Справа №461/4682/16-ц>
Іменем України
03 жовтня 2016 року
Галицький районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Радченка В.Є.,
при секретарі Домашовець М.Ф.,
з участю:
позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в твердій грошовій сумі, -
18.07.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в твердій грошовій сумі. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 1999 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4, 2000 року народження. ОСОБА_3 ніде не працює, участі в матеріальному утриманні дитини не бере. Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі - 2500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, позов просили задовольнити. Надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач до суду не прибув, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить його розписка в отриманні судової повістки на 03.10.2016 року.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений 02.10.1999 року та зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міськвиконкому. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За приписами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
Виходячи зі змісту ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Так, у відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. 2) Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно з ч.1ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), та в певних випадках дозволяє забезпечити певну стабільність щодо утримання дитини. Таке стягнення є можливим також і в тому випадку, коли стягнення аліментів у частці від заробітку суттєво порушить інтереси дитини.
В судовому засіданні не здобуто відомостей про працевлаштування відповідача ОСОБА_3 та його доходи.
При визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі суд враховує обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітній дітей, а також вимоги ст. 182 Сімейного Кодексу України та ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» і роз'яснення, що містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05. 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за якими максимальний розмір аліментів, який стягує з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків його заробітної плати /доходів/.
Крім того, береться до уваги норми ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» щодо розміру мінімальної заробітної плати з травня 2016 року - 1450 грн., а також встановлений з 01.05.2016 року прожитковий мінімум на дитину від 6 років у сумі 1531 грн.
З урахуванням зазначених вище правових норм, обґрунтованою до стягнення з відповідача буде сума 725,00 грн. щомісячно, що відповідатиме половині розміру мінімальної заробітної плати (1450,00 / 2 = 725,00 грн.).
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе позов задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі - 750,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 367 п. 1 ЦПК України рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,20 грн. (0,4 мінімальної заробітної плати).
Керуючись ст.ст. 208-209 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в твердій грошовій сумі - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 725,00 грн. щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 18.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.Є. Радченко