоб обвинувачений наносив потерпілому тілесні ушкодження скалкою.
Аналізуючи вищевказані показання свідка ОСОБА_11 , суд приходить до висновку, що вони не можуть бути доказом скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України, оскільки ОСОБА_11 не був свідком нанесення обвинуваченим потерпілому ОСОБА_10 скалкою тілесних ушкоджень і його показання є тільки припущенням. Крім цього суд бере до уваги, той факт, що свідок у судовому засіданні вказав на свої неприязні відносини до обвинуваченого, а також що під час вказаних подій перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Крім показань потерпілого та свідка судом досліджувались надані стороною обвинувачення під час судового провадження, як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України наступні документи.
- висновок експерта № 3466 від 26.01.2015, згідно якого проведено дослідження трупа ОСОБА_10 , на якому виявлено ряд тілесних ушкоджень, про які зазначено в обвинувальному акті та які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, а також зазначено, що смерть ОСОБА_10 настала від поєднаної травми голови, грудей та живота з переломами кісток черепу, ребер, ушкодженням головного мозку, лівої легені, підшлункової залози, шоком та деструктивним набряком-набуханням головного мозку. Вищевказані ушкодження утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, по механізму удару, приблизно за 4-6 годин до настання смерті. Враховуючи дані судово-гістологічного дослідження (вираженість клітинної реакції), можливо вважати, що ОСОБА_10 після спричинення йому тілесних ушкоджень прожив проміжок часу, який становить 4-6 годин, в який скоювання ним активних дій не виключається (Т.1 а.п.114-126);
Аналізуючи вищевказаний висновок експерта, суд встановив, що він лише підтверджує факт наявності у потерпілого ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, та не підтверджує факт нанесення йому цих тілесних ушкоджень саме ОСОБА_4 за допомогою дерев'яної качалки. Крім цього, стороною обвинувачення не було взято до уваги той факт, що ОСОБА_10 після спричинення йому тілесних ушкоджень прожив проміжок часу, який становить 4-6 годин, в який скоювання ним активних дій не виключається, а це свідчить, що тілесні ушкодження він міг отримати і не в квартирі.
- висновок експерта №367/ц від 16.01.2015, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні скалки (об.1,2) кров, піт, клітини з ядрами не знайдені (Т.1 а.п.149-151);
Аналізуючи вищевказаний висновок експерта, суд встановив, що він спростовує формулювання обвинувачення, в частині нанесення тілесних ушкоджень потерпілому саме скалкою.
- висновок експерта № 465 від 08.01.2015р., згідно якого кров ОСОБА_10 , так і кров ОСОБА_4 відноситься до групи «А», а в плямах на джинсах та черевиках, вилучених у ОСОБА_4 знайдені кров людини, яка могла походити як від ОСОБА_10 , так і від ОСОБА_4 (Т.1 а.п.127-131);
- висновок експерта №466 від 15.12.2014, згідно якого кров ОСОБА_10 , так і кров ОСОБА_4 відноситься до групи «А», а в плямах на футболці червоного кольору з написом «маратон», поданої на дослідження, знайдені кров людини, яка могла походити як від ОСОБА_10 , так і від ОСОБА_4 (Т.1 а.п.132-137);
Аналізуючи вищевказані висновків експертиз, суд встановив, що вони узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , щодо того, що він поранив палець, коли прибирав скло і ніяким чином не підтверджують винуватість останнього у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України.
- висновок експерта №370/ц від 16.01.2015, згідно якого при дослідженні зрізів нігтів з рук ОСОБА_4 та при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук ОСОБА_4 кров не знайдена, а виявлені епітеліальні клітини особи чоловічої статті з антигеном «А», тобто походження клітин можливе від чоловіка, в крові якого міститься антиген «А»: від ОСОБА_4 чи від ОСОБА_10 (Т.1 а.п.141-145);
Аналізуючи вищевказаний висновок експерта, суд встановив, що він узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10
- висновок експерта №369/ц від 16.01.2015, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук ОСОБА_10 кров та клітини з ядрами не знайдені (Т.1 а.п.138-140);
- висновок експерта № 368/ц від 16.01.2015, згідно якого при дослідженні зрізів нігтів з рук ОСОБА_11 кров, клітини з ядрами не знайдені (Т.1 а.п.146-148);
Аналізуючи вищевказані висновки експерта, суд визнає їх неналежними доказами, оскільки, згідно ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Вказані висновки експерта нічого не підтверджують та не мають значення для даного кримінального провадження.
- висновок експерта № 50 від 05.02.2015, згідно якого при дослідженні поданих на дослідження об'єктів - 9 слідів папілярних узорів, які вилучені в кв. АДРЕСА_3 , вказані об'єкти містять сліди пальців рук, а придатні для ідентифікації сліди пальців рук № 5, 6, 7, 8 залишено ОСОБА_11 , № 1, 4 залишено ОСОБА_4 . Слід пальця руки №3, залишений не гр. ОСОБА_4 , не гр. ОСОБА_13 , а іншою особою (Т.1 а.п.152-168);
Аналізуючи вищевказаний висновок експерта, суд встановив, що він лише підтверджує факт спільного проживання обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_11 , а тому наявність відбитків пальців на речах та в приміщенні квартири є очевидною. Крім цього, стороною обвинувачення не було взято до уваги той факт, що в кв. АДРЕСА_3 був вилучений слід пальця руки №3, який залишений не гр. ОСОБА_4 , не гр. ОСОБА_13 , а іншою особою. Якщо взяти до уваги показання свідка ОСОБА_11 , що в період часу з 03 годин по 08 годин 05.12.2014р., коли він був відсутній в квартирі, там з'явились сторонні речі, яких раніше не було, то можливість перебування в квартирі сторонніх людей, виключати не можна.
- протоколами огляду місця події та (трупа) від 06.12.2014 з додатками-фотографіями, згідно яких працівниками міліції при понятих проведено огляд кв. АДРЕСА_3 , де в одній з кімнат знайдено труп ОСОБА_10 , який знаходився на дивані, та на вказаному трупі, на всій поверхні тіла, виявлено ряд саден та синців, на обличчі у ОСОБА_10 виявлено кров - на лівій щоці, також в ході огляду вказаної квартири вилучено паспорт громадянина України ОСОБА_10 , 9 слідів папілярних узорів, 19 недопалків цигарок, зрізи нігтів та змиви з рук ОСОБА_10 , дерев'яну качалку, рушник жовтого кольору, дві футболки червоного кольору, джинси з ванної кімнати (Т1 а.п.170-189);
Аналізуючи вищевказані протоколи огляду, суд встановив, що вони лише підтверджує факт наявності у потерпілого ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, та не підтверджує факт нанесення йому цих тілесних ушкоджень саме ОСОБА_4 за допомогою дерев'яної качалки.
- протокол проведення слідчого експерименту від 07.12.2014 з додатком, складеного слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14 , в ході якого ОСОБА_11 пропонувалось розповісти про виявлення ним трупа ОСОБА_10 (Т.1 а.п.208-212);
Аналізуючи вищевказаний протокол слідчого експерименту, суд встановив, що він не підтверджує винуватість ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України. Крім цього, при спробі перегляду відеозапису вищевказаної слідчої дії в порядку ст.359 КПК України, було встановлено, що відсутній відеозапис на наданому диску.
Крім цього, суд звертає увагу, що сторона обвинувачення у судовому провадженні просто перерахувала вищевказані документи, без обґрунтування та аналізу, яким саме чином ці документи підтверджують винуватість саме ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України.
Відповідно ч.1, ч.2 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні належать, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Згідно ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.
У відповідності до ст.22 КПК України одна із засад кримінального провадження - змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган чи службову особу.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, саме на прокурора та слідчого, відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно із ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ст.121 ч.2 КК України, є припущенням і не підтверджуються наданими стороною обвинувачення доказами.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).
Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).
Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості, доступу до правосуддя та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків в розумні строки, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що стороною обвинувачення не здобуто достатньо доказів, які могли б довести участь обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України і він підлягає виправданню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, скасувати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: