Справа № 161/9175/15-ц Провадження № 22-ц/773/1335/16 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М.
Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.
29 вересня 2016 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів Грушицького А.І., Свистун О.В.,
при секретарі Черняк О.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про зобов'язання провести зарахування зустрічних однорідних вимог, визнання договорів припиненими і звільнення майна з-під обтяжень та позовними вимогами публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2016 року,
В червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ«Брокбізнесбанк») про визнання припиненими договорів кредиту, банківського вкладу, застави, поруки, обґрунтовуючи позов тим, що АТ «Брокбізнесбанк», якому належить право вимоги за договорами кредиту, застави та поруки, укладеними із ОСОБА_4 фірма «Панхім» та ним та фірма «Панхім», якій він відступив своє право вимоги за договором банківського вкладу Інший» №D_01/РВ на суму 6000000грн., станом на 28.02.2014 р. мали зустрічні однорідні грошові вимоги в сумі 6082849,32 грн., на підставі чого 28.02.2014 року фірма «Панхім» у відповідності до ст. 601 ЦК України, ч.3 ст.203 ГК України звернулось до АТ «Брокбізнесбанк» із заявою про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на загальну суму 6082849,32 грн. Банк такого зарахування не провів і не вважає вищевказані договори припиненими та направив йому претензію про погашення заборгованості. Уточнивши позовні вимоги, просив суд ПАТ«Брокбізнесбанк» в особі ліквідатора ОСОБА_5 або іншої уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» провести станом на 28.02.2014р. зарахування зустрічних однорідних грошових вимог згідно заяви ОСОБА_4 фірма «Панхім» на суму 6082849,32грн., а саме зарахувати суму вкладу в розмірі 6000000грн. та процентів за депозитом за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р. в сумі 82849,32грн. за договором банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/РВ (з фізичною особою) від 24 квітня 2013р. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 фірма «Панхім» перед АТ «Брокбізнесбанк» по поверненню тіла кредиту в сумі 2000000грн. згідно кредитного договору №1/В/13/ю від 24 квітня 2013р., а також тіла кредиту в сумі 4000000грн. та процентів за період з 31.01.2014р. по 27.02.2014р. в сумі 82849,32грн. згідно кредитного договору №1/10 від 29.01.2010р. В частині зарахованих вимог вважати зобов'язання припиненими з 28.02.2014р. Визнати припиненим в повному обсязі кредитний договір №1/В/13/10 від 24 квітня 2013р. між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» з 12.03.2014р. Припинити поруку за договором поруки №3/В/13/Ю від 24 квітня 2013р. між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 Припинити іпотеку за іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ «Брокбізнесбанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_6 24 квітня 2013р. і зареєстрованим в реєстрі за №1132, стосовно нерухомого майна: майстерня ремонтно-технічної бази Г-2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49146707228), блок службових приміщень А-2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49017907228), автовагова Д-1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49247907228), що знаходяться за адресою с.Голишів, вул. Садова, 82, Луцького р-ну, Волинської області, яке належить ОСОБА_3 Вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку та зняти заборону на нерухоме майно, а саме майстерня ремонтно-технічної бази Г-2 (номер запису про іпотеку 784927, номер запису про обтяження 785028), блок службових приміщень А-2 (номер запису про іпотеку 783957, номер запису про обтяження 784192), автовагова Д-1 (номер запису про іпотеку 784415, номер запису про обтяження 784766), що знаходяться за адресою с.Голишів, вул. Садова, 82, Луцького р-ну, Волинської області, яке належить ОСОБА_3 Припинити заставу за договором застави між ПАТ «Брокбізнесбанк» і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 посвідченим приватним нотаріусом Луцького район нотаріального округу ОСОБА_6 24 квітня 2013 року зареєстрованого в реєстрі за №1134, стосовно майна, а саме: ваги автомобільні (вага електронна 50т. типу АВ-50 (1 шт.) і табло електронне типу ЕSІT (1 шт.), пожежний резервуар залізобетонний (3 шт.), поля фільтрації - 0,1 га, мийка автомобільна, естакада автомобільна залізобетонна, водяна свердловина, поля фільтрації, колодязь очисний, лінія електропередач типу ЛЕП, автомобільна заправна станція, яке належить ОСОБА_3 Зняти заборону відчуження майна, а саме: ваги автомобільні (вага електронна 50т. типу АВ-50 (1 шт.) і табло електронне типу ЕSІT (1 шт.), пожежний резервуар залізобетонний (3 шт.), поля фільтрації -0,1 га, мийка автомобільна, естакада автомобільна залізобетонна, водяна свердловина, поля фільтрації, колодязь очисний, лінія електропередач типу ЛЕП, автомобільна заправна станція, яке належить ОСОБА_3 Визнати припиненим кредитний договір № 1/10 від 29.01.2010р. між АТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 фірма «Панхім» з 28.02.2014р. в частині повернення тіла кредиту в сумі 4000000грн. та сплати процентів за період з 29.01.2010р. по 27.02.2014р. в сумі 4485474.38грн. Визнати припиненим договір банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/РВ (з фізичною особою) від 24 квітня 2013р. між АТ "Брокбізнесбанк" та громадянином ОСОБА_3 з 28.02.2014р. Припинити заставу згідно договору застави № 4/В/13/Ю віл 24.04.2013р. між АТ "Брокбізнесбанк" та громадянином ОСОБА_3 Припинити заставу згідно договору застави № 2/В/13/Ю від 24 квітня 2013р. між АТ "Брокбізнесбанк" та громадянином ОСОБА_3
ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 фірма «Панхім» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 24.04.2013року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» укладений кредитний договір за № 1/В/13/Ю в розмірі - 2000000грн. зі сплатою під 19,5 % річних з кінцевим терміном повернення 23.04.2015 року. З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки №3/В/13/Ю від 24.04.2013 року, за яким передано в заставу майнове право за договором банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/РВ в сумі 6000000 грн. Відповідач ОСОБА_4 фірма «Панхім» належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання і станом на 20.02.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 2529753,69грн. Просив суд стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість в сумі 2529753,69грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 20.10.2015 року об'єднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Брокбізнесбанк», ОСОБА_4 фірма «Панхім» про визнання договорів припиненими із позовними вимогами ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 «Панхім» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Зобов'язано ПАТ «Брокбізнесбанк» провести зарахування зустрічних однорідних грошових вимог ОСОБА_4 фірма «Панхім» на суму 6082849,32грн. згідно договору банківського вкладу від 24.04.2013 року в розмірі 6000000грн. з процентами в розмірі 82849,32грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 фірма «Панхім» перед ПАТ «Брокбізнесбанк» за кредитним договором від 24.04.2013 року по поверненню тіла кредиту в сумі 2000000 грн. та по кредитному договору від 29.01.2010 року по поверненню тіла кредиту в сумі 4000000грн. та процентів в розмірі 52849,32грн. станом на 28.02.2014 року.
Визнано припиненим кредитний договір № 1/В/13/10 від 24.04.2013 року, укладений між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 фірма «Панхім» та договір поруки від 24.04.2013 року, укладений між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3
Визнано припиненим кредитний договір від 29.01.2010 року, укладений між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 фірма «Панхім» з 28.02.2014 року в частині повернення тіла кредиту в сумі 4000000 грн. та сплати відсотків в сумі 4485747,38 грн.
Визнано припиненим договір банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/РВ від 24.04.2013 року, укладений між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В задоволенні позову ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 фірма «Панхім» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
ПАТ «Брокбізнесбанк» подало апеляційну скаргу на це рішення. Покликається на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції при ухваленні норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до банку та ОСОБА_4 «Панхім» про визнання договорів припиненими відмовити повністю, а позов банку до ОСОБА_3, ОСОБА_4 «Панхім» про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.04.2013року між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір банківського строкового вкладу «Інший» № D_01/РВ (з фізичною особою), згідно якого ОСОБА_3 передає АТ "Брокбізнесбанк", а банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 6000000грн. строком на 24 місяці з днем повернення 30.04.2015р. під 18% річних (п.п.2.1,3.1). (Том 1 а.с.228).
29 січня 2010р. між АТ «Брокбізнесбанк», найменування якого змінено на ПАТ «Брокбізнесбанк», та ОСОБА_4 фірма «Панхім» укладено кредитний договір №1/10, згідно умов якого товариство отримало кредит в сумі 1900000 грн. з терміном користування до 18.01.2011 р. зі сплатою 25,5% процентів річних. В подальшому сторонами договору неодноразово вносились до нього зміни і доповнення, зокрема щодо збільшення суми кредиту, терміну користування кредитом, зміни процентної ставки. Додатковою угодою №20 від 30.03.2010 року сторонами визначено, що з 30.03.2010 р. кредит надається в сумі 5700000грн., а в додатковій угоді №51 від 24.04.2013р. сторони виклали п.1.1.2 кредитного договору в наступній редакції: «1.1.2 термін користування кредитом до 27 квітня 2015року» та, крім цього, встановили процентну ставку за користування кредитом в розмірі 20,0% річних.
