Справа № 461/2284/16-ц
Провадження № 4-с/461/56/16
21.09.2016
Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Мисько Х.М.,
при секретарі Коружинець Н.В.,
з участю: представника скаржника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на постанови державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 про розшук та затримання автомобіля, вилучення державних номерних знаків, технічного паспорта та ключів, постанови державного виконавця про відкриття провадження,
04 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на постанови державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_3 Визнати дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 протиправними та незаконними, в якій просить скасувати постанови державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 про розшук та затримання автомобіля, вилучення державних номерних знаків, технічного паспорта та ключів, постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року ВП №44918206 «Про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору в сумі 0,75 грн.»; постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року ВП №44918142 «Про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави витрат на проведення виконавчих дій в сумі 128,97 грн.»; постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року ВП №44920882 «Про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави витрат на проведення виконавчих дій в сумі 10999,15 грн.»; постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року ВП №44920979 «Про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору в сумі 680,00 грн.»; постанову про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року ВП №44920882; постанову про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року ВП №44918142; постанову про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року ВП №44918206; постанову про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року ВП №41624321.
В обґрунтування внесеної скарги покликається на те, що державним виконавцем було проведено демонтаж гаражу, в ході якого було вилучено, описано, і передано на зберігання ЛКП майно, яке в ньому містилось. 16 жовтня 2010 року вона отримала із виконавчої служби лист, в кому виявила 4 вищевказані постанови про відкриття виконавчого провадження. Матеріали виконавчого провадження для ознайомлення були надані її представнику 17 жовтня 2014 року. Вказує, що до постанов не було долучено документів, які б підтверджували, що вона повинна сплатити такі суми згідно постанов, рахунків-фактур, акту виконаних робіт і ін. Крім цього, 16 жовтня 2014 року працівниками ДАІ був зупинений її автомобіль та зі слів працівника ДАІ вона дізналась, що такий перебуває у розшуку, автомобіль вилучений не був, однак технічний паспорт вилучений працівником ДАІ. Під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 17 жовтня 2014 року вона дізналась, що 01 жовтня 2014 року була винесена постанова про розшук автомобіля, його затримання, вилучення номерних знаків на автомобіль, технічного паспорта та ключів від автомобіля. Жодних підтверджуючих документів, що їй надсилались виклики чи постанови у матеріалах виконавчого провадження немає. Вказує, що вона є інвалідом ІІІ групи є автомобіль є необхідним засобом пересування до лікарняних установ. Крім цього, вважає, що державний виконавець не мав права оголошувати автомобіль у розшук, достовірно знаючи, що у її власності є квартира, на останній також наклав арешт. Вказує, що виконавчий збір в сумі 0,75 грн. - це виконавчий збір за стягнення коштів в розмірі 7,50 грн., що є витратами за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які вона заплатила 15 серпня 2014 року, що підтверджується чеком №15082014143453. Таким чином, постанови державного виконавця про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року у ВП №44918206, про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року у ВП 44918206 винесені незаконно. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року у ВП №44918142 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 128,97 грн. та постанова про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року у ВП №44918142 також винесена незаконно, оскільки кошти в сумі о,75 грн. були нею сплачені у вказаний державним виконавцем строк. Вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року у ВП №44920882 про стягнення на користь держави витрат на проведення виконавчих дій в сумі 10999,15 грн. та постанова про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року у ВП №44920882 винесені незаконно, оскільки документи, на підставі яких винесені вказані постанови про стягнення 10999,15 грн. без дати, акт виконаних будівельних робіт складений швидше, ніж підписано договір з приводу виконання робіт.
В обґрунтування поважності причин пропущеного строку на звернення до суду із даною скаргою покликається на те, що вона зверталась із аналогічними вимогами до суду в порядку адміністративного судочинства, які були розглянути адміністративним судом по суті, однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року, яку вона отримала01 квітня 2016 року, постановлені по суті вирішення її вимог судові рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані та провадження по справі закрито з тієї підстави, що справа повинна була розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, надав пояснення, аналогічні до викладених у такій та просив скаргу задоволити.
Державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. В судовому засіданні 01 серпня 2016 року суд повернувся з нарадчої кімнати, повернувся до стадії з'ясування обставин по справі та відклав розгляд справи для надання державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження, однак, станом на 21 вересня 2016 року такі надані не були. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності державного виконавця на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши письмові документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Суд приймає до уваги, як належні та допустимі, покликання ОСОБА_2 на те, що строк звернення до суду був нею пропущений з поважних причин, оскільки скаржником доведено, що вона зверталась із аналогічними вимогами до суду в порядку адміністративного судочинства, які були розглянути адміністративним судом по суті, однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року, яку вона отримала 01 квітня 2016 року, постановлені по суті вирішення її вимог судові рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані та провадження по справі закрито з тієї підстави, що справа повинна була розглядатись в порядку цивільного судочинства. Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність поновлення строку на звернення до суду із даною скаргою (а.с.23, 24-26).
Відповідно до ст.383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Враховуючи, що суд позбавлений можливості оглянути матеріали виконавчих проваджень, в яких винесені оскаржувані постанови, оскільки такі не були надані державним виконавцем на вимогу суду, суд постановляє дану ухвалу, виходячи із матеріалів справи.
Як вбачається із матеріалів справи, 16 жовтня 2010 року ОСОБА_2 отримала із виконавчої служби лист, в кому виявила 4 вищевказані постанови про відкриття виконавчого провадження. Матеріали виконавчого провадження для ознайомлення були надані представнику ОСОБА_2 17 жовтня 2014 року. Державним виконавцем не доведено, а судом не встановлено, що до постанов були долучені документи, які б підтверджували, що ОСОБА_2 повинна сплатити такі суми згідно постанов, рахунків-фактур, акту виконаних робіт і ін. Крім цього, 16 жовтня 2014 року працівниками ДАІ був зупинений автомобіль ОСОБА_2 та працівником ДАІ був вилучений технічний паспорт на вказаний автомобіль. Про винесену 01 жовтня 2014 року постанову про розшук автомобіля, його затримання, вилучення номерних знаків на автомобіль, технічного паспорта та ключів від автомобіля скаржниця дізналась під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 17 жовтня 2014 року. Державним виконавцем не надано, а судом не здобуто доказів про те, що ОСОБА_2 надсилались виклики чи постанови. Встановлено, що виконавчий збір в сумі 0,75 грн. - це виконавчий збір за стягнення коштів в розмірі 7,50 грн., що є витратами за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які ОСОБА_2 сплатила 15 серпня 2014 року, що підтверджується чеком №15082014143453, державним виконавцем було надано строк до 18 серпня 2014 року. Суд приймає до уваги покликання скаржниці на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року у ВП №44920882 про стягнення на користь держави витрат на проведення виконавчих дій в сумі 10999,15 грн. та постанова про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року у ВП №44920882 винесені незаконно, оскільки документи, на підставі яких винесені вказані постанови про стягнення 10999,15 грн. без дати, акт виконаних будівельних робіт складений швидше, ніж підписано договір з приводу виконання робіт, оскільки державним виконавцем не надано доказів, які б спростували вказані твердження.
Відповідно до ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії неправомірними та зобов'язує державного виконавця (іншу посадову особу) державної виконавчої служби задовольнити вимогу скаржника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що державним виконавцем не було дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження», а оскаржувані постанови слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
поновити ОСОБА_2 строк на звернення до суду із скаргою.
Скаргу задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 протиправними та незаконними.
Скасувати постанови державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_3 про розшук та затримання автомобіля, вилучення державних номерних знаків, технічного паспорта та ключів, постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме:
-Постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року ВП №44918206 «Про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору в сумі 0,75 грн.»;
-Постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року ВП №44918142 «Про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави витрат на проведення виконавчих дій в сумі 128,97 грн.»;
-Постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року ВП №44920882 «Про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави витрат на проведення виконавчих дій в сумі 10999,15 грн.»;
-Постанову про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2014 року ВП №44920979 «Про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору в сумі 680,00 грн.»;
-Постанову про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року ВП №44920882;
-Постанову про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року ВП №44918142;
-Постанову про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року ВП №44918206;
-Постанову про розшук майна боржника від 01 жовтня 2014 року ВП №41624321.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цього рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя Мисько Х.М.