Справа № 127/9115/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Вохмінова О. С.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
27 вересня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Коваль К.В.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Романенко Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 (далі - позивач) до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2 (далі - третя особа) про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій,
Позивач в квітні 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача вилучити з персональної справи позивача копії та оригінали документів які носять конфіденційну інформацію.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.07.2016 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики Вінницької міської ради як особа, яка отримує допомогу в зв'язку з доглядом недієздатного ОСОБА_5 (щомісячну грошову допомогу малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним).
02.07.2015 позивач вперше звернулась з заявою про призначення допомоги до органу соціального захисту населення і рішенням від 31.07.2015 призначена допомога на догляд на період з 01.07.2015 до 31.12.2015.
11.01.2016 позивач повторно звернувся за призначенням допомоги і рішенням від 19.01.2016 допомогу на догляд призначено з 01.01.2016 по 30.06.2016.
При цьому, в матеріалах справи містяться документи, надані позивачем з метою призначення допомоги, в тому числі ті, які позивач просить вилучити: копія ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_5, копія паспорту 1, 2, 11 сторінки на ім'я ОСОБА_5, довідка з пенсійного фонду на ім'я ОСОБА_5 від 02.07.2015 про отримання державної соціальної допомоги як інваліду з дитинства 2 групи, копія ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_4, копія паспорту 1, 2, 11 сторінки на ім'я ОСОБА_4, довідки з пенсійного фонду на ім'я ОСОБА_4 про отримання пенсії по інвалідності від 02.07.2015, від 12.01.2016, копія трудової книжки на ім'я ОСОБА_4
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що не було встановлено, що відповідач порушив порядок збирання, одержання, зберігання, використання, захисту інформації про позивача та інших осіб, а тому дії відповідача відповідають вимогам ст. 19 Конституції України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок призначення допомоги врегульований Постановою КМУ № 1192 від 02.08.2000 "Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним" (далі - Порядок).
Згідно п. 7 Порядку для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за призначенням, подаються такі документи відповідним органам соціального захисту населення: заява; документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім'ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв'язків членів сім'ї; декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу; довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби та земельної частки, виділеної внаслідок розпаювання землі; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана інваліду І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, за яким здійснюється догляд.
Форма заяви затверджується Мінсоцполітики, а форма висновку щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу - МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Абзацом 2 п. 8 Порядку вказано, що у разі, коли особа, яка здійснює догляд за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером, їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.
Згідно п. 6 Порядку при визначенні середньомісячного сукупного доходу сім'ї органи, що призначають допомогу на догляд, мають право користуватися всіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією органів державних податкових адміністрацій.
Для нарахування допомоги на догляд можуть використовуватись відомості про доходи (списки, довідки, дані на технічних носіях інформації, інші дані, одержані від органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду, центрів зайнятості, інших підприємств, установ та організацій).
Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.
Таким чином, для підтвердження даних про доходи та отримання інформації з метою нарахування допомоги органам соціального захисту необхідно володіти інформацією щодо анкетних даних, ідентифікаційного коду, тощо.
Статтею 11 Закону України "Про інформацію" вказано, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Згідно ст. 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 13 вказаного Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання, яким є Департамент соціальної політики Вінницької міської ради.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, оцінивши доводи сторін та їх обґрунтування, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради жодним чином не порушено вимог Законів України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації" та прав позивача чи будь-яких інших осіб.
Крім того, суд першої інстанції вірно вказав, що звертаючись з заявами до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про призначення грошової допомоги ОСОБА_4 надала оригінали і копії документів, необхідних для призначення соціальної допомоги, перелік яких визначений Постановою КМУ від 02.08.2000 № 1192 та Інструкцією щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України. При цьому наявність копій наданих документів є підставою для прийняття рішення про призначення соціальної допомоги чи відмови в призначенні і використовуються відповідачем правомірно та виключно з метою реалізації Закону України "Про психіатричну допомогу".
Окрім цього, позивачем в письмових заявах надано згоду на збір інформації та обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних". Посилання позивача проте, що при цьому до неї застосовувався примус, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки копії ідентифікаційного коду ОСОБА_2 та копія паспорта 1, 2, 11 сторінки ОСОБА_2, в матеріалах особової справи відсутні і позивачем не надавались відповідачу, позов щодо визнання неправомірними дій Департаменту соціальної політики в частині незаконного отримання та вилучення цих документів з матеріалів особової справи також є безпідставним.
Отже, зазначеними обставинами підтверджується те, що відповідачем, з метою виконання своїх функцій, а саме нарахування грошової допомоги позивачу, використовувалась надана нею інформація з дотриманням вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 04 жовтня 2016 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.