28 вересня 2016 року Справа № 876/8804/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Бедрій Х.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій -
07.05.2014 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання за власний рахунок привести реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, до попереднього стану згідно технічного паспорта Стрийського МБТІ від 15.12.2000 року.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що позивачем в результаті проведеної перевірки встановлено здійснення гр. ОСОБА_1 реконструкції власної квартири АДРЕСА_1, з влаштуванням кухні без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт. Позивач зазначає, що реконструкція здійснена без дозволу інспекції, що є порушенням ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій». Позивачем за наслідками перевірки складено акт, протокол та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом приведення об'єкта самочинного будівництва до попереднього стану.
Враховуючи те, що відповідач вимоги припису станом на день подачі позову до суду не виконала, просить позовні вимоги задовольнити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що 29.08.2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1 при здійсненні перепланування в квартирі АДРЕСА_2, в кв. № 16 м. Стрий, Львівської обл..
За результатами перевірки складено акт № 7/32-ф, яким зафіксовано проведення реконструкції вищевказаної квартири у 2003-2004 роках з влаштуванням кухні розміром в плані орієнтовно 2.50 х 1.50 м., вибиванням у торцевій фасадній стіні будинку віконного отвору розміром орієнтовно 0,50 х 1,20 м., кріпленням каналізаційної труби від кухні до зовнішньої стіни фасаду у будинку з приєднанням її до існуючого септика та проведення водопроводу з підвального приміщення до кухні квартири без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт.
За наслідками перевірки складено протокол № 7/14-ф від 29.08.2013 року про вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до вказаного протоколу гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_3, у 2003-2004 роках здійснила реконструкцію власної квартири шляхом влаштування кухні розміром в плані орієнтовно 2.50 х 1.50 м., вибиванням у торцевій фасадній стіні будинку віконного отвору розміром орієнтовно 0,50 х 1,20 м., кріпленням каналізаційної труби від кухні до зовнішньої стіни фасаду у будинку з приєднанням її до існуючого септика та проведення водопроводу з підвального приміщення до кухні квартири без затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушила ст. 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», та ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», чинного на час виконання робіт.
Приписом № 7/7-ф від 29.08.2013 року відповідача зобов'язано привести вищевказаний об'єкт самочинного будівництва до попереднього стану згідно технічного паспорту Стрийського МБТІ від 15.12.2000 р. в термін 30 (тридцять ) календарних днів з дня отримання припису.
04.11.2013 року ІДАБК у Львівській області складено акт № 7/44-ф проведення перевірки виконання вимог припису № 7/7-ф від 29.08.2013 року, яким встановлено невиконання відповідачем таких вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль є сукупністю заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З 13 березня 2012 року набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон № 3038), відповідно до статті 34 якого отримання замовником дозволу на виконання будівельних робіт, як підстави виникнення права на їх виконання, передбачено лише у випадку будівництва об'єктів, віднесених до IV і V категорій складності. Виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, відповідно до підп. 1 ч. 1 статті 24 Закону № 3038, дозволено після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Будівельний паспорт, відповідно до статті 27 Закону № 3038, визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Відповідно до частини 4 статті 41 цього Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабміну України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Відповідно до пунктів 16 та 17 цього Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Згідно з пунктом 20 Порядку протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Інспекція ДАБК у Львівській області дійшла висновку про істотне порушення відповідачем будівельних норм та правил, а у зв'язку із невиконанням припису, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача за власний рахунок здійснити знесення забудови до квартири.
Відповідно до частин 1, 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові від 30.03.2012р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)»роз'яснив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Відповідно до наведених вище норм статті 41 Закону № 3038 Інспекція ДАБК наділена правом виносити обов'язкові до виконання приписи з вимогою або про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
З наведених вище положень можна зробити висновок, що знесення самочинного будівництва є крайнім, радикальним заходом стосовно порушника і застосовується у випадку: 1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил та при умові, що особа, яка здійснила таке будівництво відмовляється провести перебудову.
Згідно з положеннями ч.7 ст.376 ЦК України, для задоволення вимоги про знесення самочинного будівництва необхідна наявність певних умов, а саме: істотне відхилення від проекту, суперечність суспільним інтересам або порушення права інших осіб, істотне порушення будівельних норм і правил, а також неможливість проведення відповідної перебудови або відмова особи від такої перебудови.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що можливість знесення самочинного будівництва закон пов'язує саме з цими обставинами, а не з невиконанням припису.
Згідно ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Крім того, встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.09.2014 року у справі № 456/1934/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, третя особа інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, про визнання права власності на самочинно будівництво, за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_4, яка складається з однієї житлової кімнати площею 11,8 кв.м. та кухні площею 2,8 кв.м., загальна площа квартири 14,6 кв.м. Рішення набрало законної сили 01.10.2014 року.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року по справі № 813/3353/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_2
Повний текст
виготовлено 03.10.2016 року.