Справа № 319/1201/16-а
Провадження №2-а/319/29/2016
03 жовтня 2016 року смт. Більмак
Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Солодовніков Р.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куйбишевського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій,-
До Куйбишевського районного суду Запорізької області 20 вересня 2016 року звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Куйбишевського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, управління) про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови у призначенні пенсії за віком, зобов'язання управління здійснити перерахунок та призначити пенсію за віком з 19.09.2016 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, та провести відповідний перерахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 29 грудня 2010 року вона перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугою років як працівник освіти. Позивач, після призначення пенсії починаючи з 30 грудня 2010 року продовжила працювати по теперішній час та досягла пенсійного віку. 30.06.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про анулювання заяви про призначення пенсії за вислугою років та призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, управління у листі від 08.07.2016 р. №17/Р-4 зазначило, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років як педагогічний працівник та законодавством не передбачено право на відмову від призначеної пенсії. Про прийняття рішення про призначення пенсії за віком не зазначено. Позивач посилаючись на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», просить задовольнити позов.
Представник відповідача надав заперечення проти позову, в якому зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про пенсійне забезпечення» з 29.12.2010 року. Вважає, що позивач не має право відмовитись від пенсії за вислугою років, тому просить відмовити у задоволенні позову. Про прийняття рішення про призначення пенсії за віком не зазначив.
Судом встановлено, що ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області у цій справі від 20 вересня 2016 року за позовними вимогами ОСОБА_1 відкрито скорочене провадження.
Право позивача на оскарження бездіяльності відповідача, який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, уповноважений державою на надання визначених Законом пільг, та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Предметом спору в даній справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язана з призначенням виплат, які є регулярними платежами.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак, є підставою для задоволення адміністративного позову.
Статтями 71,72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 як педагогічному працівнику з 29 грудня 2010 року відповідачем відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначено пенсію за вислугою років.
Відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Після призначення пенсії, позивач продовжила працювати з 30 грудня 2010 року по теперішній час, що підтверджено копіями трудової книжки.
30 червня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про анулювання пенсії за вислугою років та призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповіді від 08.07.2016 р. №17/Р-4 на звернення ОСОБА_1 від 30.06.2016 р. було роз'яснено, що законодавством не передбачено право на відмову від призначеної пенсії за вислугою років.
Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (ч.2 ст.44 Закону).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення зазначеного віку, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними: 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.
Як випливає з паспорту позивача, ОСОБА_1 народилася 18 березня 1959 року, отже право на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону позивач набуває 18 вересня 2016 року, після досягнення нею 57 років 6 місяців. Із заявою про призначення пенсія ОСОБА_1 мала право звернутись у встановленому законом порядку не раніше 18 серпня 2016 року (ст.44 Закону).
Заява позивача ОСОБА_1 про анулювання пенсії за вислугою років та призначення пенсії за віком надійшла до пенсійного фонду подана 30 червня 2016 року, тобто станом на 30 червня 2016 року позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону № 1058-IV та подала заяву з недотриманням строку звернення до пенсійного фонду (ч.2 ст.44 Закону), а тому суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до пенсійного фонду остання права на пенсію за віком та права на подачу заяви про призначення пенсії за віком не мала, а тому у задоволенні позову про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком слід відмовити.
Керуючись ст.ст.26,44,45 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.2,8-12,69,71,94,158-163,183-2,256 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Куйбишевського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 право на звернення до Куйбишевського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком у встановленому законом порядку.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Р.С. Солодовніков