Справа №336/1352/16-ц
пр.№2/336/1254/2016
29 вересня 2016 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Артемової Л.Г.,
при секретарі: Аксьоновій О.А.,
за участі: позивачки ОСОБА_1, представників позивачки ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького міського голови ОСОБА_10, Запорізької міської ради, Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить: визнати незаконним та скасувати розпорядження Запорізького міського голови №405к/тр від 03.03.2016 року про звільнення ОСОБА_1; поновити її на посаді директора КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай»; стягнути з КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з Запорізького міського голови ОСОБА_10 на користь позивачки компенсацію за заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.
На обгрунтування позову позивачка зазначає, що 17.01.2014 року розпорядженням Запорізького міського голови ОСОБА_11 №42 к/тр «Про укладання контракту з директором КП «Дубовий гай», її було призначено на посаду директора Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай».
Розпорядженням Запорізького міського голови ОСОБА_10 №405к/тр від 03.03.2016 року до закінчення строку контракту її було звільнено за чисельні одноразові грубі порушення згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України.
Позивачка вважає розпорядження міського голови незаконним, виданим з порушенням діючого законодавства, а саме, п. 6.2 Контракту, укладеного із нею, передбачено, що розірвання контракту можливо або за умови систематичного невиконання Керівником без поважних причин обов'язків покладених на нього контрактом (за умови, що раніше до Керівника було застосовано заходів дисциплінарного стягнення), або за одноразове грубе порушення Керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, що призвело до негативних наслідків для підприємства (понесені збитки, виплачені штрафи та інше).
Вона сумлінно виконувала обов'язки директора, жодних дисциплінарних стягнень не мала, чисельні порушення не мають підтвердження і тому звільнення є безпідставним.
Моральну шкоду обгрунтовує тим, що понесла значні репутаційні втрати, які відобразилися негативно на її моральному та фізичному стані.
В судовому засіданні позивачка та її представники наполягали на задоволенні позову, при цьому, позивачка пояснила, що жодних порушень умов контракту не допускала, за час її роботи стан парку значно покращився, своє звільнення вважає незаконним, оскільки вона активно не погоджувалася з керівництвом міста з різних питань та навмисно не виконувала певні розпорядження. Моральну шкоду обгрунтовує тим, що відновлення її репутації потребує значних витрат (замовлення публікацій у засобах масової інформації, тощо).
Представник Запорізького міського голови проти задоволення позову заперечувала, пояснила, серед іншого, що позивачка припустилася таких порушень та недбалого ставлення до виконання своїх обов'язків, які є безумовною підставою для розірвання контракту, з огляду на високі вимоги до керівника комунального підприємства та неможливістю продовження трудових правовідносин.
Представники Запорізької міської ради проти задоволення позову заперечували, пояснили, що Запорізька міська рада не є належним відповідачем у спорі між сторонами контракту, укладеного між позивачкою та міським головою. Запорізька міська рада є розпорядником майна КП Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» та діє в межах повноважень, унормованих Законом України «про місцеве самоврядування в Україні», уособлює місцеву громаду. В межах повноважень наполягають на тому, що позивачка не є ефективним менеджером, стан комунального підприємства є неналежним, що є очевидним для громади міста, не мають наміру погоджувати продовження трудових правовідносин із позивачкою.
Представник КП Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» проти задоволення позову заперечував та пояснив, що комунальне підприємство знаходиться у занедбаному стані, за час керування позивачки у ньому не створені належні умови для відпочинку, стан його не покращився.
Вислухавши сторони, вивчивши докази, що містяться у матеріалах справи, допитавши свідків, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.01.2014 року з ОСОБА_1 було укладено контракт, підписаний нею та міським головою ОСОБА_11, погоджений органом управління майном в особах начальників відповідних підрозділів Запорізької міської ради (а.с.5-14 т.1), згідно із розпорядження міського голови ОСОБА_11 №42 к/тр від 17.01.2014 року «Про укладання контракту з директором комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» ОСОБА_1 (а.с.29 т.1).
