ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.09.2016Справа №910/13171/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»
до Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард»
про стягнення 89510,25 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Заблоцький В.А. (представник за довіреністю);
від відповідача - Петренко В.В. (представник за довіреністю).
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» про стягнення заборгованості за Договором №116-1014 на виконання геодезичних розбивочних робіт в розмірі 89510,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач виконав роботи, передбачені вказаним договором на суму 56000 грн., проте відповідачем оплату виконаних робіт не здійснено, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 56000 грн., яку позивач просить стягнути.
Крім того, на вказану заборгованість позивачем відповідно до положень ст.625 ЦК України нараховано за період з 22.11.2014 по 14.07.2016 інфляційні втрати в розмірі 30744 грн., та 3% річних в розмірі 2766,25 грн.
Позивач звертався до відповідача з відповідною претензією про оплату виконаних робіт за договором в повному обсязі, проте вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що позивачем було розпочато виконання робіт всупереч умовам укладеного між сторонами договору без попередньої оплати з боку замовника. Так оскільки позивач без погодження замовника розпочав роботи всупереч п.4.1 Договору, позовні вимоги позивача на думку відповідача є безпідставними.
Разом з тим, відповідач вважає, що нараховані три відсотки річних та інфляційні втрати також є безпідставними, оскільки сторони в договорі не передбачили конкретної дати здійснення попередньої оплати та відповідачем претензію отримано 11.02.2016, то і нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат мало здійснюватись на підставі ст.530 Цивільного кодексу України після спливу семи днів з дати отримання претензії.
Відтак вказані нарахування на думку відповідача суперечать вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.10.2014 між Публічним акціонерним товариством агрофірма «АВІС» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард») (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСБУД» (виконавець) укладено договір №116-1014 за умовами якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, за рахунок замовника, в строк, передбачений договором, виконати геодезичні роботи по розбивці та закріпленню основних вісей цеху сортування та упаковки яєць, пташників №1, №2 (роботи) на об'єкті будівництва «Окрема зона промислового стада на 1,85 млн. кур - несучок ПАТ Агрофірма «АВІС» в с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області» (об'єкт), а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти результати належним чином виконаних робіт (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору, результатом виконаних робіт є акт прийому геодезичної розбивочної основи для будівництва цеху сортування та упаковки яєць, пташників №1, №2 (результат робіт).
Згідно з п.1.5 Договору, детальний перелік робіт, їх вартість, зміст, обсяг та склад визначається кошторисом (Додаток №1 до договору), який є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що загальна вартість договору, згідно з кошторисом на роботи (Додаток №1 до договору), є твердою (динамічною) та становить 56000 грн. в тому числі ПДВ (20%) - 9333,33 грн. Загальна вартість договору включає в себе вартість винагород, що належать до сплати на користь виконавця як автора предмету цього договору, а також за перехід майнових прав інтелектуальної власності від виконавця до замовника, відповідно до статті 6 цього договору.
Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця попередньої оплати в розмірі 100% (сто відсотків) від загальної вартості договору, визначеної в п.2.1 договору (п.2.2 Договору).
У відповідності до пункту 2.7 Договору, у випадку дострокового виконання робіт замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Для уникнення непорозумінь виконавець не має права вимагати від замовника будь-яких додаткових оплат за виконання робіт.
Згідно з п.4.4 Договору, строк виконання робіт: протягом 7 (семи) календарних днів з моменту виконання замовником обов'язку щодо сплати попередньої оплати відповідно до п.2.2.1 договору.
Відповідно до п.4.8 Договору, результат виконаних робіт передається замовнику у 2 (двох) примірниках не пізніше 3 (трьох) календарних днів після спливу строку виконання робіт, передбаченого п.4.4 Договору за Актом виконаних робіт.
У разі виявлення істотних недоліків у результаті виконаних робіт замовник повинен повідомити про це виконавця протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання результату виконаних робіт та надати виконавцю обґрунтовані зауваження у письмовій формі з вимогою усунення останніх (п.4.9 Договору).
Пунктом 7.1 Договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором або його розірвання відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в повному обсязі виконано свої зобов'язання за договором, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання виконаних робіт від 21.11.2014 на загальну суму 56000 грн.
Зазначений акт підписано уповноваженими представниками обох підприємств, доказів наявності зауважень з боку замовника сторонами на надано.
Відповідач в свою чергу зобов'язань з оплати наданих послуг не виконав, що підтверджується, зокрема наявною в матеріалах справи довідкою про стан заборгованості Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» перед позивачем станом на 22.07.2016, відповідно до якої заборгованість відповідача становить 56000 грн.
Сторонами не заперечується виконання вказаних робіт на суму зазначену в акті, претензій щодо якості чи обсягу виконаних робіт відповідач до позивача не пред'являв.
Відповідно до положень ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтями 843, 854 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи, факт надання позивачем послуг на вказану в Акті суму відповідачем не заперечується.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» з вимогою №17 від 26.01.2016 в якій просив відповідача оплатити існуючу заборгованість протягом семи днів з дня отримання зазначеної претензії.
Докази направлення зазначеної претензії відповідачу наявні в матеріалах справи, факт отримання відповідачем зазначеної вимоги також підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте станом на дату звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не вижито жодних заходів для погашення існуючої перед Товариством з обмеженою відповідальністю «МСБУД» заборгованості.
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 56000 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за період з 22.11.2014 (наступний день після підписання акту приймання виконаних робіт) по 14.07.2016, відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 30744 грн., сума 3% річних становить 2766,25 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.
За таких обставин, суд вважає що заявлені позовні вимоги повністю обґрунтовані позивачем, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Заперечення відповідача, щодо неправомірності нарахування останньому інфляційних втрат та трьох відсотків річних у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства судом відхиляються з огляду на їх безпідставність, оскільки загальні положення ст.530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, так як термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин підряду, чітко встановлений ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
В даному випадку факт остаточної здачі робіт підтверджено в двостороннє підписаному акті виконаних робіт, зауважень щодо якості виконаних робіт відповідач позивачеві не заявив, отже проаналізувавши зазначені вище норми цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що сторони відступили від умов договору на підставі усної домовленості, і роботи було виконано позивачем до отримання попередньої оплати, проте, враховуючи, що претензій щодо якості чи кількості, а також вартості робіт відповідачем заявлено не було, натомість було підписано акт, то оплата робіт повинна бути здійснена замовником до остаточної здачі робіт, відтак прострочення виконання зобов'язання у відповідача розпочалося з наступного дня після підписання акта виконаних робіт.
Разом з тим, пунктом 3.4 Договору передбачено, що виконавець має право виконати роботи, передбачені договором, дострокова, а замовник згідно з п.2.7 Договору, зобов'язується прийняти та оплатити достроково виконані роботи на умовах передбачених договором.
З огляду на викладене, відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.
З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 121-В; ідентифікаційний код 00851519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34-А; ідентифікаційний код 21555958) заборгованість в сумі 56000 (п'ятдесят шість тисяч) грн., 30744 (тридцять тисяч сімсот сорок чотири) грн. інфляційних втрат, 2766 (двi тисячi сімсот шістдесят шість) грн. 25 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 04.10.2016
Суддя Я.В. Маринченко