ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
04 жовтня 2016 року Справа № 913/823/16
Провадження № 24/913/823/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району", смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області
про стягнення 2 404 771 грн. 47 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Рябцева О.В.
Секретар судового засідання-помічник судді Гудей Н.Ф.
у засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_1 - головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту, довіреність від 18.04.2014 № 14-88;
від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 26.07.2016 № 193.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 14.07.2016 (згідно поштового штемпеля) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" про стягнення 3% річних в сумі 127 305 грн. 18 коп., інфляційних втрат в сумі 2 277 466 грн. 29 коп., всього 2 404 771 грн. 47 коп.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2015 у справі № 922/338/15 стягнуто з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/2857-БО-20, у тому числі: основний борг в сумі 4 094 227 грн. 85 коп., а також пеню, інфляційні втрати і 3% річних. Після рішення відповідачем перераховано в якості оплати за отриманий природний газ 1 522 205 грн. 35 коп. У зв'язку з тим, що основний борг відповідачем до теперішнього часу в повному обсязі не сплачений, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України просить додатково стягнути 3% річних в сумі 127 305 грн. 18 коп. за загальний період з 12.08.2014 по 26.11.2015 та інфляційні втрати в сумі 2 277 466 грн. 29 коп. за загальний період з липня 2014 року по вересень 2015 року включно, які нараховані на основний борг.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 06.09.2016 № 249, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на форс-мажорні обставини і розділ 8 договору, в якому визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Форс-мажорні обставини підтверджуються сертифікатом Київської торгово-промислової палати № 4471 про форс-мажорні обставини від 16.06.2015. Крім того, відповідач повідомляє, що остаточна сума боргу за спожитий газ погашена 26.05.2016.
Представником позивача 04.10.2016 надані пояснення, в яких зазначається, що п. 8.1 договору встановлює, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання обов'язків, якщо невиконання є наслідком дії форс-мажору. Договір передбачає звільнення тільки від відповідальності, а не від обов'язків за договором. Таким чином, в будь-якому випадку дія форс-мажору не поширюється на основний борг, оскільки він не є відповідальністю відповідача, а є лише обов'язком за договором. Також 3% річних та інфляційні втрати не є відповідальністю відповідача, а виступають способом захисту майнового права та інтересу.
Оцінивши надані докази і доводи представників сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Теплосервіс Станично-Луганського району" укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2857-БО-20, на підставі якого позивач протягом січня-грудня 2013 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 6 720 699 грн. 54 коп., за який відповідач розрахувався частково на суму 2 626 471 грн. 69 коп.
У зв'язку з наявністю заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2857-БО-20 позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" заборгованості в сумі 4 094 227 грн. 85 коп., пені в сумі 441 160 грн. 75 коп., 3% річних в сумі 154 346 грн. 41 коп. та інфляційних втрат в сумі 503 855 грн. 70 коп.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2015 у справі № 922/338/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволені повністю, з Комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнуто заборгованість за поставлений природний газ за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/2857-БО-20 в сумі 4 094 227 грн. 85 коп. за зобов'язаннями лютого-грудня 2013 року, пеню в розмірі 441 160 грн. 75 коп., 3% річних в сумі 154 346 грн. 41 коп. за загальний період з 14.02.2013 по 11.08.2014, інфляційні втрати в сумі 503 855 грн. 70 коп. за загальний період з березня 2013 року по червень 2014 року, судовий збір в сумі 73 080 грн. 00 коп., всього за рішенням суду стягнуто 5 266 670 грн. 71 коп.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу погашається неустойка;
3) у третю чергу погашається основна сума боргу.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на виконання рішення господарського суду Харківської області сплачено 2 256 205 грн. 35 коп. - призначення платежу: оплата за природний газ спожитий в 2013 році згідно договору від 28.12.2012 № 13/2857-БО-20 (19.03.2015 - 1 522 205 грн. 35 коп., 20.04.2015 - 334 000 грн. 00 коп., 14.07.2015 - 400 000 грн. 00 коп.), які зараховані позивачем наступним чином:
- 1 522 205 грн. 35 коп. в рахунок погашення боргу за зобов'язаннями лютого-квітня 2013 року та за зобов'язаннями жовтня 2013 року на суму 74 287 грн. 16 коп. (залишок жовтня на суму 345 646 грн. 48 коп.);
- 334 000 грн. 00 коп. (73 080 грн. 00 коп. в рахунок погашення судового збору, 260 920 грн. 00 коп. в рахунок погашення інфляційних втрат);
- 400 000 грн. 00 коп. (242 935 грн. 70 коп. в рахунок погашення інфляційних втрат, 157 064 грн. 30 коп. в рахунок погашення 3% річних).
