Ухвала
іменем україни
28 вересня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Фаловської І.М.,
суддів: Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г.,
Кафідової О.В., Умнової О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Світловодської міської ради Кіровоградської області до приватного нотаріуса Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи: спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», комунальне підприємство «Добробут», про оскарження нотаріальних дій та визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно, за касаційною скаргою Світловодської міської ради Кіровоградської області на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року,
У лютому 2015 року Світловодська міська рада Кіровоградської області звернулася до суду з указаним позовом. Зазначала, що вона є власником будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1. 04 лютого 2013 року приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_3 на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 29 грудня 2012 року, затвердженого начальником відділу Державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, було видане свідоцтво, яким посвідчено, що спільному підприємству товариству з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» належить на праві власності майно, яке складається з нежилих приміщень першого поверху та підвальних приміщень загальною площею 442,9 кв. м, що складає 9/100 часток будівлі по АДРЕСА_1. Вказане свідоцтво було видане на частину нерухомого майна, що належить позивачу та не може передаватись у рахунок погашення боргів комунального підприємства «Добробут» - боржника у виконавчому провадженні. Посилаючись на те, що при видачі свідоцтва приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_3 не було дотримано вимог Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, просила задовольнити позов.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано дії приватного нотаріуса Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з видачі свідоцтва від 04 лютого 2013 року про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, реєстраційний № 53 незаконними. Визнано недійсним свідоцтво, видане 04 лютого 2013 року приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, реєстраційний № 53. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволені позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами встановлено, що при виконанні зведеного виконавчого провадження з виконання наказів по справам № 13/50/11 від 04 березня 2011 року, № 4/83 від 04 липня 2008 року, № 5013/1330/12 від 12 грудня 2012 року, виданих господарським судом Кіровоградської області про стягнення з КП «Добробут» на користь СП ТОВ «Світловодськпобут» заборгованості, державним виконавцем ВДВС Світловодського МРУЮ був складений акт від 29 грудня 2012 року, затверджений начальником ДВС Світловодського МРУЮ 29 грудня 2012 року, про передачу арештованого відповідно до акту опису й арешту від 18 жовтня 2011 року нерухомого майна стягувачу у зв'язку з тим, що торги не відбулися, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та підвальні приміщення, загальною площею 442,9 кв. м, що складає 9/100 частини будівлі, розташовані у п'ятиповерховій цегляній будівлі АДРЕСА_1.
В акті зазначено, що вказане нерухоме майно належить на праві власності Світловодській міській раді.
На підставі зазначеного акту приватний нотаріус ОСОБА_3 посвідчила, що СП ТОВ «Світловодськпобут» належить на праві власності майно що складається з нежитлових приміщень першого поверху та підвальних приміщень, загальною площею 442,9 кв. м, що складає 9/100 частини будівлі, розташовані у п'ятиповерховій цегляній будівлі № АДРЕСА_1, яке раніше належало Світловодській міській раді та видала відповідне свідоцтво від 04 лютого 2013 року (а.с. 10).
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що 25 лютого 2013 року за СП ТОВ «Світловодськпобут» зареєстровано право приватної власності на 9/100 часток будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що виникло на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 53, виданого 04 лютого 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 (а.с. 42).
Таким чином, спір у справі виник з приводу визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно, що видане приватним нотаріусом, власником цього майна є СП ТОВ «Світловодськпобут».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Право на звернення до суду з позовом про незаконність нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні мають заінтересовані особи (фізичні та юридичні), стосовно яких були вчинені нотаріальні дії, або які одержали відмову в їх вчиненні, тобто безпосередньо брали участь у нотаріальному процесі. Особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і охоронювані законом інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним самостійним позовом про недійсність посвідченого акта, але не до нотаріуса, а до інших суб'єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір.
Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса (п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд вірно виходив із того, що позов пред'явлено до неналежного відповідача - приватного нотаріуса, який видав оскаржуване свідоцтво про право власності на майно, при цьому позивач - Світловодська міська рада - участі у вчиненні нотаріальної дії не брав і має право звернутися до суду відповідної юрисдикції із позовом про недійсність посвідченого акта до суб'єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір. Крім того, заміна неналежного або залучення належного відповідача у справу на стадії апеляційного перегляду чинним законодавством не передбачено.
Встановлено, що апеляційний суд, всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, а тому обґрунтовано скасував рішення місцевого суду.
Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, а при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.
Враховуючи зазначене, відповідно до вимог ст. 337 ЦПК України підстави для зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Світловодської міської ради Кіровоградської області відхилити.
Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий І.М. Фаловська
Судді: В.С. Висоцька
Ю.Г.Іваненко
О.В.Кафідова
О.В. Умнова