29 вересня 2016 року Справа № 876/5680/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.
секретаря судового засідання Гелецького П.В.
з участю осіб:
позивача по справі: представника ОСОБА_2
відповідача по справі: не з'явився
третіх осіб по справі: представник ПАТ «Львівобленерго» ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, третіх осіб Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», Публічного акціонерного товариства «Львівгаз», Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», Будинкоуправління №4 «Липники» КЕВ м. Львова, Львівської філії ПАТ «Укртелеком», Львівського комунального підприємства «Затишне» про зобов'язання відновити надання пільг,
Позивач, ОСОБА_4 звернувся з позовом в суд до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, третіх осіб Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», Публічного акціонерного товариства «Львівгаз», Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», Будинкоуправління №4 «Липники» КЕВ м. Львова, Львівської філії ПАТ «Укртелеком», Львівського комунального підприємства «Затишне» та просив зобов'язати Франківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та ЛМКП «Львівтеплоенерго», ПАТ «Львівобленерго», ПАТ «Львівгаз», ЛМКП «Львівводоканал», Будинкоуправління №4 «Липники» КЕВ м. Львова, Львівську філію ПАТ «Укртелеком» відновити надання пільг особі, що має особливі заслуги перед Батьківщиною у повному обсязі, починаючи з 01 липня 2015 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року та прийняттям Кабінетом Міністрів України 04.06.2015 року Постанови «Про порядок надання пільг окремим категоріям громадян» позивачу почали надходити квитанції на оплату комунальних послуг із зазначеними в них сумами, при цьому до 01.07.2015 року останній був звільнений від сплати комунальних послуг. Так, 17.08.2015 року позивач звернувся до відповідача за довідкою з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, як пільговик, щоб зрозуміти, за якою категорією надаються йому пільги. Згідно отриманої довідки є лише посилання на закон, на підставі якого пільги можуть надаватись. Крім того, в базі даних відповідача, позивач був зареєстрований як особа, що має особливі заслуги перед Батьківщиною, пільги якій надаються у відповідності до ст.16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і не був зареєстрований, як інвалід війни, пільги якому надаються у відповідності до ст. 13 того ж Закону. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач може мати пільги майже по усіх категоріях пільговиків, які зазначені у цьому Законі. Позивач належить до ветеранів війни, до учасників бойових дій, до інвалідів війни та до осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Позивач отримував пільги згідно ст. 16 цього Закону, тому скасування пільг по усіх зазначених категоріях, про що свідчили надіслані квитанції на оплату комунальних послуг, вважає порушенням закону з боку відповідача.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року провадження по справі за позовом ОСОБА_4 в частині позовних вимог до ЛМКП «Львівтеплоенерго», ПАТ «Львівобленерго», ПАТ «Львівгаз», ЛМКП «Львівводоканал», Будинкоуправління №4 «Липники» КЕВ м. Львова, Львівської філії ПАТ «Укртелеком», Львівського комунального підприємства «Затишне» закрито.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року в справі №465/6721/15а в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Франківського районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року в справі №465/6721/15а та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та виходить з тих же мотивів, що наведені в позовній заяві.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» ст.16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено частиною другою такого змісту - «Установити, що пільги, передбачені пунктами 4, 5, 7 та 12 цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України». Прикінцевими положеннями даного закону встановлено, що в частині врахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї при наданні пільг закон набуває чинності з 01.07.2015 року.
Положення п.1,2 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 04.06.2015, визначають механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами. Дія цього Порядку поширюється зокрема, на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Таким чином, вищезазначеними нормативно-правовими актами не передбачено надання пільг з оплати послуг за користування житлом, комунальних послуг без врахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зокрема пільги надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
В судовому засіданні представник позивача ствердив той факт, що розмір середньомісячного сукупного доходу його сім'ї в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 року, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави; механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства; такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави; зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність права на соціальний захист.
В рішенні від 25.01.2012 року Конституційний Суд України виходячи з того, що надання Верховною ОСОБА_3 України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2,3 статті 116 Конституції України, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач обрав пільгу як особа, що має особливі заслуги перед Батьківщиною та зареєстрований в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та користувався пільгами передбаченими ст. 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Згідно заяви ОСОБА_4 від 17.08.2015 року до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги внесено інформацію щодо заявника, як інваліда війни ІІ групи у зв'язку з чим видано довідку про включення вищезгаданої інформації до ЄДАРП.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_4 має право на 100-відсоткову знижку на одну особу при оплаті за житлово-комунальні послуги та послуги зв'язку у межах соціальних нормативів споживання житлово-комунальних послуг для надання пільг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивач ОСОБА_4 добровільно змінив пільгу та отримує пільги як інвалід війни II групи, починаючи з 01.07.2015 року, а право на пільги, позивачу як особі, що має особливі заслуги перед Батьківщиною втратив, так як середньомісячний сукупний дохід сім'ї позивача в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Таким чином апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Франківського районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року в справі №465/6721/15а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді Р.В. Кухтей
ОСОБА_5
Повний текст виготовлено 03.10.2016 року