Розпорядженням Запорізького міського голови ОСОБА_10 №405к/тр від 03.03.2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» за чисельні одноразові грубі порушення законодавства та обов'язків, передбачених контрактом, що призвели до негативних наслідків для підприємства, згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України, розірвавши із нею контракт, укладений розпорядженням міського голови від 17.01.2014 року №42 к/тр «про укладання контракту з директором комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» (далі Парк) (а.с.4 т.1).
Парк є юридичною особою, органом управління майном є місцева громада у особі Запорізької міської ради, згідно Статуту (а.с.15-21 т.1).
Вирішуючи позов, суд дійшов висновку про те, що Запорізька міська рада є не належним відповідачем у справі про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме до повноважень міського голови віднесено призначення на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади.
Стороною контракту з керівником комунального підприємства є міський голова. Сторонами контракту породжуються взаємні права та обов'язки, а дострокове припинення дії контракту з ініціативи будь-якої з його сторін призводить до припинення трудових правовідносин між міським головою та керівником відповідного комунального підприємства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» N280/97-ВР від 21.05.1997 року система місцевого самоврядування включає, серед іншого, територіальну громаду; міську раду; міського голову; виконавчі органи міської ради; що представляють спільні інтереси територіальних громад.
Крім того, згідно зі ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами міст як безпосередньо, так і через міські ради, їх виконавчі органи.
Зважаючи на зазначені норми права, Запорізька міська рада не може відповідати за позовом.
Враховуючи те, що міська рада представлена як самостійний елемент системи місцевого самоврядування, не є стороною контракту, вимоги позивачки до Запорізької міської ради про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову до Запорізького міського голови, суд виходить з правового змісту контрактної форми трудового договору, та її особливостей, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок. При цьому, врахуванню підлягає обсяг права уповноваженої особи суб'єкту владних повноважень у разі виявлення неефективного менеджменту з боку керівника комунальної установи розірвати із ним контракт, діючи при цьому в інтересах громади.
Закон надав право сторонам при укладанні контракту самим визначити обсяг прав та обов'язків та межі відповідальності, зокрема, і її підвищення та додаткові підстави розірвання трудового договору.
Так, за змістом ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права та обов'язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Серед працівників, з якими, відповідно до законів, дозволяється укладати трудовий контракт, відокремлена особлива категорія працівників - це керівники державних підприємств, трудові відносини з якими відмінні від інших суб'єктів трудових відносин з огляду на приписи Постанови КМУ від 19.03.1993 №203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівниками підприємств, що є у державній власності», Постанови КМУ від 02.08.1995 №597 «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності», а також розпорядження міського голови від 14.02.2012 №100к «Про порядок призначення на посади та укладення контрактів з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста» зі змінами.
Пунктом 8 частини 1 статті 36 КЗпП України передбачено, що підставою припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.
Контрактом з керівником підприємства, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 17.01.2014 р. у Розділі 6 передбачені додаткові підстави дострокового розірвання контракту з керівником КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай», серед яких є така підстава, як одноразове грубе порушення Керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, що призвело до негативних наслідків для підприємства (понесені збитки, виплачені штрафи та інше).
Підставою розірвання контракту були виявлені порушення з боку ОСОБА_1 під час роботи на посаді директора КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай», кожне з яких є одноразовим грубим порушенням нею законодавства, обов'язків, передбачених контрактом, що призвів до заподіяння шкоди підприємству , а саме:
- порушення норм чинного законодавства України при преміюванні співробітників КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай», що здійснювалися у 2015 році;
- порушення під час виконання договору підряду №33 від 27.11.2015 р., що призвело до збитків підприємству;
- використання майна територіальної громади м. Запоріжжя з порушенням норм чинного законодавства України, що призвело до матеріальної шкоди підприємству у вигляді недоотримання коштів за користування об'єктів права комунальної власності понад строк дії договору його оренди;
- невиконання фінансового плану підприємством на 2015 рік;
- використання об'єктів, що перебувають у господарському віданні підприємства, відповідно до договорів про співпрацю, укладених між підприємством та іншими фізичними та юридичними особами.
