Справа № 404/6051/16-ц
Номер провадження 2/404/3187/16
05 жовтня 2016 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Бершадська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-
Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати за ним право власності на 1 / 2 частку квартири №508, що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вул. Попова космонавта, 4; припинити право власності на 1 / 2 частку квартири №508, що знаходиться за адресою: місто Кіровоград, вул. Попова космонавта, 4 за ОСОБА_2 ( вимоги майнового характеру ).
Разом з цим, позивач подав клопотання щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Вказав, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.05.2014 року його син ОСОБА_3, визнаний недієздатним та він призначений його опікуном. Син є інвалідом 2-ї групи, потребує постійного стороннього догляду. Вказана обставина об”єктивно підтверджується довідкою МСЕК, яка долучена до позовної заяви. В зв”язку з вищезазначеною обставиною має дуже складний майновий стан.
Згідно ч.2 ст. 79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України “ Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. При цьому, суддя, вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки достатніх та переконливих доказів відсутності коштів на сплату судового збору позивач не надав. Ксерокопії довідок, висновку, рішення не є достатнім доказом на підтвердження заявленого клопотання. Крім того, позивачем не надано відомостей про відсутність будь-яких додаткових доходів.
Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Згідно ст. 4 цього ж Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня-1378 гривень (ст. 8 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2016 рік”). Пунктом 2 частини першої статті 80 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Згідно Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” № 484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, п.п.1 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особо-підприємцем судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 грн.).
У відповідності до ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України, зокрема:
- відсутній документ, що підтверджував би сплату судового збору.
Тому, керуючись ст. 8 Закону України №3674-VI “ Про судовий збір” від 08.07.2011 року, ст. ст. 79, 82, ч.1 ст.121, п.9 ч.1 ст. 293 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по справі за його позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя- залишити без руху надавши строк для усунення недоліків до 15 жовтня 2016 року, який не може перевищувати п”яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк сплатити судовий збір щодо вимог майнового характеру в розмірі 2 050,57 грн. на р/р 31215206700003; МФО 823016; одержувач: УДКСУ у м. Кіровограді Кіровоградської області; Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу ( судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Кіровограда, надавши до суду оригінал квитанції.
В разі невиконання вказаної вимоги позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області щодо визначення розміру судових витрат у встановлений законом строк і порядок, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Бершадська