Справа № 461/6360/16-а
іменем України
03 жовтня 2016 року м.Львів
суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького ВДВС у Львівській області про поновлення строку, -
позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Галицького ВДВС у Львівській області про поновлення строку, з підстав викладених у ньому.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що такі відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Суд встановив, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 12.02.2014 р., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Так, 19.03.2014 р. Галицьким районним судом м.Львова видано судовий наказ на примусове виконання вищевказаного рішення суду.
Про те, як випливає із позовної заяви ОСОБА_1 просить поновити йому строк на звернення до суду та поновити стор на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня службова чи посадова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 статті 4 цього Кодексу визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частина перша статті 181 Кодексу адміністративного судочинства визначає: учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно зі статтею 383 Цивільно-процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи, тобто дана справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, те що позивачем оскаржуються дії та рішення державного виконавця при виконанні судового рішення ухваленого відповідно до норм Цивільно-процесуального кодексу України, то даний спір не відноситься до адміністративної юрисдикції.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 30 червня 2015 року № 21-278а15, яка відповідно до статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
Таким чином, враховуючи те, що дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а тому суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст.3, 4, 109, 383, КАС України, ЦПК України, суд, -
відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його позовом до Галицького ВДВС у Львівській області про поновлення строку.
Матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького ВДВС у Львівській області про поновлення строку - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя В.Ф. Романюк