Суд, перевіривши докази у сукупності, встановив, що 27.11.2015 року між комунальним підприємством «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» в особі директора ОСОБА_1 з однієї сторони та ТОВ «Ексістрой» в особі директора ОСОБА_12 з іншої сторони укладено договір підряду №33 на виконання робіт: «роботи пов'язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою малої водойми ЦПКтаВ «Дубовий Гай». Реконструкція» (а.с. 129-137 т. 1).
Фінансування робіт передбачено за рахунок коштів Головного розпорядника коштів - Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради (п. 3.1), оплата може бути поетапною, лише після підписання довідки КБ-3, акту КБ-2в, роботи є поетапними, згідно із графіком (додаток №2), (п.4.1), датою закінчення певних робіт є дата їх прийняття замовником, шляхом підписання зазначених документів. Визначення етапів робіт та їх складових описані у додатку №2 (п.9.1). Тобто, за змістом договору акти та довідки можуть бути підписані після виконання етапу робіт підрядником та прийняття їх замовником. Саме такі повноваження прописані договором директору Парку (а.с.138 т. 1).
Представниками сторін за договором, зокрема від імені КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» діяла директор ОСОБА_1
Однак, в порушення умов п. 3.1. Договору, акт та довідку було видано сторонами Договору не на весь комплекс робіт, передбачених першим етапом, а лише на один вид робіт - на водовідлив із котловану, що не передбачено ні самим договором, ні додатком до нього (а.с.139-147 т. 1).
Внаслідок чого підрядник, не виконавши всього комплексу робіт, передбачених проектною документацією по завершенню першого етапу, а саме: не здійснивши розчищення водойми, не влаштувавши насипні дамби для роботи «Драглайну», не виконавши роботи з берегоукріплення, фактично отримало право вимоги від Парку на суму 233798,40 грн.
При цьому, підписуючи в порушення умов Договору Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року по формі КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року за формою КБ-3, ОСОБА_1 була обізнана про відсутність грошових коштів у розпорядника коштів для сплати за актом виконаних робіт.
Це призвело до того, що 24.12.2015 року ТОВ «Ексістрой» пред'явило Парку письмову вимогу від 24.12.2015 року №1224-2 про оплату заборгованості, що утворилася за підписаним обома сторонами Договору Актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) № 1 за грудень 2015 року. До цієї вимоги ТОВ «Ексістрой» був доданий рахунок №3-00000146 від 24.12.2015 року.
Крім того, ні Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року по формі КБ-2в, ні Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року за формою КБ-3 не містять дати підписання цих документів сторонами за Договором.
З причини несплати Парком зазначеної суми заборгованості сторона за Договором в особі ТОВ «Ексістрой» зупинило роботи, пов'язані з поліпшення технічного стану та благоустрою малої водойми Парку за Договором підряду №33, до повного розрахунку комунального підприємства з ТОВ «Ексістрой» за виконаним та прийнятим замовником видом робіт, що додатково підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_12, наданими у судовому засіданні.
Відповідно до п. 4.2. Договору, підрядник зобов'язаний був виконати роботи до 31.12.2015 року, договір на гідротехнічні роботи значного об'єму укладено строком менше ніж на один місяць у грудні, в зимовий час.
Пунктом 4.4. вказаного Договору закріплено, що сторони мають право ставити питання про продовження виконання зобов'язань щодо виконання робіт по цьому договору у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин та ін.
Отже, усі роботи за Договором повинні були бути виконанні ТОВ «Ексістрой» в строк до 31.12.2015 року. Однак, на дату звільнення ОСОБА_1 до березня 2016 року роботи за цим Договором не тільки не були виконанні підрядником в повному обсязі, а обмежилися лише виконанням у грудні місяці 2015 року одного виду робіт з першого етапу - водовідливу із котловану, що дає змогу зробити висновок про відсутність з боку директора комунального підприємства належного контролю за дотриманням Стороною за Договором - ТОВ «Ексістрой» строків виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.
У парку виникла кредиторська заборгованість на суму 233798,40 гривень, були допущені порушення строків виконання робіт за Договором, прийняття робіт до повного їх виконання є перевищенням повноважень відповідальної особи, повноваження якої визначені договором з огляду на правовідносини з підрядником.
Порушення строків виконання робіт, вплинуло на стан Парку, позивачка не вважає свої дії порушенням, оскільки гроші з бюджету не були перераховані, проте, це суперечить правовій конструкції зобов'язальних правовідносин, свідчить про нерозуміння відповідальною особою наслідків своїх дій та обсягу повноважень.
Наявність договору на виконання робіт по технічному нагляду по об'єкту згідно договору підряду від 12.08.2015 року №31 не впливають на висновок суду, оскільки технічний нагляд не змінює змісту договору в частині виникнення фінансових зобовязань (а.с. 95 т. 3).
Крім того, знайшли своє підтвердження порушення ОСОБА_1 при преміюванні працівників підприємства, що здійснювалися у 2015 році, а саме: ст. 2 Закону України «Про оплату праці» N108/95-ВР від 24.03.1995 року визначено структуру заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Під додатковою заробітною платою законодавець визначив винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 Кодексу законів про працю України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Ч. 2 ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» N 3356-XII від 01.07.1993 року передбачено, що у колективному договорі встановлюють взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, у тому числі і щодо нормування та оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).
Колективним договором, укладеним між адміністрацією та профспілковою організацією комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» на 2014-2016 роки, закріплена згода обох сторін про здійснення преміювання працівників за рахунок коштів, отриманих в результаті надання платних послуг (Додаток № 2).
Однак, Додаток № 2 до Колективного договору не містить системи, умови запровадження та розміри премій працівникам КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай».
Положення про оплату праці працівників комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай», погоджене з головою профспілкового комітету КП «Дубовий Гай» 28.04.2015 року, визначає показники преміювання працівників підприємства (Розділ VI), а саме: повинні враховуватися результати роботи за місяць, особистий вклад у загальні результати роботи, виконання працівником особливо важливої роботи.
Крім того, відповідно до п. 6.3. Положення, на визначення розміру премії працівника впливає: виконання заходів та завдань, передбачених виробничими планами, виконавча дисципліна (виконання окремих доручень керівництва); трудова дисципліна.
Вбачається, що Положенням закріплений виключно індивідуальний підхід до преміювання працівників, який залежить від індивідуальних результатів праці працівників зазначеної комунального підприємства, а її розмір - від результатів роботи за місяць кожного працівника. Такий визначений Положенням диференційований підхід до преміювання працівників підприємства унеможливлює призначення керівником підприємства премій одночасно усім працівникам в однаковому розмірі.
Проте, у наказах про преміювання працівників КП «Дубовий Гай» за 2015 рік, виданих директором, що стали підставою для нарахування та виплати премій, відсутні посилання на показники, визначені Положенням про оплату праці працівників комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай», що є беззаперечною умовою преміювання працівників підприємства.
Крім того, премії призначалися цими наказами працівникам комунального підприємства у розмірі 50% без урахування особистого внеску кожного з них у загальні результати роботи підприємства та без зазначення, з яких виплат нараховується відсоток (окладу, заробітної плати, що не є тотожними визначеннями).
Відповідно до п. 13 Загальних положень Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, рекомендованих Міністерством праці та соціальної політики України від 29.01.2003 року № 23, розміри винагороди за різні показники матеріального стимулювання повинні визначатися з урахуванням впливу цих показників на кінцеві результати роботи структурного підрозділу або підприємства загалом. Тобто, розміри матеріального стимулювання мають бути диференційованими за кожним його конкретним показником.
Водночас, ні Колективним договором, ні Положенням про оплату праці працівників комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» взагалі не визначений розмір премії, що може застосовувати керівник при наявності певних показників у роботі працівників підприємства.
Таким чином, директором КП «Дубовий Гай» ОСОБА_1 у 2015 році безпідставно нараховувалися та виплачувалися премії працівникам підприємства, що призвело до негативних наслідків для самого комунального підприємства у вигляді матеріального збитку на загальну суму 402326,17 грн.
