Справа № 363/264/15-ц Головуючий у І інстанції Скарлат О.І.
Провадження № 22-ц/780/3094/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1.
Категорія 38 29.09.2016
Іменем України
29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого Волохова Л.А.,
суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
встановила:
У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4
Позов мотивовано тим, що 28 червня 2013 року померла мати позивача - ОСОБА_4 Відповідно до заповіту від 23 грудня 2009 року, ОСОБА_4 заповіла йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 29 у с .Петрівське Вишгородського району Київської області, та присадибну ділянку площею 0,36 га за цією ж адресою. Державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 28 червня 2013 року, на спадкове майно - житловий будинок № 29 з надвірними будівлями та спорудами по вул. Жовтневій у с. Петрівське Вишгородського району Київської області.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Київської області від 01 жовтня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі” зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.
Судом встановлено, що 28 червня 2013 померла мати позивача ОСОБА_4
Відповідно до заповіту від 23 грудня 2009 року, посвідченого головою Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_6, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 29 у с. Петрівське Вишгородського району Київської області, та присадибну ділянку площею 0,36 га за цією ж адресою.
Повноваження голови Толокунської сільської ради ОСОБА_6 підтверджуються рішенням № 19 Толокунської сільської ради від 14 вересня 2009 року(а.с.134).
ОСОБА_3 прийняв спадщину за заповітом шляхом подачі заяви 05 вересня 2013 року до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області.
Третя особа ОСОБА_2 також звернулась 11 вересня 2013 року до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини. Про зміст заповіту їй було відомо. ОСОБА_2 зазначений заповіт не оспорювала і не зверталась до суду з вимогами про визнання його недійсним.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та дійшов правильного висновку.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 травня 2015 року залишити без змін.
Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: