ЄУН 337/3784/16-ц
Провадження № 2-о/337/108/2016
05 жовтня 2016 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
при секретарі - Чалій Т.П.
за участю заявниці - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Запоріжжя справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Хортицький районний у м.Запоріжжя відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
05.10.2016р. заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Совхозне Красноперекопського району Автономної Республіки Крим помер її чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 Факт смерті підтверджується медичним свідоцтвом про смерть №010219 від 19.09.2016р., який виданий ДБУЗ РК КРЛ «СМЕ». На підставі вказаного лікарського свідоцтва вона отримала в м.Красноперекопськ свідоцтво про смерть, але оскільки воно видано органом, що розташований на території тимчасово непідконтрольній українській владі, тому є недійсним і не тягне ніяких правових наслідків. В жовтні 2016р. вона звернулась до Хортицького районного у м.Запоріжжя відділу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть чоловіка, однак їй було відмовлено з вказаних підстав. Встановлення факту смерті їй необхідно для оформлення пенсії по втраті годувальника.
Просить встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер в с.Совхозне Красноперекопського району Автономної Республіки Крим ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала повністю, просить їх задовольнити. Додатково суду пояснила, що вона знаходилась в зарєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, 2009р.н. Вони постійно проживали родиною за адресою: АДРЕСА_1, чоловік працював на ВАТ «Дніпроспецсталь». В вересні 2016р. він поїхав у відпустки до матері та брата в с.Совхозне Красноперекопського р-ну Криму, звідки вони обидва родом. Чоловік не страждав на хронічні захворювання, на психічні захворювання, не зловживав алкогольними напоями, був нормальною людиною, що сталося, що він покінчив життя самогубством, вона пояснити не може. Поховали чоловіка в Криму, вона, його мати та брат здійснили поховання, несли витрати на це. Зараз їй необхідно оформити пенсію на дитину у зв'язку з втратою годувальника. Встановлення факту смерті їй потрібно для цього.
Представник зацікавленої особи - Хортицького районного у м.Запоріжжя відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень щодо заяви не мають, просять прийняти рішення на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення заявниці, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Ст.257-1 ЦПК України встановлює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Так, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України (ч.1).
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню (ч.4).
Згідно з роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно з п.13 вказаної постанови заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Сухопутна територія Автономної республіки Крим та місто Севастополь, внутрішні води України цих територій, визнаються тимчасово окупованою територією.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, ще передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Ч.1 ст.17 зазначеного Закону України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно з ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
П.5 р.ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.
Суд встановив, що заявниця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 19.12.2003р. Шлюб було зареєстровано в м.Запоріжжі (арк. 8).
Від цього шлюбу мається неповнолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. (арк..14).
Згідно довідки ЖБК №280 «Запоріжсталь-24» від 05.10.2016р. родина ОСОБА_1 була зареєстрована та фактично мешкала за адресою АДРЕСА_1 з 24.09.2005р. (арк..18)
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, останній працював з 12.02.2004р. на ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А.М. Кузьміна». Згідно останнього запису від ІНФОРМАЦІЯ_2 робота припинена у зв'язку зі смертю (арк..15-17).
Згідно з копією медичного свідоцтва про смерть №010219 від 19.09.2016р., який виданий ДБУЗ РК КРЛ «СМЕ», ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Причина смерті - удушення шляхом удавлення, самогуюство (арк. 5).
20.09.2016р. Красноперекопським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2., актовий запис про смерть № 551 (арк.6).
Відповідно до листа Хортицького районного у м.Запоріжжя відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 04.10.2016р. заявниці відмовлено у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2, оскільки заявницею не надані документи, передбачені діючим законодавством України, які є підставою для проведення державної реєстрації смерті особи (арк. 4).
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що заявниця ОСОБА_1 є її рідною сестрою, померлий ОСОБА_2 - зять. Мешкали вони разом на Бабурці, ОСОБА_2 працював, був нормальною, звичною людиною, неконфліктний, хронічних захворювань не мав. Останній раз особисто вона бачила його в липні 2016р., але вони спілкувались по телефону, скапу. В вересні 2016р. ОСОБА_2 поїхав у відпустку до Криму, де мешкала його мати та брат. Вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 їм подзвонив брат ОСОБА_2 і повідомив погану новину про смерть зятя. ЇЇ сестра ОСОБА_1 купила в Запоріжжі деякі речі для поховання і поїзала до Криму, поховали його там, витрати несла сестра, мати та брат померлого.
Проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, з'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності з точки зору їх належності, допустимості, достатності і взаємозв'язку, суд вважає встановленим та доведеним той факт, що чоловік заявниці ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. в с.Совхозне Красноперекопського району Автономної Республіки Крим, яке знаходиться на тимчасово окупованій території Україні. Цей факт підтверджується поясненнями самої заявниці, поясненнями свідка ОСОБА_6, довідкою з місця мешкання померлого, копією його трудової книжки, які суд вважає належними та допустимими, тому приймає за основу при винесенні даного рішення. Доказів, які б спростовували факт смерті ОСОБА_2 суду не надано.
Суд при постановленні рішення не приймає до уваги копію медичного висновку про смерть №010219 від 19.09.2016р. та копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.09.2016р. як допустимі докази на підтвердження факту смерті особи, оскільки вони видані установами, які розташовані на тимчасово окупованій території, і в силу вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не створюють ніяких правових наслідків.
З цим же підстав заявниці Хортицьким районним у м.Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було відмовлено у видачі свідоцтва про смерть її чоловіка. Таким чином, зареєструвати смерть ОСОБА_2 у відповідності до вимог діючого на території України законодавства, заявниця не має можливості. В позасудовому порядку встановити факт смерті чоловіка заявниця також не може.
Крім того, суд враховує, що факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки від нього залежить оформлення пенсії по втраті годувальника на неповнолітню дитину.
На підставі вищевикладеного, з метою захисту законних прав та інтересів заявниці ОСОБА_1, суд приходить до висновку про задоволення її заяви повністю.
Керуючись ст.3,4,10,11,60,61,88,212-215,256-259 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Хортицький районний у м.Запоріжжя відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт того, ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Совхозне Красноперекопського району Автономної Республіки Крим, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у с.Совхозне Красноперекопського району Автономної Республіки Крим, на тимчасово окупованій території України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Суддя Н.А.Мурашова
05.10.2016