ун. № 759/8150/16-к
пр. № 1-кп/759/578/16
06 жовтня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за №12016100080004170 за обвинувальним актом відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 13.03.2003 Святошинським районним судом м.Києва за ч.3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 2 (два) роки;
- 16.04.2004 Святошинським районним судом м.Києва за ст.15, ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;
- 26.11.2007 Святошинським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України до 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- 05.08.2014 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 3 (три) роки;
- 21.04.2016 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,-
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник: ОСОБА_5 , інші учасники - потерпілий ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово засудженим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин. Так, 19.04.2016 приблизно о 00 год. 20 хв., прогулюючись біля будинку №9 по пр-ту Л.Курбаса в м.Києві, звернув увагу як у під'їзді, де проживає його знайомий ОСОБА_6 , вийшли у двір товариші останнього - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які по місцю проживання ОСОБА_6 розпивали спиртні напої та проводили разом дозвілля. При цьому, ОСОБА_3 вирішив прослідувати до квартири АДРЕСА_2 , де проживає його знайомий ОСОБА_6 , з метою заволодіння майном останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, обвинувачений ОСОБА_3 піднявся на сьомий поверх вищевказаного будинку та зупинився біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , які на той момент були не замкнені та, відкривши вказані двері, обвинувачений ОСОБА_3 проник у дане житло, звідки з метою обернення на свою користь і особистого збагачення, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: ноутбук "Леново", серійний номер СВ 22332436, вартість якого становить 5 498 гривень. В той час як обвинувачений ОСОБА_3 хотів вийти з вказаним майном з квартири, його дії помітив ОСОБА_6 та почав вимагати від ОСОБА_3 повернути його майно. Однак, не звертаючи уваги на вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнову шкоду на суму 5 498 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, на початку судового розгляду не визнав та показав, що 19.04.2016 приблизно о 00 год. 20 хв. він піднявся на 7 поверх буд. АДРЕСА_4 . Ні з ким не розмовляючи і нікого не помічаючи, він проник до квартири АДРЕСА_3 , де проживає його знайомий ОСОБА_6 та, не знаючи, що в цей час у сусідній кімнаті спить ОСОБА_6 , взяв ноутбук та спокійно вийшов з квартири. Лише по сходах почав бігти. Він не чув чи біг хтось за ним. Він збирався здати ноутбук в ломбард, однак по дорозі додому все переосмислив та вирішив повернути ноутбук його власнику. Вважав, що його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло. Однак, у процесі судового розгляду даного кримінального провадження свою вину за ч. 3 ст. 186 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся та підтвердив суду обставини скоєння ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб та мету скоєння злочину.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 на початку судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, не визнав, то суд встановив повний порядок розгляду даного кримінального провадження: вважав за необхідне допитати обвинуваченого, потерпілого, свідків та дослідити матеріали кримінального провадження.
Так, потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 19.04.2016 він приїхав додому з похорону дружини свого товариша, приліг відпочити та заснув. Прокинувся від того, що побачив силует людини у кімнаті, яка швидко схопила ноутбук та почала тікати. Він підхопився і в одних шкарпетках побіг за ним. Коли вони опинились у під'їзді, він впізнав хто саме біг з його ноутбуком, це був обвинувачений ОСОБА_3 , але наздогнати його не зміг, оскільки посковзнуся в під'їзді та впав, внаслідок чого обвинуваченому вдалось втекти. Після чого він зайшов до сусіда та викликав працівників поліції. Ноутбук йому повернули без пошкоджень, матеріальних претензій до обвинуваченого не має.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що у квітні 2016 року він заступив на пост та разом з оперуповноваженим їздили та перевіряли район. По рації почули про грабіж на пр-ті ОСОБА_10 . Приїхавши за вказаною адресою, по дорозі вони зустріли тоді ще їм не відомого ОСОБА_3 , який повідомив, що йде до магазину. Вони його відпустили. За вказаною адресою потерпілий повідомив, що в нього вкрали ноутбук, описав чоловіка, який це скоїв, а також розповів як він його наздоганяв. Після чого вони знайшли обвинуваченого, який їм вказав де саме він сховав ноутбук.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що 19.04.2016 він разом з потерпілим та ще одним товаришем розпивали спиртні напої та згодом розійшлись. Потерпілий проводжав їх до дверей, однак чи закривав він за ними двері - не бачив. Вдома, коли він вже засинав, почув грюкіт в двері. Відчинивши двері, побачив потерпілого ОСОБА_6 , який повідомив, що його обікрали. Він зібрався та пішов разом з потерпілим до нього додому, де вже були працівники поліції, яким потерпілий розповів про особу, яка здійснила викрадення його ноутбуку. Через деякий час працівники поліції привели обвинуваченого, який приніс викрадений ноутбук.
Всі вищевказані докази суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому злочину і спростовує його захисну версію, викладену на початку судового розгляду про те, що він вчинив крадіжку, а не грабіж.
Таким чином, суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, доведена повністю і кваліфікація його дій за ч.3 ст. 186 КК України є вірною, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно.
Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного: раніше неодноразово судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, характеризується посередньо, на консультативних обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 - щире каяття, обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 67 КК України, рецидив злочинів, а також враховує його відношення до скоєного та вважає за необхідне призначити йому покарання, яке є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції статті, оскільки його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та відповідатиме вимогам ст. 50 КК України.
Приймаючи до уваги, що вищевказаний злочин ОСОБА_3 скоїв до винесення вироку Святошинським районним судом м. Києва від 21.04.2016, згідно якого ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на три роки два місяці, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_3 призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.04.2016 більш суворим за даним вироком та остаточно визначити у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 19.04.2016, тобто з моменту його затримання, з урахуванням вимог, передбачених ч.5 ст.72 КК України.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави - 703 (сімсот три) гривні 68 коп. витрат за проведення трасологічної експертизи № 2231 від 12.05.2016.
Речовий доказ: ноутбук "Леново", серійний номер СВ 22332436, переданий під розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити у потерпілого ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1