Справа № 387/809/16-ц
Номер провадження по справі 2/387/415/16
06 жовтня 2016 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Цоток В.В.
при секретарі Придатченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по кредитному договору, в якому зазначив, що відповідно до умов кредитного договору № б/н від 30.10.2013 року, укладеного між банком та ОСОБА_1, перший надав останньому кредит в сумі 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків і станом на 01.09.2016 року має заборгованість перед позивачем в сумі 24616 гривень 31 копійку, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в порядку, визначеному ч.3 ст. 76 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, доказів про наявність поважних причин своєї неявки, заперечень проти позову та заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав .
З огляду на вказане, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини :
Відповідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Стаття 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 30.10.2013 року, встановлено, що позичальник погодився з тим, що вказана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг , а також Тарифами банку, які були надані йому на ознайомленя у письмовому вигляді, становлять між відповідачем та банком договір надання банківських послуг. Зазначена заява скріплена підписом позичальника (а.с.6)
Таким чином, під час укладення договору від 30.10.2013 року були дотримані вимоги як частини 1, так і частини 2 ст. 207 ЦК України, оскільки всі умови договору викладені у письмовій формі на паперових носіях, а сам договір скріплений підписами обох сторін.
Згідно пункту 2.1.1.2.3 умов сторони погодилися , що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк здійснює перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає банку право у будь- який момент змінити (зменшити, збільшити анулювати) кредитний ліміт.
Також згідно пункту 2.1.1.2.4 умов, сторони погодилися, що підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта стосовно прийняття будь якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 умов при порушенні позичальником строків платежів по любому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.
Відповідно до п. 1.1.5.23 умов, у разі порушення клієнтом встановленого законом зобов'язання з повернення належним чином зарахованих коштів клієнт платить банку пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день.
Згідно п. 2.1.1.12.10 умов, банк має право вимагати достроковго виконання зобов'язань в цілому або у встановлений банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Отже, доведеним є факт, що 30.10.2013 року між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н., згідно з яким останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та комісії за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.10.2013 року, встановлено, що станом на 01.09.2016 року заборгованість відповідача перед банком становить 24616 гривень 31 копійка, яка складається із: заборгованості за кредитом у сумі 2450 гривень 64 копійки ; заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 17717 гривень 27 копійок ; пені та комісії в сумі 2800 гривень 00 копійок ; штрафів у сумі 1648 гривень 40 копійок ( а.с.36-37 ).
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, пені та комісії ґрунтуються на нормах чинного цивільного законодавства та кредитного договору, оскільки ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, пені та комісії на загальну суму 22967 гривень 91 копійка слід задовольнити у повному обсязі .
Вирішуючи вимоги в частині стягнення з відповідача штрафів суд виходить з наступного :
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .
Таким чином пеня та штраф не є окремими видами штрафних санкцій, а є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а тому банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання ( прострочення виконання грошового зобов'язання ), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Отже в задоволенні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафів слід відмовити . Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 1285 гривень 72 копійки .
На підставі викладеного, ст.ст.11,207,526,629,634,638,1054, ЦК України, керуючись, ст.10,11,60, 88, 212-215,224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 “ПРИВАТБАНК”( 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50 р/р 29092829003111, МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570 ) в рахунок оплати боргу по кредитному договору № б/н від 30.10.2013 року кошти в сумі 22967 гривень ( двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім) гривень 91 копійка .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК " судові витрати в сумі 1285 ( одна тисяча двісті вісімдесят п'ять) гривень 72 копійки .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі десяти днів з дня отримання його копії .
Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 10 днів з моменту отримання його копії, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_3sp; В.