Справа № 405/5913/16-к
1-кп/405/232/16
05 жовтня 2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
адвоката: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016120020007422 від 14.06.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
Згідно ухвали Ленінського райсуду м. Кіровограда від 11 серпня 2016 року обвинуваченій ОСОБА_5 було продовжено строк тримання під вартою терміном на шістдесят днів до 9 жовтня 2016 року.
В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, оскільки такий термін спливає 09.10.2016 року.
Прокурор в судовому засіданні зазначив про необхідність продовження терміну перебування обвинуваченої під вартою, оскільки не відпали ризики кримінального провадження, які існували на час обрання та продовження строку перебування обвинуваченої під вартою. Зокрема обвинувачена може продовжити злочинну діяльність та скритись від суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Заслухавши клопотання, враховуючи думку адвоката та обвинуваченої, які заперечили щодо клопотання прокурора, та просили обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні даного питання судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченої та те, що злочин вчинено проти життя і здоров'я людини, за таких обставин суд прийшов до переконання про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Враховуючи зазначене, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що знаходячись на волі обвинувачена ОСОБА_5 може перешкоджати встановленню істини по справі або продовжити злочинну діяльність і скритись від суду. З метою виконання обвинуваченою ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків, суд вважає доцільним продовжити термін тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 3 грудня 2016 року.
На підставі наведеного та керуючись ст.331 КПК України, суд,
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 на строк шістдесят днів до 3 грудня 2016 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Кіровоградської установи виконання покарань УДПтС України в Кіровоградській області (№14).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1