Крім того, відповідачем перераховано 1 838 022 грн. 50 коп. (14.04.2016 - 200 000 грн. 00 коп., 15.04.2016 - 100 000 грн. 00 коп., 13.05.2016 - 200 000 грн. 00 коп., 24.05.2016 - 500 000 грн. 00 коп., 26.05.2016 - 838 022 грн. 50 коп.).
Всього відповідачем після ухвалення рішення господарським судом Харківської області перераховано 4 094 227 грн. 85 коп. Оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних за період з 12.08.2014 по 26.11.2015, інфляційні втрати за період з липня 2014 року по вересень 2015 року, тому оплата, здійснена відповідачем в період з 14.04.2016 по 14.07.2016 в сумі 1 838 022 грн. 50 коп., не впливає на розмір додаткових нарахувань.
Предметом спору у даній справі є стягнення 3% річних за загальний період з 12.08.2014 по 26.11.2015 і інфляційні втрати за загальний період з липня 2014 року по вересень 2015 року включно.
Судом встановлено, що на початкову дату цих нарахувань сума боргу за спожитий газ складала 4 094 227 грн. 85 коп., з 19.03.2015 зменшилась до 2 572 022 грн. 50 коп. і на кінцеву дату здійснених нарахувань бор склав 2 572 022 грн. 50 коп.
Вищевказане судове рішення господарського суду Харківської області підтверджує наявність боргу відповідача перед позивачем у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання за договором і згідно ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення для вирішення даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі встановлені статтею 625 ЦК України.
За положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних за зобов'язаннями лютого 2013 року за період з 12.08.2014 по 19.03.2015 в сумі 5 064 грн. 69 коп. та інфляційні втрати за період з липня 2014 року по березень 2015 року включно в сумі 114 454 грн. 44 коп.
За зобов'язаннями березня 2013 року 3% річних за період з 12.08.2014 по 19.03.2015 складають 18 206 грн. 83 коп. та інфляційні втрати за період з липня 2014 року по березень 2015 року включно в сумі 390 580 грн. 77 коп.
За зобов'язаннями квітня 2013 року 3% річних за період з 12.08.2014 по 19.03.2015 складають 2 910 грн. 01 коп. та інфляційні втрати за період з липня 2014 року по березень 2015 року включно в сумі 62 426 грн. 81 коп.
За зобов'язаннями жовтня 2013 року 3% річних за період з 12.08.2014 по 26.11.2015 складають 14 752 грн. 46 коп., інфляційні втрати за період з липня 2014 року по вересень 2015 року включно в сумі 261 659 грн. 04 коп.
За зобов'язаннями листопада 2013 року 3% річних за період з 12.08.2014 по 26.11.2015 складають 26 677 грн. 30 коп. та інфляційні втрати за період з липня 2014 року по вересень 2015 року включно в сумі 448 891 грн. 03 коп.
За зобов'язаннями грудня 2013 року 3% річних за період з 12.08.2014 по 26.11.2015 складають 59 693 грн. 89 коп. та інфляційні втрати за період з липня 2014 року по вересень 2015 року включно в сумі 999 454 грн. 20 коп.
Позивачем здійснено розрахунок 3% річних і інфляційних втрат без врахування приписів п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - постанова Пленуму від 17.12.2013 № 14).
Пунктом 1.9 постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Судом здійснено власний розрахунок, в якому прийнято до уваги періоди стягнення 3% річних, інфляційних втрат, визначені позивачем при поданні позову, з урахуванням приписів п. 1.9 постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14.
