№ 336/5138/16-к
провадження № 1кп/336/373/2016
05 жовтня 2016 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42015080370000104 від 04.03.2015 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Андрівка Бердянського району Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.408 Кримінального кодексу України, -
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, діючи умисно всупереч інтересам військової служби в порушення вимог ст.ст.3-6, 11, 16, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 11 лютого 2015 року з метою ухилитися від проходження військової служби, не з'явився з відпустки до військової частини НОМЕР_1 НГУ, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , ухилявся від військової служби до 26 липня 2016 року
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, по суті обвинувачення пояснив, що дійсно був військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 . В період з 11.02.2015 р. по 26.07.2016 р. він ухилився від проходження військової служби, оскільки під час проходження військової служби раптово помер його батько - ОСОБА_6 . З метою матеріального забезпечення сім'ї, він не повернувся до військової частини, а працевлаштувався для забезпечення родини. Інші причини, які б перешкоджали йому повернутися з відпустки до військової частини для продовження проходження військової служби, крім смерті батька та необхідності утримувати сім'ю, відсутні. У вчиненому розкаявся.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений не оспорює фактичних обставин справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.408 КК України, як дезертирство, тобто нез'явлення з відпустки на службу до військової частини з метою ухилитися від проходження військової служби.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 вчинив злочин, віднесений до категорії середньої тяжкості. Обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, офіційно не працевлаштований, не перебуває на обліку в ЗОНД, за місцем проходження служби характеризується задовільно.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства з призначенням покарання в межах санкції статті КК України та можливості звільнення обвинуваченого від призначеного покарання на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року), суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.408 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він в період всього іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання та роботи, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію, не виїжджати без їх дозволу за територію України.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення, особам, які не були присутні при проголошенні вироку, його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.
Суддя ОСОБА_1