Справа № 286/1421/16-ц
05 жовтня 2016 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Невмержицького С. С.
з секретарем Аврамчук Л. В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ігнатпільський кар'єр» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 81,07 грн. та середньомісячний заробіток за несвоєчасний розрахунок в сумі 32363,76 грн., мотивуючи тим, що він працював у відповідача і при звільненні 12.10.2015 року з ним не розрахувалися. Він неодноразово звертався до відповідача щодо виплати існуючої заборгованості по заробітній платі. Однак, заборгованість йому не виплачено до даного часу.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі..
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково . Вважає що підприємство прострочило розрахунок по заробітній платі на сім робочих днів. Визнає позов в сумі 1239,45 грн. в решті позовних вимог просить відмовити.
Дослідивши докази в справі, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, та ст. 21 КЗпП України обов'язок по виплаті заробітної плати є однією з істотних умов трудового договору.
В силу ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.
Судом встановлено, що позивач працював у відповідача на посаді машиніста тепловоза з 02.10.2007 року і був звільнений з посади 12.10.2015 року в зв»язку з затримкою виплати заробітної плати, на підставі ст. 38 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються записами трудової книжки позивача серії БТ-ІІ №3276071 (а.с.2).
У день звільнення позивачу не було виплачено 81,07 грн. заборгованості по заробітній платі, яку не виплачено станом на 07.06.2016 року, що підтверджується розрахунковим листом за жовтень 2015 року (а.с.5).
23.06.2016 року представник позивача звернулася до керівника ПАТ «Ігнатпільський кар»єр» із адвокатським запитом про надання їй довідки про суму заборгованості по заробітній платі та іншим виплатам на день звільнення ОСОБА_1 та довідку про заробіток ОСОБА_1 за останні 3 місяці роботи перед звільненням, а саме з липня по вересень 2015 року включно (а.с.8), але відповіді не отримала.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
В п.6 Постанови від 24.12.1999 року №13 «Про застосування судами законодавства про оплату праці» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що судам належить мати на увазі, що відповідно до загальних положень статей 1 і 2 Закону «Про оплату праці» розмір заробітної плати за працю на підставі трудового договору залежить від професійно-ділових якостей працівника, складності й умов виконуваної ним роботи, результатів останньої та господарської діяльності підприємства і що за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.
Відповідно до ч.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Із довідки від 12.07.2016 року за №72, виданої ПАТ «Ігнатпільський карєр» вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працював на ПАТ «Ігнатпільський кар»єр» з 02.10.2007 року по 12.10.2015 року та заборгованості по заробітній платі не має. Розрахунок проведено 21.10.2015 року.
З довідки виданої ПАТ «Ігнатпільський кар»єр» від 12.07.2016 року за №73 слідує, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 за два останні місяці становить 4950,96 грн., середньоденний заробіток складає 197,34 грн. дана сума сторонами не оспорюється.
Згідно розрахункового листа за жовтень місць 2015 року за роботодавцем перед позивачем рахується борг в сумі 81,07 грн.( а.с.5) існування такого розрахункового листа сторонами також не оспорюється .Але , як пояснила в судовому засіданні бухгалтер по заробітній платі підприємства зазначений вище розрахунковий лист виданий ОСОБА_1 з помилковим розрахунком , який стався в результаті збою комп'юторної програми де невірно відрахований військовий збір. При перерахунку вказаного податку виявилось,що на день розрахунку 21.10.15 року позивачу переплачено 141,93 грн..
Відповідно до ч. З п. 2, п. 5, 8 Порядку середньомісячна заробітна плата, у випадку нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, згідно з чинним законодавством не враховуються одноразові виплати /матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо/, а також компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати / підпункт л) п. 4 Порядку/.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений з роботи з 12.10.2015 року, день фактичного розрахунку 21.10.2015 року. Середньоденна заробітна плата позивача становить 197,34 грн. .
Відтак, з відповідача ПАТ «Ігнатпільський кар»єр» на користь позивача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто за період з 13.10.2015 по 21.10.2015 року, який складає: 197,34 грн. (середньоденний заробіток) х 7 (робочі дні) = 1381,38 грн. (середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку). -141,93 ( заборгованість перед підприємством) = 1239,45 грн. остаточна сума заборгованості..
Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України слід стягнути судовий збір в розмірі 1378,00 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 196, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ігнатпільський кар»єр», ідентифікаційний код 01374547 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період часу 13.10.2015 року по 21.10.2015 року в сумі 1239,45 грн..
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ігнатпільський кар»єр» ідентифікаційний код 01374547 в дохід держави судовий збір в сумі 1378,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Житомирської області через Овруцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: ОСОБА_4