Крім того, при перерахунку інфляційних втрат суд врахував рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі від 03.04.1997 № 62-97р, та позицію Вищого господарського суду України, викладену п. 3.2 постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення 3% річних є обґрунтованою в сумі 127 180 грн. 07 коп., у тому числі:
- за зобов'язаннями лютого 2013 року на суму 280 092 грн. 73 коп. за період з 12.08.2014 по 18.03.2015 (оплата в сумі 280 092 грн. 73 коп. - 19.03.2015) за 219 днів прострочення складають 5 041 грн. 67 коп.;
- за зобов'язаннями березня 2013 року на суму 1 006 893 грн. 02 коп. за період з 12.08.2014 по 18.03.2015 (оплата в сумі 1 006 893 грн. 02 коп. - 19.03.2015) за 219 днів прострочення складають 18 124 грн. 07 коп.;
- за зобов'язаннями квітня 2013 року на суму 160 932 грн. 44 коп. за період з 12.08.2014 по 18.03.2015 (оплата в сумі 160 932 грн. 44 коп. - 19.03.2015) за 219 днів прострочення складають 2 896 грн. 78 коп.;
- за зобов'язаннями жовтня 2013 року на суму 419 933 грн. 64 коп. за період з 12.08.2014 по 18.03.2015 (оплата в сумі 74 287 грн. 16 коп. - 19.03.2015) за 219 днів прострочення складають 7 558 грн. 81 коп.; на суму 345 646 грн. 48 коп. за період з 19.03.2015 по 26.11.2015 за 253 дні прострочення складають 7 187 грн. 55 коп., всього 14 746 грн. 36 коп.;
- за зобов'язаннями листопада 2013 року на суму 687 656 грн. 36 коп. за період з 12.08.2014 по 26.11.2015 за 472 дні прострочення складають 26 677 грн. 30 коп.;
- за зобов'язаннями грудня 2013 року на суму 1 538 719 грн. 66 коп. за період з 12.08.2014 по 26.11.2015 за 472 дні прострочення складають 59 693 грн. 89 коп.
У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 125 грн. 11 коп. слід відмовити.
Вимога про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованою в сумі 2 003 611 грн. 73 коп., у тому числі:
- за зобов'язаннями лютого 2013 року на суму 280 092 грн. 73 коп. за період з липня 2014 року по березень 2015 року включно в сумі 97 001 грн. 27 коп.;
- за зобов'язаннями березня 2013 року на суму 1 006 893 грн. 02 коп. за період з липня 2015 року по березень 2015 року включно в сумі 348 705 грн. 58 коп.;
- за зобов'язаннями квітня 2013 року на суму 160 932 грн. 44 коп. за період з липня 2014 року по березень 2015 року включно в сумі 55 733 грн. 87 коп.;
- за зобов'язаннями жовтня 2014 року на суму 419 933 грн. 64 коп. за період з липня 2014 року по березень 2015 року в сумі 145 430 грн. 75 коп.; на суму 345 646 грн. 48 коп. за період з квітня по вересень 2015 року включно в сумі 60 557 грн. 43 коп., всього 205 988 грн. 18 коп.;
- за зобов'язаннями листопада 2014 року на суму 687 656 грн. 36 коп. за період з липня 2014 року по вересень 2015 року включно в сумі 400 349 грн. 43 коп.;
- за зобов'язаннями грудня 2014 року на суму 1 538 719 грн. 66 коп. за період з липня 2014 року по вересень 2015 року включно в сумі 895 833 грн. 40 коп.
У задоволенні решти вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 273 854 грн. 56 коп. слід відмовити.
Всього підлягає задоволенню 2 130 791 грн. 80 коп., у тому числі: 3% річних в сумі 127 180 грн. 07 коп., інфляційні втрати в сумі 2 003 611 грн. 73 коп.
Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, які підтверджуються сертифікатом Київської торгово-промислової палати від 16.06.2015 № 4471 про форс-мажорні обставини, які тривали з 01.05.2014 судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно ст. 617 ЦК України передбачена можливість звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.
Сторони в п. 8.1 договору передбачили, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по цьому договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Також в розділі 7 договору обумовлено, яку саме відповідальність несуть сторони за цим договором.
В п. 7.2 договору вказано, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору щодо своєчасної оплати, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Умови договору не стосуються нарахувань інфляційних втрат і 3% річних.
Стаття 625 ЦК України, яка регулює порядок цих нарахувань, хоч і має назву відповідальність сторін, проте за висновками Верховного Суду України за змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів (постанова Верховного Суду України від 13.01.2016 у справі № 6-3019цс15).
Висновок Верховного Суду України відповідно до статті 111-28 ГПК України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 31 961 грн. 88 коп. Решта судового збору покладається на позивача.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району" про стягнення 2 404 771 грн. 47 коп. задоволити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Теплосервіс Станично-Луганського району", Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, кв. Молодіжний, 10б, ідентифікаційний код 35259450 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720 інфляційні втрати в сумі 2 003 611 грн. 73 коп., 3% річних в сумі 127 180 грн. 07 коп., судовий збір в сумі 31 961 грн. 88 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 125 грн. 11 коп. та інфляційних втрат в сумі 273 854 грн. 56 коп. відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5.Повне рішення складено і підписано - 06.10.2016.
Суддя О.В.Рябцева