28 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Умнової О.В.,
суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,Іваненко Ю.Г., Фаловської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою комунального підприємства «Жилкомсервіс» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 червня 2015 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2016 року,
У червні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь 14 793 грн матеріальної шкоди та 20 000 грн моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 16 червня 2013 року на автомобіль ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_1, який стояв на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 проживає позивач, (інша адреса: АДРЕСА_2) впало дерево і його пошкодило. Вказаний автомобіль зареєстрований на ім'я ОСОБА_6, померлого 22 лютого 2001 року, який був чоловіком позивача. Автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та позивач успадкувала частину, що належала ОСОБА_6 Відповідач є балансоутримувачем вищевказаного будинку, тому повинен нести відповідальність за спричинену позивачу шкоду.
Пошкодження автомобіля позбавило позивача можливості пересуватися містом до лікарні, а маючи невеликий розмір пенсії, вона була вимушена витрачати кошти на виклик таксі, додаткові кошти на ліки.
Також позивач просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати у вигляді сплати вартості експертного висновку в сумі 705,60 грн, вартості телеграми - 20,40 грн, вартість послуг таксі за виклик експерта для огляду автомобіля, вартість послуг евакуатора - 300 грн, вартість 39 літрів бензину А-92, що був у бензобаку пошкодженого автомобіля, вартість послуг на отримання юридичної допомоги в сумі 1200 грн, а також вартість послуг на виготовлення копій документів в сумі 50 грн.
В ході розгляду справи ОСОБА_5 уточнила заявлені нею вимоги, збільшивши їх розмір до 59 566 грн з урахуванням індексу інфляції за 2014 рік в розмірі 124,9% та за період з 1 січня 2015 до 29 травня 2015 - в розмірі 137%.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 червня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну падінням дерева на автомобіль ВАЗ-21013 державний номер НОМЕР_1 на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 в сумі 10438,54 грн; судові витрати, понесені сплатою вартості експертного висновку 705,60 грн та сплатою вартості телеграми в сумі 20,40 грн, суму збитків проіндексовано та всього стягнуто з комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь позивача, з урахуванням індексу інфляції за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року та за період з 1 січня 2015 року по 29 травня 2015 року - 1,712 суму матеріальної шкоди у розмірі 19113,69 грн. Стягнуто з комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь позивача моральну шкоду в сумі 3 000 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2016 року змінено рішення районного суду, шляхом зменшення стягнутої з комунального підприємства «Жилкомсервіс» на користь позивача матеріальної шкоди з 19 113,69 грн до 18 596,78 грн (з урахуванням вартості експертизи в сумі 705,60 грн та вартості телеграми в сумі 20,40 грн), та на користь держави судового збору з 2241,37 грн до 587,20 грн. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту завдання позивачу матеріальної та моральної шкоди з вини КП «Жилкомсервіс» та розміру цієї шкоди, та вважав недоведеними розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу, наявності кількості бензину в баку пошкодженого автомобіля, вартості витрачених коштів на послуги евакуатора та таксі. На підставі ст. 1166 ЦК України з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди вартість відновленого ремонту вказаного автомобіля в сумі 10 438,54 грн, вартість дослідження, сплачену позивачем в сумі 705,60 грн, вартість телеграми про виклик представника відповідача в сумі 20,40 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що розмір завданої позивачу шкоди визначено місцевим судом правильно з урахуванням наданих позивачем доказів: в сумі 10438,54 гривень - вартість відновлювального ремонту автомобіля, вартість експертного висновку в сумі 705,60 гривень, вартість телеграми 20,40 гривень. Разом з тим, районним судом неправильно застосовано індекс інфляції до стягнутих на користь позивача сум.
Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки стаття 1166 ЦК України закріплює принцип повного відшкодування збитків слід виходити з того, що збитки (прямі та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції. У зв'язку з зазначеним індекс інфляції підлягає застосуванню тільки до суми вартості відновлювального ремонту автомобіля, а суми, сплачені ОСОБА_5 за проведення експертного дослідження та телеграми, індексації не підлягають.
З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені судом без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, оцінки наданих ними доказів та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вказаним вимогам процесуального права рішення судів не відповідають.
Судами встановлено, що 16 червня 2013 року на належний позивачу ОСОБА_5 (як на спільне майно подружжя та в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_6) автомобіль ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_1, який знаходився на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 (інша адреса: АДРЕСА_2) впало дерево, у зв'язку з чим, автомобіль отримав механічні пошкодження.
Відповідно до висновку № 5882 від 31 липня 2013 експертного автотоварознавчого дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_1 складає 10 438,54 гривень.
Відповідач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_5, (інша адреса: АДРЕСА_2).
Відповідно до пунктів 3.1.5 та 3.2.5 Статуту КП «Жилкомсервіс» це підприємство створене з метою забезпечення належного санітарного стану прибудинкової території і внутрішньо будинкових приміщень загального користування. До обов'язків підприємства входить забезпечення експлуатації житлових будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами ( пункт 4.2.3).
З пункту 1 розпорядження Управління комунального майна та приватизації № 2253 від 30 листопада 2011 року «Про внесення змін в договір передачі майна в господарське відання № 760 від 30 травня 1996 року з комунальним виробничим житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством Дзержинського району м. Харкова та внесення змін в договір передачі майна в господарське відання № 1288 від 28 лютого 2007 року з Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» вбачається, що до КП «Жилкомсервіс» передані основні засоби від КВЖРЕП Дзержинського району м. Харкова, а саме зелені насадження у кількості 97 150 одиниць.
Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції змінив рішення місцевого суду та стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, завдану падінням дерева на автомобіль з урахуванням індексу інфляції.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Вказана стаття регламентує загальні підстави для відшкодування в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Стаття 625 ЦПК України регулює зобов'язальні правовідносини, тобто поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 ЦК України, в якій йдеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань.
Крім того, з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить в них ясність та визначеність.
Відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання.
Таким чином, дія ч. 2 ст. 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.
Стягуючи з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції суд апеляційної інстанції вказаних вище положень не врахував, не перевірив правових підстав заявлених вимог та не визначився з нормою закону, відповідно до якої підлягає стягненню матеріальна шкода з урахуванням індексу інфляції. Суд обмежився посиланням на ст.1166 ЦК України, якою конкретно не визначено підстав відшкодування збитків з урахуванням індексу інфляції. Не послався на норму закону, відповідно до якої стягується індекс інфляції у правовідносинах, що виникли між сторонами.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції не дотримано вимог ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
За таких обставин, ухвалене у справі рішення апеляційного суду не можна визнати законним й обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з передачею справи до апеляційного суду на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу комунального підприємства «Жилкомсервіс» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2016 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Умнова
судді В.С. Висоцька
М.К. Гримич
Ю.Г. Іваненко
І.М. Фаловська