Ствердження позивачки про те, що вона лише діяла на підставі рішень комісії про преміювання, членом якої вона навіть не була, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки підставою для нарахування та виплати премії є наказ керівника, це його зона фінансової дисципліни та відповідальності. Має місце поверхневий підхід та вихід за межі норм, закріплених Колективним договором та Положенням. При цьому, зазначені премії були нараховані та виплачені (а.с.56-67 т.3).
Очевидним є нерозуміння керівником того, що підставою для преміювання визначено лише позитивні досягнення працівників а не пасивне утримання від порушення дисципліни.
Крім того, сторони визнали, що премія сплачувалася не усім працівникам, проте, жодних рішень про позбавлення премії певної кількості працівників комісія про преміювання в описаний період не приймала.
Зазначені факти були письмово доведені міському голові 04.02.2016 року заступником міського голови ОСОБА_14 доповідною №08/02-16/00706 (а.с.170 т. 1).
Судом встановлено, що директором КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_1 використовувалося майно територіальної громади м. Запоріжжя з порушенням норм чинного законодавства України, чим спричинені значні збитки.
Так, між КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» та ОСОБА_15 04.12.2006 року був укладений Договір № 1а оренди об'єкта, а саме: нежитлової будівлі тиру літ. X площею 77,1 кв.м. під спортивні послуги і атракціони для дітей та дорослих. Даний договір був укладений на строк до 22.07.2014 року включно та нотаріально посвідчений.
Додатковою угодою від 01.07.2014 року до договору оренди, укладеному з ФОП ОСОБА_15, дію вказаного договору було продовжено до 01.07.2021 року. Вказана додаткова угода, у відповідності до статей 793-794 Цивільного кодексу України, підлягала нотаріальному посвідченню, а право оренди - державній реєстрації. Проте, нотаріальне посвідчення даної додаткової угоди здійснено не було. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію речового права оренди вказаного нерухомого майна. Таким чином, вказана угода, відповідно до положення статті 220 Цивільного кодексу України, є нікчемною.
З урахуванням вищезазначеного факту, ОСОБА_15 використовувалось майно комунальної власності територіальної громади - нежитлова будівля тиру літ. X після спливу строку дії договору оренди - 22.07.2014 року, без жодної правової підстави, хоча ОСОБА_15 письмово пропонував укласти договір у нотаріальній формі неодноразово, що залишилося поза увагою керівника.
Відповідно до статті 785 Цивільного Кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Ця ж норма чинного законодавства України кореспондується з п.п. 3.7, 3.8. Договору оренди об'єкта від 04.12.2006 року, відповідно до яких у випадках закінчення дії Договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується орендарем по добу фактичної здачі об'єкта по акту приймання-передачі. Якщо орендар не виконує обов'язки щодо повернення об'єкта у встановлений договором строк, орендодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення.
Отже, директор Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_1 фактично сприяла у продовженні незаконного користування ОСОБА_15 нежитловою будівлею тиру літ. X. шляхом утримання від здійснення дій, направлених на повернення об'єкту права комунальної власності з незаконного володіння цього приватного підприємця у розпорядження територіальної громади м. Запоріжжя. Крім того, директором цього комунального підприємства ОСОБА_1 не вжито жодних заходів щодо стягнення з ФОП ОСОБА_15 подвійної плати за користування об'єктом оренди за весь час прострочення користування ним, як це передбачено Договором.
Зазначений факт був встановлений судовим рішенням господарського суду Запорізької області, за яким з ФОП ОСОБА_15 на користь КП Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» була стягнута грошова сума у розмірі 34153,76 грн. (копія судового рішення додана до матеріалів справи № 336/1352/16-ц).
Також встановлено, що Комунальне підприємство «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» не виконало фінансовий план на 2015 рік, що є порушенням обов'язку, передбаченого Контрактом з керівником підприємства, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
Відповідно до п. 3.7. Контракту, керівник забезпечує отримання чистого прибутку в обсязі, визначеному фінансовим планом.
