29 вересня 2016 року Справа № 876/6236/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Бедрій Х.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у адміністративній справі №819/826/16 за поданням Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна,-
20 липня 2016 року позивач - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулася в суд з поданням до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просила підтвердити обґрунтованість умовного арешту майна платника податків - підприємця фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року подання Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено. Підтверджено обгрунтованість умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), застосованого на підставі рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 19.07.2016 року. Постанова підлягає негайному виконанню.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Представник Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області в судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 08 липня 2016 року Тернопільською ОДПІ повідомлено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 про проведення документальної планової перевірки, про що представники платника податку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали відповідне письмове повідомлення за №000765 із зазначенням дати початку проведення перевірки - з 18 липня 2016р. та копію наказу від 7.07.2016р. №863 Про проведення документальної планової виїзної перевірки.
Посадовими особами Тернопільської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на виконання вимог наказу Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 07.07.2016р. №863 та на підставі направлень на перевірку від 15.07.2016р., №017507 та №017508 здійснено виїзд за місцем здійснення господарської діяльності підприємця ОСОБА_1 по вулиці Текстильна. 30, в місті Тернопіль з метою приступити до проведення документальної перевірки.
Посадовими особами Тернопільської ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області було представлено направлення для ознайомлення представникам підприємця ОСОБА_2, які відмовили у допуску до проведення документальної планової перевірки, про що було складено Акт відмови у допуску до перевірки від 18.07.2016 року.
На підставі звернення начальника відділу контрольно-перевірочної роботи ОСОБА_4 від 18.07.2016 року заступником начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 19 липня 2016 року прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна фізичної особи підприємця ОСОБА_1.
Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якої о проводиться така перевірка (пп.. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).
У відповідності до п. 77.1 ст. 77 ПКУ документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Відповідно до абз. 3 п. 77.2 ст. 77 ПКУ порядок формування та затвердження плану-графіка перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодекс) України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до підпункту 16.1.9. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого орган) до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ст. 82 ІІКУ).
Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Однією із обставин, що дає право контролюючому органу для застосування арешту майна є та коли платник податків відмовляється від проведення документальної або стичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу ( пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ).
Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії. зазначені у пункті 94.5 цієї статті (п. 94.3 ст. 94 ПКУ)
Як зазначено у пункті 94.5 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути повним або умовним.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п.94.10 ст. 94 ГІКУ).
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у адміністративній справі №819/826/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
ОСОБА_5
Повний текст ухвали складений 04 жовтня 2016 року.