24.04.2013року між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» укладено кредитний договір № 1/В/13/Ю, згідно умов якого кредит надається банком позичальнику у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 2000000,00 грн. з строком користування (термін повернення) до 23.04.2015року включно зі сплатою 19,5% річних. Сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 25.04.2013року, в п.1 якої визначено, що в розрізі відкритої за кредитним договором кредитної лінії, банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 2000000грн.
24.04.2013року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 3/В/13/Ю, згідно якого (п.1.2) порукою забезпечується вимоги кредитора щодо сплати ОСОБА_4 фірма «Панхім» боргових зобов'язань згідно кредитного договору № 1/В/13/Ю від 24.04.2013р. (Том 2 а.с. 1,2).
Майнове право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 6000000 грн. за договором банківського вкладу ОСОБА_3 передано в заставу АТ "Брокбізнесбанк» згідно договору застави № 4/В/13/Ю від 24.04.2013року для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 фірма «Панхім» по поверненню кредиту та відсотків за кредитним договором № 1/10 від 29.01.2010 року, укладеним між АТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 фірма «Панхім», а також, в якості предмету застави другої черги згідно договору застави № 2/В/13/Ю від 24.04.2013р. для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_4 фірма «Панхім» по поверненню кредиту та відсотків за кредитним договором № 1/В/13/Ю від 24.04.2013року між АТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 фірма «Панхім» ( Том 2, а.с. 26-28).
Між ОСОБА_3 (кредитор) та ПАТ «Брокбізнесбанк» (новий кредитор) 24.04.2013року укладено два договори уступки права вимоги з відкладальною умовою, згідно яких (п.1.1) кредитор уступає новому кредитору право вимоги з відкладальною умовою по договору банківського строкового вкладу «Інший» № D_01/РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013року, укладеному між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 (а.с.29 Том 2). Відкладальною умовою є невиконання/неналежне виконання ОСОБА_4 фірма «Панхім» перед новим кредитором зобов'язань за кредитним договором № 1/10, укладеному 29.01.2010року та невиконання/неналежне виконання кредитором перед новим кредитором зобов'язань за договором застави №4/В/13/Ю, укладеному від 24.04.2013року, або невиконання/неналежне виконання ОСОБА_4 фірма «Панхім» перед новим кредитором зобов'язань за кредитним договором № 1/В/13/Ю, укладеному 24.04.2013року та невиконання/неналежне виконання кредитором перед новим кредитором зобов'язань за договором застави № 2/В/13/Ю, укладеному 24.04.2013року. З моменту настання відкладальної умови до нового кредитора переходить право вимоги за договором банківського вкладу.
24.04.2013року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого ОСОБА_3 передав банку в іпотеку власне нерухоме майно з метою забезпечення повного та своєчасного виконання зобов'язань ОСОБА_4 фірма «Панхім» за кредитним договором № 1/В/13/Ю від 24.04.2013року (Том 2,а.с. 3-7).
24.04.2013року ПАТ «Брокбізнесбанк» та ФОП ОСОБА_3 уклали договір застави, згідно якого останній передає в заставу заставодержателю майно, що належить заставодавцю на праві власності для забезпечення повного та своєчасного виконання ОСОБА_4 фірма «Панхім» боргових зобов'язань за кредитним договором № 1/В/13/Ю від 24.04.2013р. (Том 2, а.с.23-25).
Як вбачається із матеріалів справи, 03.02.2014 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «Брокбізнесбанк» із заявою (вх.№ 59-ви від 03.02.2014р.) про дострокове повернення вкладу в розмірі 6000000грн. та процентів згідно договору банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013року, яка залишена банком без задоволення.
06.02.2014року ОСОБА_4 фірма «Панхім» (новий кредитор) та ОСОБА_3 (первісний кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги, згідно якого ОСОБА_3, як первісний кредитор, передав ОСОБА_4 фірма «Панхім», як новому кредитору, права вимоги, що належать ОСОБА_3 за договором банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013р., в зв'язку з чим новим кредитором за вищевказаним договором банківського строкового вкладу стає ОСОБА_4 фірма «Панхім» (п.п.1.1, 1.2 договору).
