73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
10 листопада 2011 р. Справа № 2-а-4161/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді: Варняк С.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні до ОСОБА_1 < 3-я особа > про стягнення боргу,
встановив:
Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що починаючи з липня 2010 року Законом України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік" та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058. Враховуючи те, що мінімальний розмір страхового внеску (з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України) встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску, але не пізніше 20-го числа після закінчення кварталу, як це передбачено ч. 6 ст. 20 Закону № 1058.
Відповідно до картки особового рахунку платника, сума нарахованих страхових внесків станом на 01.04.2011р. складає 2170,80 грн., фактично сплачено 756,00 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1414,80 грн.
Представник позивача просив проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Відповідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в установленому порядку як фізична особа-підприємець в управлінні Пенсійного фонду України м. Херсона.
17.01.2011 року відповідачем надано звіт про суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік. За 2010 рік встановлений розмір страхових внесків по фізичній особі склав 2170,80 грн., тоді як сплачено 756,00 грн. Недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 1414,80 грн.
У зв'язку з несплатою страхових внесків в повному обсязі 11.05.2011року відповідачу було виставлено вимогу № Ф-104 про сплату боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058). Виключно ним визначаються, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають зазначеному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1058 загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058 установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 14 цього Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
До введення в дію Закону України від 08.07.2010 № 2461 - VI “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи - платника спрощеної системи оподаткування.
Починаючи з липня поточного року Законом України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік" та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058. Враховуючи те, що мінімальний розмір страхового внеску (з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України) встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску, але не пізніше 20-го числа після закінчення кварталу, як це передбачено ч. 6 ст. 20 Закону № 1058.
Відповідно до п.2.2. розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 26-1 від 05.11.2009 (що діяв на момент виникнення правовідносин), фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування .....формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.
Згідно підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону № 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється вищезазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, при цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до ст. 1 Закону мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Розмір страхових внесків визначено п. 4.3. Інструкції - 33,2 % від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.п 2.1., 2.2. 7.1. Постанови Пенсійного Фонду, від 19.12.2003, № 21-2 "Про затвердження Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" У разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. Заява повинна бути подана до територіального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання страхувальником вимоги про сплату недоїмки.
Процедура оскарження (узгодження вимоги про сплату недоїмки) закінчується: останнім днем строку, передбаченого пунктами 2.2, 3.3 та 4.1 цього Порядку, для подання скарги та/або заяви про перегляд рішення (вимоги про сплату недоїмки) органу Пенсійного фонду в тому разі, коли така скарга та/або заява не була подана у зазначений строк.
З моменту закінчення строку для оскарження вимога являється узгодженою і обов'язковою для виконання, оскільки вимогу відповідач не оскаржив, вона є обов'язковою для виконання, тобто підлягає сплаті.
Відповідно до картки особового рахунку платника, сума нарахованих страхових внесків станом на 11.05.2011р. складає 2170,80 грн., сплачено внесків у 2010 р. 756,00 грн., недоїмка по страхових внесках становить 1414,80 грн.
На момент розгляду справи доказів щодо погашення відповідачем недоїмки не надходило.
З огляду на викладене, керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 94, 122, 128, 158, 159, 160-163, 167 КАС України,
постановив:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 73000) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні недоїмку із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Варняк С.О.
кат. 10.1