Справа 750/7857/16-а
Суддя доповідач Чаку Є.В.
06 жовтня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Деснянського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 вересня 2016 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову суду.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: при подані апеляційної скарги апелянтом не було долучено документи про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який повинен бути сплачений, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру необхідно сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378 грн.
Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду за вимогами немайнового характеру у розмірі 606, 32 грн (1378 грн * 0,4 * 110 % = 606, 32 грн).
Отже, апелянту необхідно надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 606, 32 грн.
Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача - 38004897, рахунок отримувача - 31211206781007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (МФО) - 820019, код бюджетної класифікації - 22030001, код ЄДРПОУ суду 34729486.
У своїй апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Отжн, суд приходить до висновоку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для задоволення клопотання апелянта, відтак, необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал відповідної квитанції.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідно до ст. 189, 108 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, -
У задоволенні клопотання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду Україн про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 вересня 2016 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків п'ятнадцять днів з моменту отримання цієї ухвали суду. У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя: Є.В. Чаку