28.02.2014року ОСОБА_4 фірма «Панхім» звернулось до ПАТ «Брокбізнесбанк» із заявою про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на загальну суму 6082849,32грн., у якій зазначило, що згідно договору банківського строкового вкладу «Інший» № D_01/РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013р. та на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.02.2014р. між ОСОБА_4 фірма «Панхім» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 фірма «Панхім» є кредитором, а ПАТ «Брокбізнесбанк» є боржником на суму 6082849,32грн., з яких 6000000грн. сума вкладу, 82849,32грн. проценти за депозитом за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.; згідно кредитного договору №1/В/13/Ю від 24.04.2013року ПАТ «Брокбізнесбанк» є кредитором, а ОСОБА_4 фірма «Панхім» є боржником на суму 2000000грн., що складає тіло кредиту; згідно кредитного договору №1/10 від 29.01.2010р. ПАТ «Брокбізнесбанк» є кредитором, а ОСОБА_4 фірма «Панхім» є боржником на суму 4082849,32грн. (чотири мільйони вісімдесят дві тисячі вісімсот сорок дев'ять гривень 32 коп.), з яких 4000000грн. частина тіла кредиту, 82849,32грн. частина процентів, нарахованих за період з 31.01.2014року по 27.02.2014року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №9 від 28.02.2014року в ПАТ «Брокбізнесбанк» була запроваджена тимчасова адміністрація з 03 березня 2014року по 02 червня 2014року (а.с.96, Том 2).
Постановою правління Національного банку України N339 від 10.06.2014року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" за пропозицією виконавчої дирекції Фонду було прийнято рішення відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Брокбізнесбанк» (а.с.66 Том 1).
В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що кошти ОСОБА_3 знаходяться в ПАТ "Брокбізнесбанк»" та не є списаними в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_4 фірма «Панхім». Позивач є кредитором ПАТ «Брокбізнесбанк» та відповідно до поданої ним заяви від 14.07.2014року виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №226/14 від 16.10.2014року щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Брокбізнесбанк», згідно якого грошові вимоги ОСОБА_3 акцептовані у сумі 301808,22грн. та будуть задовольнятися у 4 чергу.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Таким чином, за змістом ч.1 статті 601 Цивільного кодексу України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зі змісту ч.2 ст.601 ЦК України слідує, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін і для здійснення цього достатньо заяви однієї сторони, оскільки за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 до ПАТ «Брокбізнесбанк», суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» станом на 28.02.2014р. (день подання заяви ОСОБА_4 «Панхім» про зарахування зустрічних вимог) мали зустрічні однорідні грошові вимоги, строк виконання яких настав в сумі 6082849,32грн., відмова ПАТ «Брокбізнесбанк» від зарахування цих зобов'язань завдає шкоди інтересам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 «Панхім» як солідарних боржників за договорами кредиту та поруки, а тому позов підставний та підлягає до задоволення.
Однак, враховуючи вищезазначені норми права (ст.601 ЦК України), беручи до уваги суб'єктний склад договорів кредиту та банківського вкладу, суд прийшов до помилкового висновку про можливість зобов'язати банк зарахувати зустрічні позовні вимоги за договорами кредиту та банківського вкладу на підставі заявленого позову та припинення зобов'язань за цими договорами у зв'язку із таким зарахуванням, оскільки позивач ні стороною кредитного договору, ні стороною договору банківського вкладу (в зв'язку з уступкою права вимоги ОСОБА_4 «Панхім») не є, а є стороною договору поруки, питання про припинення якого в зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог вирішуватиметься в разі припинення основного зобов'язання, а саме кредитного договору.
Крім того, у разі зарахування зустрічних вимог діють обмеження, встановлені Законом України від 23 лютого 2012року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є спеціальним законом, який врегульовує процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку та поширюється на дані правовідносини.
Згідно з п.16 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п.6 ст.2 цього Закону України ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пп.1, 2, 4 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.
На день подання заяви до банку ОСОБА_4 фірма «Панхім» - 28.02.2014р., Постановою Національного банку України №107 від 28.02.2014р. віднесено АТ «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних і цього ж числа рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була запроваджена в ПАТ «Брокбізнесбанк» тимчасова адміністрація.
А тому, рішення суду про часткове задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Брокбізнесбанк» про зобов'язання провести зарахування зустрічних однорідних вимог та визнання договорів припиненими кредитного договору №1/В/13/10 від 24.04.2013р. укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 «Панхім»; договору поруки від 24.04.2013р. укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3, кредитного договору від 20.01.2010р. укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» з 28.02.2014р. в частині повернення тіла кредиту в сумі 4000000грн. та сплати відсотків в сумі 4485747,38грн., договору банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/PB від 24.04.2013р. укладений між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням нового в цій частині про відмову в позові.
Відмовляючи в позові в іншій частині позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції навів у рішенні мотиви лише щодо відмови у припиненні договору застави між ПАТ «Брокбізнесбанк» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 від 24.04.2013р., при цьому не зазначено підстав відмови щодо інших позовних вимог.
Так, позивач ОСОБА_3 в уточненій позовній заяві ставив питання щодо припинення іпотеки за іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ «Брокбізнесбанк» та фізичною особою - підприємцем (ФОП) ОСОБА_3 від 24.04.2013р. та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та зняття заборони на нерухоме майно; припинення застави за договором застави між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ФОП ОСОБА_3 від 24.04.2013р., зняття заборони відчуження цього майна, припинення застави №4/В/13/ю від 24.04.2013р. між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3, припинити заставу згідно договору застави від 24.04.2013р.
ОСОБА_3, як фізична особа, не є стороною договорів іпотеки від 24.04.2013р., застави від 24.04.2013р., оскільки вони укладені між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ФОП ОСОБА_3, тобто між юридичними особами.
Згідно ч.1 п.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Будь-яких його прав, як фізичної особи, укладенням цих договорів не порушено, а тому він не має передбаченого чинним законодавством права визнавати ці договори припиненими. Не підлягають до задоволення з підстав зарахування зустрічних однорідних вимог позовні вимоги про припинення поруки за договором поруки №3/В/13/ю від 24.04.2013р. укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ФОП ОСОБА_3, та застави згідно договору застави від 24.04.2013р. №2/В/13/ю, укладеному між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3, зняття заборон відчуження та вилучення записів про іпотеку. Оскільки суд відмовляє у задоволенні вимог щодо зарахування зустрічних однорідних грошових вимог - зарахувати суму вкладу в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами ОСОБА_4 фірма «Панхім», то і відмовляє у визнанні припиненими вищезгаданих договорів поруки та застави, та зняття майна з-під обтяжень.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові ОСОБА_3 підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у позові з інших підстав.
Ухвалюючи рішення в частині відмови в позові ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_4 «Панхім» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту від 24.04.2013 року, суд першої інстанції виходив із того, що зобов'язання за вказаним договором припинені у зв'язку із виконанням, проведеним належним чином.
Однак такі висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження і розглянув спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянув його разом із вимогами, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
У зв'язку з цим оскаржене рішення в зазначеній частині підлягає до скасування з ухваленням нового рішення лише щодо поручителя.
ОСОБА_4 фірма «Панхім» в порушення вимог статті 1054 Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору від 24.04.2013року належним чином не виконувало взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим, в товариства станом на 20.02.2015року виникла заборгованість з повернення кредиту у сумі 2529753,69грн., з яких: заборгованість по кредиту - 2000000грн., заборгованість за процентами - 381452,04грн., пеня за прострочення сплати процентів - 43279,15 грн., сума індексації простроченої заборгованості - 44157,07грн., розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами 4865,43грн., штраф за порушення вимог кредитного договору - 46000грн., штраф за порушення вимог договору застави - 10000грн.
Частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з п.5.1 договору поруки, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 від 24.03.2014р. для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 фірма «Панхім» за договором кредиту від 24.03.2014 року, цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором та цим договором або до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених законодавством України.
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов'язаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у частині четвертій статті 559 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).
Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.
У справі, яка переглядається, з договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного припинення усіх зобов'язань боржників за основними договорами не вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.
Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, договором чи законом установлено строк її дії, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Вимогу до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).
Пред'явивши 06.08.2014року вимогу до ОСОБА_4 фірма «Панхім» про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор, відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. З позовом про стягнення заборгованості за кредитом банк звернувся до ОСОБА_4 фірма «Панхім» та ОСОБА_3П в квітні 2015року. За таких обставин, порука ОСОБА_3 припинена.
З огляду на викладене, рішення суду в частині відмови в позові ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_4 фірма «Панхім», ОСОБА_3 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові до ОСОБА_3
Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст.88 встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З ОСОБА_3 в користь ПАТ «Брокбізнесбанк» слід стягнути 4287,36грн. судових витрат, які сплачені за розгляд справи апеляційним судом.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2016 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про зобов'язання провести зарахування зустрічних однорідних вимог, визнання договорів припиненими і звільнення майна з-під обтяжень відмовити.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» 4287(чотири тисячі двісті вісімдесят сім)грн. 36коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді