28 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Умнової О.В.,
суддів: Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, українського інтернет-порталу «Цензор.Нет», третя особа: член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ОСОБА_7, про спростування недостовірної інформації, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_8 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року,
У травні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недостовірною інформацію, що розміщена на сторінці ОСОБА_6 у соціальній мережі «Фейсбук» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме «ОСОБА_5 сказал: «Мы знаем, сколько времени требует согласование в комиссии, но проекты в Украины нам надо профинансировать как можно быстрей, а у нас нет двух-трех месяцев на раскачку. Поэтому для ускорения вопроса предлагаю следующее...». Взял лист бумаги и молча написал на нем цифру 100 000» є повністю недостовірною. Зобов'язати ОСОБА_6 спростувати недостовірну інформацію, що розміщена на вказаній сторінці протягом одного тижня з моменту набрання рішенням суду законної сили. Визнати недостовірною інформацію, що розміщена на сайті Українського інтернет-порталу «Цензор.Нет» за адресою: http://censor.net.ua, а саме наступну інформацію: «ОСОБА_5 сказал: «Мы знаем, сколько времени требует согласование в комиссии, но проекты в Украины нам надо профинансировать как можно быстрей, а у нас нет двух-трех месяцев на раскачку. Поэтому для ускорения вопроса предлагаю следующее...». Взял лист бумаги и молча написал на нем цифру 100 000». Зобов'язати Український інтернет-портал «Цензор.Нет» спростувати недостовірну інформацію, що розміщена на вказаному сайті протягом одного тижня з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 17 год. 36 хв. на сайті http://censor.net.ua розміщена стаття: «И.о. главы Нацкомфинуслуг ОСОБА_7 отказался от предложения 100 тысяч от польського банка» із посиланням на інформацію зі сторінки у соціальній мережі «Фейсбук» журналіста ОСОБА_6. Сторінка ОСОБА_6 у соціальній мережі «Фейсбук», на яку посилається український інтернет-портал «Цензор.Нет» у статті «И.о. главы Нацкомфинуслуг ОСОБА_7 отказался от предложения 100 тысяч от польського банка» містить наступну інформацію, яка розмішена ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 16:42 год. «ЧП в Национальной комиссии по регулированию финансовых услуг!» Вчера записал очень любопытное інтерв'ю с исполняющим обязанности главы Нацкомисии по регулированию финансовых услуг ОСОБА_7 - его назначили в НКФП. Вот небольшой фрагмент из его рассказа, который, показался мне по-своему маленькой сенсацией «Утром в пятницу после решения Кабмина ко мне на прием срочно попросился глава украинского представительства польского акционерного банка «Загальна ощадна касса» ОСОБА_5. Это не приемное время, но раз человек приехал по делу, я не мог его не принять. ОСОБА_5 попросил, чтобы мы остались наедине и изложил суть дела. Польский банк собирается инвестировать в Украину 500 миллионов гривен. Они заводят эти средства в виде уставного капитала. В случае увеличения уставного капитала банка более чём на 10 % это решение согласовывает наша комиссия. ОСОБА_5 сказал: «Мы знаем, сколько времени требует согласование в комиссии, но проекты в Украины нам надо профинансировать как можно быстрей, а у нас нет двух-трех месяцев на раскачку. Поэтому для ускорения вопроса предлагаю следующее...». Взял лист бумаги и молча написал на нем цифру 100 000. Я ответил ему так: «Дорогой ОСОБА_5, я как глава Нацкомиссии безмерно благодарен вам от имени украинского народа за то, что вы в такое тяжелое для нас время приняли решение об инвестициях в Украину. Ваши бумаги будут подписаны сегодня до конца дня, и я могу сам подвести их вам в офис. Но у меня три условия: 1. Чтобы больше никогда в стенах Нацкомиссии финансовых услуг вы не писали никому никаких цифр. 2. Чтобы вы рассказали об этом всем своим деловым партнерам в Украине и в Польше. 3. Если в следующий раз кто-либо из государственных служащих - не важно где и не важно кто будет тянуть время и намекать на взятку, звоните по моему прямому телефону - я сделаю все, чтобы этот человек не работал на государственной службе».
Позивач вказував на те, що викладена на сторінці ОСОБА_6 у соціальній мережі «Фейсбук» інформація, є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності та порушує його особисті немайнові права, а тому підлягає спростуванню, оскільки його зустріч з в.о. Нацкомфінпослуг ОСОБА_7 відбувалася іншим чином.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Представник позивача, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідачами у статтях було приведено фрагмент інтерв'ю з посадовою особою - виконуючим обов'язки голови Нацкомісії з врегулювання фінансових послуг ОСОБА_7, а тому не можна вважати, що саме відповідачами поширена недостовірна інформація. Відповідачами у статтях був викладений лише фрагмент інтерв'ю, а тому посилання позивача на те, що саме відповідачі поширили недостовірну інформацію є безпідставними. Позивачем не доведено факту вчинення відповідачами правопорушення, яке полягало саме в поширенні інформації, яка відповідно до вимог закону може вважатися недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права, або перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками місцевого суду та залишив ухвалене ним рішення без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.
Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17 год. 36 хв. на сайті http://censor.net.ua розміщена стаття: «И.о. главы Нацкомфинуслуг ОСОБА_7 отказался от предложения 100 тысяч от польского банка» із посиланням на інформацію зі сторінки у соціальній мережі «Фейсбук» журналіста ОСОБА_6. Сторінка ОСОБА_6 у соціальній мережі «Фейсбук», на яку посилається український інтернет-портал «Цензор.Нет» у статті «И.о. главы Нацкомфинуслуг ОСОБА_7 отказался от предложения 100 тысяч от польского банка» містить наступну інформацію, яка розмішена ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 16:42 год.
«ЧП в Национальной комиссии по регулированию финансовых услуг!
Вчера записал очень любопытное интервью с исполняющим обязанности главы Нацкомисии по регулированию финансовых услуг ОСОБА_10 назначили в НКФП. Вот небольшой фрагмент из его рассказа, который, показался мне по-своему маленькой сенсацией «Утром в пятницу после решения Кабмина ко мне на прием срочно попросился глава украинского представительства польского акционерного банка "Загальна ощадна касса» ОСОБА_5. Это не приемное время, но раз человек приехал по делу, я не мог его не принять. ОСОБА_5 попросил, чтобы мы остались наедине и изложил суть дела. Польский банк собирается инвестировать в Украину 500 миллионов гривен. Они заводят эти средства в виде уставного капитала. В случае увеличения уставного капитала банка более чём на 10 % это решение согласовывает наша комиссия. ОСОБА_5 сказал: "Мы знаем, сколько времени требует согласование в комиссии, но проекты в Украины нам надо профинансировать как можно быстрей, а у нас нет двух-трех месяцев на раскачку. Поэтому для ускорения вопроса предлагаю следующее...". Взял лист бумаги и молча написал на нем цифру 100 000. Я ответил ему так: "Дорогой ОСОБА_5, я как глава Нацкомиссии безмерно благодарен вам от имени украинского народа за то, что вы в такое тяжелое для нас время приняли решение об инвестициях в Украину. Ваши бумаги будут подписаны сегодня до конца дня, и я могу сам подвести их вам в офис. Но у меня три условия: 1. Чтобы больше никогда в стенах Нацкомиссии финансовых услуг вы не писали никому никаких цифр. 2. Чтобы вы рассказали об этом всем своим деловым партнерам в Украине и в Польше. 3. Если в следующий раз кто-либо из государственных служащих - не важно где и не важно кто будет тянуть время и намекать на взятку, звоните по моему прямому телефону - я сделаю все, чтобы этот человек не работал на государственной службе».
З роздруківки статті « ЧП в национальной комиссии по регулированию финансовых услуг» з сайту ОСОБА_6 у соціальній мережі «Фейсбук», вбачається, що ОСОБА_6 було розповсюджено інформацію з посиланням на те, що ним було записано інтерв'ю з виконуючим обов'язки голови Нацкомісії з врегулювання фінансових послуг ОСОБА_7. Фрагмент цього інтерв'ю відповідач ОСОБА_6 і виклав у вказаній статті.
Відповідачем була розповсюджена інформація з посиланням на джерело надання цієї інформації - інтерв'ю з ОСОБА_7, яке було записано відповідачем та наведено у вказаній статті на сайті у соцмережі «Фейсбук».
В статті, викладеній на сайті Цензор.Нет у статті «И.о. главы Нацкомфинуслуг ОСОБА_7 отказался от предложения 100 тысяч от польского банка», також наведенопосилання на те, що ця інформація була викладена в соцмережі «Фейсбук» журналістом ОСОБА_6.
Відповідачами у статтях було приведено фрагмент інтерв'ю з посадовою особою - виконуючим обов'язки голови Нацкомісії з врегулювання фінансових послуг ОСОБА_7, тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав вважати, що саме відповідачами поширена недостовірна інформація.
Відповідно до ст. ст. 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
Із роз'яснень, викладених у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова), під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.
Згідно із ч. 2 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
У пункті 19 Постанови судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Згідно з п. 15 вказаної вище постанови юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України,кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не доведено факту вчинення відповідачами правопорушення, яке полягало саме в поширенні інформації, яка відповідно до вимог закону може вважатися недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права, або перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачами у статтях був наведений лише фрагмент інтерв'ю, а тому посилання позивача на те, що саме відповідачі поширили недостовірну інформацію є безпідставними.
Суди попередніх інстанцій надали належну оцінку підставам позову та встановленим обставинам, з урахуванням зібраних у справі доказів, та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
При встановлені фактичних обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій не було порушено норми процесуального права, а при ухваленні судових рішень правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень. При вирішенні даної справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну ОСОБА_5 відхилити.
Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Умнова
судді В.С. Висоцька
Ю.Г. Іваненко
О.В. Кафідова
І.М. Фаловська