Справа № 2-1219/05 Головуючий у 1 інстанції: Лапін О.Ф.
Провадження № 22-ц/773/1202/16 Категорія: 29 Доповідач: Свистун О. В.
04 жовтня 2016 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Свистун О.В.,
суддів -Грушицького А.І., Федонюк С.Ю.,
за участю: секретаря - Перебойчука Р.В.,
позивача - ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,
представника особи, яка не брала участі у справі ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішенняКовельського міськрайонного суду від 03 червня 2005 року, -
ОСОБА_1 30.05.2005 року звернулась в суд із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди по вул. Брестській, 81 в. м. Ковелі, гараж по вул. Грибоєдова, 7 № 589, на грошові вклади на особовому рахунку № 915519121 та № НОМЕР_1 в Ковельському відділенні № 6303 Державного ощадного банку України, грошові кошти в Ковельському відділенні філії ПАТ КБ «Приватбанк» згідно договору про депозитний вклад від 25.05.2004 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_6 Свої вимоги мотивує тим, що ніхто з членів сім'ї не звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини,а вона проживала разом з чоловіком на день його смерті і вступила у спадщину шляхом фактичного управління майном. Відповідачі також вважають, що мають право на певну частку в спадковому майні, виник спір про поділ спадкового майна, у зв'язку з чим змушена звернутись до суду.
РішеннямКовельського міськрайонного суду від 03 червня 2005 року позов в даній справі задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські споруди по вул. Брестській, 81 в. м. Ковелі, гараж по вул. Грибоєдова, 7 № 589, на грошові вклади на особовому рахунку № 915519121 та № НОМЕР_1 в Ковельському відділенні № 6303 Державного ощадного банку України, грошові кошти в Ковельському відділенні філії ПАТ КБ «Приватбанк» згідно договору про депозитний вклад від 25.05.2004 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_6
Рішення допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі на дане рішення суду представник особи, яка не брала участі у справі ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Покликається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено наявність спадкового майна, а саме грошові кошти в Ковельському відділенні філії ПАТ КБ «Приватбанк» згідно договору про депозитний вклад від 25.05.2004.
В судовому засіданні представник особи, яка не брала участі у справі ПАТ КБ «Приватбанк» -ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, покликаючись на доводи, викладені в ній.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Зокрема відсутній оригінал договору про депозитний вклад.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника особи, яка не брала участі у справі ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_3, позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_6 з 02.02.1975 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу І-ИД № 277684 від 02.02.1975 року, виданого Скала-Подільською сільською радою Борщівського району Тернопільської області. Під час спільного проживання народилося двоє дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14, 17).
Згідно із свідоцтвом про смерть І-ЕГ № 154105 від 05.11.2004 року, виданого відділом РАЦСу Ковельського міського управління юстиції, ОСОБА_6 помер 05.11.2004 року (а.с. 18).
Із заяв відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що вони відмовились від прийняття спадщини на користь позивача.
Позивач ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські споруди по вул. Брестській, 81 у м. Ковелі, гараж по вул. Грибоєдова, 7 № 589, на грошові вклади на особовому рахунку № 915519121 та № НОМЕР_1 в Ковельському відділенні № т6303 Державного ощадного банку України, грошові кошти в Ковельській філії ПАТ КБ «Приватбанк» згідно договору про депозитний вклад від 25.05.2004 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_6
Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Особа, яка не брала участі у справі публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» подав апеляційну скаргу оскільки вважає, що даним рішенням порушені права банку, так як не залучено у справу банк як третю особу і на дані кошти нараховуються відсотки.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Отже дане рішення переглядається в межах доводів апеляційної скарги, зокрема щодо визнання права власності в порядку спадкування на грошові кошти, які знаходяться в Ковельській філії «Приватбанку» згідно договору про депозитний вклад від 25.05.2004 року, укладеного з ОСОБА_6.
Подаючи апеляційну скаргу особа, яка не брала участі у справі вважає, що даним рішенням порушенні його права.
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
З огляду на визначення договору банківського вкладу, що закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність").
Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадноїкнижки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
З позовної заяви позивача вбачається, що ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на грошові кошти, які знаходяться в Ковельській філії «Приватбанку» згідно договору про депозитний вклад від 25.05.2004 року (а.с. 16).
Суд, задовольняючи позов в цій частині визнав право власності на грошові кошти згідно договору про депозитний вклад від 25.05.2004 року, однак у рішенні суду не вказано суми даних коштів, рахунків, які були відкритті згідно даного договору.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 03.08.2015 року було роз'яснено рішення в даній справі і вказано, що визнано право власності на грошові кошти, які знаходяться в Ковельській філії «Приватбанку» згідно договору № НОМЕР_2 НБ про депозитний вклад від 25.05.2004 року (а.с. 37-38).
Колегією суддів встановлено, що правовідносини, які виникли за даним позовом регулюються спадковим правом. А правовідносини, які виникають щодо договорів банківських вкладів, про що вказує особа, яка подала апеляційну скаргу, регулюються зобов'язальним правом.
Таким чином банк не є стороною у відносинах, які виникли щодо спадкового майна спадкодавця і будь-якою стороною у справі не може бути. А тому суд першої інстанції не порушив вимог як матеріального так і процесуального права, не залучивши банк у дану справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що права банку даним рішенням суду першої інстанції не порушуються.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319, 218, 60 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 03 червня 2005 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: