ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
06.10.2016Справа № 910/18229/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрінком»
до відповідача-1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
та відповідача-2 Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Оберемка Романа Анатолійовича
про зобов'язати вчинити дії,
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укрінком», 04 жовтня 2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н, від 03.10.2016 року до відповідача-1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відповідача-2 Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Романа Анатолійовича про зобов'язати вчинити дії.
Подана Публічним акціонерним товариством «Укрінком» позовна заява б/н, від 03.10.2016 року про зобов'язати вчинити дії, не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Нормами п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Нормами п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У відповідності до ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378,00 грн.
Як визначено нормами Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн).
З тексту позовної заяви б/н від 03.10.2016 року вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Укрінком» просить суд зобов'язати відповідачів передати оригінали всіх правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що належить Публічному акціонерному товариству «Український інноваційний банк» (Публічного акціонерного товариства «Укрінком»)
Відтак, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 1378,00 грн., за одну немайнову вимогу. В позовній заяві Публічного акціонерного товариства «Укрінком» заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивач в клопотанні про відстрочення сплати судового збору зазначає, що через важке фінансове становище позивач не може наразі сплатити судовий збір. Проте, як встановлено судом, заявник жодних доказів, які б підтверджували викладені вище обставини, суду не надав.
Таким чином, розглянувши викладені в клопотанні позивача доводи, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини щодо неможливості сплати судового збору, є не обґрунтованими та такими, що в силу положень частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не дають право відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, позивачем не сплачено судовий збір у встановленому розмірі, зазначені обставини є підставою для застосування вимог, викладених у пункті 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної заяви позивачу без розгляду.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
В пункті 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
В якості доказу направлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженій особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемку Роману Анатолійовичу копії позовної заяви з доданими до неї документами, позивачем до позовної заяви додано фіскальні чеки № 3067, № 3069 від 04.10.2016 року та описи вкладення до цінного листа від 04.10.2016 року.
З доданих до позовної заяви описів вкладення до цінного листа від 04.10.2016 року вбачається, що на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженій особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемку Роману Анатолійовичу було направлено копію позовної заяви ПАТ «УКРІНКОМ» від 07.09.2016 про зобов'язання вчинити дії, в той час, як позивач звернувся до суду з позовною заявою б/н від 03.10.2016 року, що свідчить про направлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженій особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемку Роману Анатолійовичу іншої позовної заяви, ніж поданої до суду.
Зазначена обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на заяву, в той час, як у даному випадку відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на зустрічний позов з урахуванням усіх обставин, на які посилається заявник.
Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Як вбачається з п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 44, 56, 57, 59, п.п. 4, 6 ч. 1 ст.63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Укрінком» в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву б/н, від 03.10.2016 року Публічного акціонерного товариства «Укрінком» до відповідача-1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відповідача-2 Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Романа Анатолійовича про зобов'язання вчинити дії, з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
3. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству «Укрінком», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Комарова