1Справа № 335/6603/16-а 2-а/335/200/2016
30 вересня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Шалагінової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Герченової А.І.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1, третя особа - Управління патрульної поліції у місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції, про оскарження дій суб'єкта владних повноважень та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
8 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1, третя особа - Управління патрульної поліції у місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції, про оскарження дій суб'єкта владних повноважень та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого зазначив, що постановою відповідача серії ПС2 № 562187 його визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за те, що він 28 травня 2016 року, керуючи транспортним засобом «HONDA CR-V», державний номер НОМЕР_1, у м. Запоріжжя порушив п.п. 15.1, 15.2 Правил дорожнього руху України. Вказує, що він не знаходився за кермом вказаного автомобіля. Крім того, його також звинуватили у вчиненні ДТП, було складено відповідну схему, з якої видно, що автомобіль зупинено відповідно до вимог вказаних Правил. Зазначив, що постанову було винесено в УПП в м. Запоріжжя, справа на місці не розглядалася. Вважав, що відповідачем допущені порушення його законних прав та обов'язків, не було досліджено доказів, не викликано свідків.
Просив визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови від 28 травня 2016 р. серії ПС2 № 562187, постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 562187 від 28 травня 2016 р. скасувати.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що йому зранку 28 травня 2016 р. були передані матеріали від чергових, а саме схему ДТП, рапорти працівників поліції, пояснення свідків, які він вивчив. В матеріалах було вказано, що ОСОБА_2 залишив автомобіль на проїзній частині, на місці ДТП нікого не було, а був лише автомобіль таксі з водієм. ОСОБА_2 прибув в УПП в м. Запоріжжя, де пояснював, що за кермом знаходилась його дружина, проте, самої дружини не було. Автомобіль було евакуйований. Ознайомившись з матеріалами справи він прийняв постанову, якою застосував до ОСОБА_2 штраф. Зазначив, що порушення вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_2 виразилося в тому, що він не вжив заходів щодо усунення транспортного засобу з проїзної частини. Просив у позові відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. Суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови, з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 15.1 Правил дорожнього руху України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За вимогами п. 15.2 вказаних Правил, за відсутності спеціально відведених місць або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
Як зазначено у постанові про адміністративне правопорушення ПС2 №562187 від 28.05.2016 року, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «HONDA CR-V», державний номер НОМЕР_1, 28.05.2016 року о 00:30 год. в м. Запоріжжі по вулиці Лермонтова на перехресті з вулицею Набережна магістраль здійснив зупинку та стоянку, що створило перешкоду руху та загрозу безпеці руху іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п.п. 15.1, 15.2 Правил дорожнього руху України. До ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу 510,00 грн.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови з огляду на таке.
Як встановлено судом, подія порушення, інкримінованого позивачеві, мала місце 28 травня 2016 р. уніч о 00:30 год. Зокрема, щодо позивача було складено кілька протоколів про адміністративні правопорушення, у т.ч. за статтями 124, 130 КУпАП, та інші матеріали. 28 травня 2016 р. вранці відповідач отримав вказані матеріали та на підставі їх розгляду дійшов висновку про наявність в діях позивача порушень п.п. 15.1, 15.2 Правил дорожнього руху України.
В цей же час, як визначено вимогами п.п. «а», «в» п. 2.10 Правил дорожнього руху України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до місця пригоди.
Таким чином, залишення автомобіля на місці дорожньо-транспортної пригоди є прямим обов'язком водія, що виключає в даному випадку можливість порушення правил зупинки транспортного засобу, у т.ч. п.п. 15.1, 15.2 Правил.
Також, суд констатує, що у постанові не зазначено, яким саме чином автомобіль створив перешкоду руху та загрозу безпеці руху іншим учасникам дорожнього руху, та яким саме учасникам. Тобто, у постанові не зазначено суть порушення п. 15.2 Правил дорожнього руху України.
В цей же час, постанова взагалі не містить опису порушення п. 15.1 вказаних Правил, а саме в постанові не зазначено, що зупинка і стоянка здійснена у недозволеному місці. В постанові взагалі не зазначено, в якому місці стояв транспортний засіб (узбіччя, середина дороги, права/ліва частина, бордюр тощо).
Крім того, постановами Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 9 вересня 2016 р. та від 8 серпня 2016 р. за наслідками розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст.ст. 130, 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 були закриті провадження через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Зокрема, судом визнано недоведеним керування ОСОБА_2 вищезазначеним транспортним засобом 28 травня 2016 р. о 00:30 год. Зазначені постанови суду є такими, що набрали законної сили, та є обов'язковими для суду в силу вимог ч. 4 ст. 72 КАС України.
Також суд звертає увагу, що відповідачем не дотримано процедури розгляду справи, зокрема, не досліджено всіх обставин справи та не перевірено їх доказами у частині не надання оцінки поясненням ОСОБА_2 про те, що за кермом автомобіля знаходилася його дружина. Так, дружину ОСОБА_2 не було викликано поліцейським для надання пояснень, що обумовило не надання цим твердженням належної оцінки та, як наслідок, перевірки показів самого ОСОБА_2
Зазначені вище обставини у підсумку призвели до необґрунтованого притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_2 в частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, з огляду на що задовольняє їх.
Позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними при винесенні постанови про адміністративні правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації. Юридичне значення в межах спірних правовідносин для позивача має постанова ПС2 № 562187 від 28.05.2016 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а не дії відповідача щодо її винесення.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 171-2, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 562187 від 28 травня 2016 р., прийняту інспектором патрульної поліції роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 вересня 2016 р.
Повний текст постанови виготовлено 4 жовтня 2016 р.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.В. Шалагінова