05.10.2016
ЄУН 331/4649/16-к
Провадження № 1-кп/331/313/2016
05 жовтня 2016 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,.
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
В провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Судом на обговорення учасників процесу поставлено питання доцільності продовження терміну дії запобіжного заходу.
Прокурор вважала за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 2 місяці, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимості не погашені, може продовжувати вчиняти злочини або ухилятися від суду та відбування покарання, тобто не зникли ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 заперечув проти продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, оскільки вважає, що прокурор не довів ризики, які б давали підстави для залишення запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника, вважає, що є підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки свою вину у вчиненні злочину він визнає, розкаюється, має дружину та неповнолітню дитину, а злочин скоїв під впливом тяжкого матеріального стану.
Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити термін дії запобіжного заходу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Відповідно до ст.. 331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, при цьому вчинив зазначений злочин через нетривалий час після звільнення із місць позбавлення волі, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, на тепершіній час місця роботи не мав, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність з метою отримання доходу, на теперішній час зазначений ризик не змінився, інших обставин в матеріалах справи немає, суд приходить до висновку про доцільність продовження у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 197, 199, 350 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 місяці, у СІЗО № 10 м. Запоріжжя терміном дії до 05.12.2016 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1