Фінансовим планом Комунального підприємства Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» на 2015 рік було передбачено отримання чистого прибутку в розмірі 425300,00 грн. (а.с. 164-169 т. 1).
Відповідно до фінансового звіту Комунального підприємства Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» за 2015 рік, підприємством отримано чистого прибутку 416900,00 грн., що менше запланованого на 8400,00 грн.
Невиконання КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» фінансового плану з отримання чистого прибутку, що згідно з п.п. 2.2. та 3.7. Контракту становить сферу відповідальності керівника підприємства, призвело до негативних наслідків у вигляді недоотримання комунальним підприємством у 2015 році 8400,00 грн.
Також встановлено, що директором КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» ОСОБА_1 допущені порушення положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Об'єкти, що перебувають в господарському віданні Комунального підприємства Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай», використовувалися за договорами про співпрацю, укладеними між комунальним підприємством та іншими фізичними та юридичними особами, а саме: будівля літ. З використовувалася ПП ОСОБА_15 (договір від М.01.2016 року № 4) та стоянка для автотранспорту використовувалася ПП ОСОБА_16 за договорами про співпрацю, що є грубим порушенням вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» N 2269-XII від 10.04.1992 р., організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна підприємств, установ, організацій та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом.
Вищезазначеним Законом визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Передача в оренду комунального майна відбувається на підставі Положення про порядок передачі в оренду об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, затвердженого рішенням міської ради від 27.04.2012 року № 42.
Виходячи з вищенаведеного, передача в оренду комунального майна повинна здійснюватись у відповідності до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставі Положення про порядок передачі в оренду об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя і бути платним.
Таким чином, передача директором КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» ОСОБА_1 об'єктів права комунальної власності суб'єктам господарювання, з метою здійснення останніми господарської діяльності, без укладання відповідних договорів оренди, є грубим порушенням наведених вище нормативно-правових актів, які регулюють передачу в оренду об'єктів комунальної власності.
Використання третіми особами: ПП ОСОБА_15 та ПП ОСОБА_16 комунального майна без укладання договорів оренди, фактично призвело до не надходження до КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» орендної плати за використання суб'єктами господарювання зазначеного комунального майна.
Крім того, такі об'єкти (вежі), які використовуються приватним підприємством «Білки» як елемент атракціону «Мотузкова смуга перешкод», взагалі не унормовані.
Зазначені факти знайшли своє відображення у доповідних записках №0509/01/01-07/0749 від 02.02.2016 року, складених за протокольним дорученням комісії департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради за наслідками перевірки (а.с. 234-238 т. 1), та №0933/01/01-07 від 25.02.2016 року (а.с.239-241 т. 1).
Встановлено, що директор Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» ОСОБА_1 не виконала фінансовий план на 2015 рік, що є порушенням обов'язку, передбаченого контрактом відповідно до п. 3.7. згідно з яким, керівник забезпечує отримання чистого прибутку в обсязі, визначеному фінансовим планом.
Невиконання фінансового плану з отримання чистого прибутку, що згідно з п.п. 2.2. та 3.7. Контракту становить сферу відповідальності керівника підприємства, призвело до негативних наслідків у вигляді недоотримання комунальним підприємством у 2015 році 8400,00 грн. Пояснення позивачки щодо цієї обставини (вимога Запорізької міської ради позапланово оплатити роботи з реконструкції фонтану) не знайшли підтвердження у судовому засіданні. Запорізька міська рада прийняла рішення лише про передачу Парку проектно - кошторисної документації та вартості витрачених коштів від КП «Управління капітального будівництва» (а.с.42 т. 3).
Встановлено, що на території парку влаштовані споруди (стовпчасті фундаменти), на яких розташований атракціон. Дозвільні документи, які є підставою для розміщення на території парку стовпчастих фундаментів та атракціону, відсутні, що є порушенням вимог Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 року № 110.
Такі одноразові грубі порушення з боку ОСОБА_1 є умовою, визначеною сторонами укладеного контракту для дострокового його розірвання, що сторони усвідомлювали з моменту його підписання.
Оскільки зазначені у контракті підстави дострокового припинення трудового договору є водночас додатковою та самостійною підставою, встановленою за домовленістю сторін контракту, які не передбачені нормами трудового законодавства (ст.40, 41 КЗпП України), то на правовідносини сторін не поширюються норми ст.ст. 40,41,148-149 КЗпП України, в тому числі щодо відібрання пояснень від порушника трудової дисципліни (ст. 149 КЗпП України) та застосування дисциплінарного стягнення до такого порушника у межах строку, встановленого ст. 148 КЗпП України.
Відтак, звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» за п. 8 ст. 36 КЗпП України не є дисциплінарним звільненням, а з боку Запорізького міського голови дотримано норми чинного законодавства України під час її звільнення.
Відповідно до пункту 6.2. контракту умовами припинення контракту з ініціативи міського голови або за пропозицією Органу управління майном, зокрема, є: одноразове грубе порушення Керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, що призвело до негативних наслідків для підприємства (понесені збитки, виплачені штрафи та інше).
Підставою для розірвання контракту були порушення, які знайшли своє підтвердження. Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору при укладенні контракту законом надано сторонам право самим встановлювати їх права, обов'язки та відповідальність, зокрема, і підвищену відповідальність керівника підприємства, який має особливе значення для місцевої громади, яким є Парк.
Пояснення свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_23 суд не бере до уваги, оскільки порушення, які були підставою розірвання контракту можуть бути підтверджені виключно спеціальними засобами доказування, письмовими доказами, документами звітності, тощо, з огляду на зміст ст. ст. 58, 59, 64 ЦПК України.
Книга відгуків та пропозицій Комунального підприємства «Дубовий Гай», надана позивачкою в оригіналі, не може бути врахована судом як доказ, оскільки вона вибула з володіння Парку невстановленим шляхом та надана суду всупереч вимог ч. 1 ст. 59 ЦПК України.
Розпорядженням Запорізького міського голови №18р від 14.01.2016 року було створено комісію з питання діяльності комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» за зверненням громадської організації «Запорізька справа» (а.с.122 т. 1) із подальшими змінами щодо членів комісії (а.с.124 т. 1), наслідками роботи комісії були виїзні засідання та доручення про проведення перевірок.
Звільнення позивачки за її заявою було предметом перевірки, проведеної Державною службою України з питань праці головного управління держпраці у Запорізькій області, акт №08-05-007/0338 від 25.05.2016 року, згідно висновків якого порушень не встановлено (а.с. 39-46 т. 2).
Звільненню передували колективні звернення громадських організацій та народного депутата України ОСОБА_24, публікації у засобах масової інформації (а.с.249-250 т.1). Очевидним є той факт, що стан Парку, атракціонів у ньому, водних об'єктів, зелених насаджень, рекреаційних ландшафтів, комунікацій, санітарний стан не відповідає сучасним вимогам до об'єктів масового відпочинку та дозвілля населення міста (ч. 2 ст. 61 ЦПК України).
Підсумовуючи викладене, висновок суду об'єктивно грунтується на належних та допустимих доказах, тому доводи позивачки про порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності судом не приймаються, оскільки припинення контракту не є дисциплінарним стягненням, тому порядок застосування стягнення на такі правовідносини не поширюється.
Оскільки усі вищеозначені підстави дострокового припинення трудового договору з ініціативи уповноваженого органу є самостійними, кожне з порушень суб'єкт владних повноважень вправі вважати грубим, а на спірні правовідносини не поширюються норми ст.ст. 40, 41, 148-149 КЗпП України, в тому числі, щодо встановлення ступеню вини позивачки у невиконанні умов контракту, то суд не вдається до суб'єктивних оціночних суджень, не маючи права перебирати на себе повноваження сторони контракту.
Застосовуючи до спірних правовідносин Постанову Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року №203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», суд впевнився, що порушень її приписів при розірванні контракту із позивачкою не встановлено.
З огляду на відсутність підстав для поновлення позивачки на роботі, правильним буде висновок суду про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 36, 97 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Законом України «Про колективні договори і угоди», Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року №203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності», суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.Г. Артемова