Справа № 230/1696/13-ц
Провадження № 2-в/219/8/2016
04.10.2016 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Шевченко Л.В.,
при секретарі судового засідання Брагіній М.В.,
заявник не з'явився,
відповідач не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті Донецької області заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 230/1696/2013-ц, 2/230/745/2013 за ОСОБА_2
В заяві ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження вказується, що відновлення документів з втраченого судового провадження необхідне для реалізації його законних прав, що виникли на підставі судового рішення, у тому числі з приводу виконавчого провадження.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.08.2015 року відкрито провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 230/1696/13-ц.
Заявник в судове засідання не з'явився, 04.10.2016 року на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити його заяву про відновлення втраченого провадження.
Відповідач по справі, ОСОБА_3, у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений шляхом розміщення на офіційній сторінці сайту Артемівського міськрайонного суду листів від 14.09.2016 року та 27.09.2016 року, про виклик його у судові засідання, призначені на 23.09.2016 року та 04.10.2016 року для розгляду заяви ОСОБА_1
Оскільки рішення Єнакієвського міського суду від 05.03.2013 року, яке залишене без змін апеляційним судом Донецької області ухвалою від 29.04.2013 року, про що свідчить відмітка в копії судового рішення із зазначенням дати набранням законної сили 29.04.2013 року, ухвалено на користь ОСОБА_1, до судового засідання ОСОБА_2 не викликалася і суд вважає, що відновлення втраченого провадження є способом захисту інтересів саме ОСОБА_1
Судом встановлено, що рішенням Єнакієвського міського суду від 05.03.2013 року у справі № 230/1696/13-ц позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1 Васильовивча до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 28639,00 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., судові витрати в розмірі 312 грн. 83 коп.
Відповідно до ст. 402 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 403 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.
Згідно з ч.1 ст.407 ЦПК України при розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.
У зв'язку з цим слід визнати, що відновлення втраченого провадження це є відтворення в документах судового провадження. Тобто безпосереднім об'єктом відновлення є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи. При розгляді справи про відновлення втраченого провадження повністю або якоїсь її частини суд використовує ту частину провадження, яка збереглася.
Судом в ході здійснення провадження у справі щодо відновлення провадження було отримано копію судового рішення у справі № 230/1696/13-ц. Інших документів суду не надано.
Таким чином, із зібраних доказів фактично є установленим зміст вищевказаного рішення суду. Враховуючи викладене, суд вважає можливим частково відновити втрачене провадження у цивільній справі № 230/1696/13-ц (номер провадження 2/230/745/2013) за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 Васильовивча до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди .
Згідно з ч.1 ст. 408 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку на його думку, необхідно відновити.
Керуючись ст.ст.212-215, 402-409 ЦПК України, суд -
Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № № 230/1696/13-ц № провадження: 2/230/745/2013) за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 Васильовивча до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, шляхом винесення повного тексту Рішення Єнакієвського міського суду від 05.03.2013 року у справі № 230/1696/13-ц наступного змісту:
Справа № 230/1696/13-ц
№ провадження: 2/230/745/2013
5 березня 2013 року Єнакієвський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Ференчук О.В.
при секретарі Радько Н.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 Васильовивча до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди 30283,00 грн., моральної шкоди у сумі 20000 грн.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі посилаються на те, що ОСОБА_2 є власником, а ОСОБА_1 зареєстрований і мешкає в квартирі АДРЕСА_1.
10 лютого 2012 року їх квартира була залита водою системи центрального опалення із квартри № 6, що розташована поверхом вищє, внаслідок чого у квартирі постраждали стелі, стіни, підлога, були зіпсовані деякі речі. За фактом затоплення квартири був складений акт та складений кошторис - розрахунок ремонту квартири, згідно якого ремонт квартири коштує 28639,00 грн. За зіпсоване майно в квартирі (килимова доріжка, гардина) позивачі просять стягнути 644 грн. Своїми діями відповідач також заподіяв і моральну шкоду, яку позивачі оцінють у 20000 грн. В таку суму вони оцінюють довготривале неподобство, що спричинило залиття.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, оскільки вважає, що він не є власником квартири, з якої сталося залиття. Квартира належала його матері ОСОБА_4, яка померла у 2009 році. Він, як спадкоємець, прийняв спадщину, проте не оформив своїх спадкових прав.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що відповідач не є власником квартири, з якої було залито квартиру позивачів. У реєстрі прав на нерухоме майно відсутній запис про право власності на квартиру АДРЕСА_2. До того ж, вважає, що обслуговування радіаторів в квартирі належить до компетенції КП «ЖРУ № 3».
Представник третьої особи - КП «ЖРУ № 3» підтримав вимоги позивачів.
Суд, вислухавши сторони, дослідиви матеріали справи, приходить до висновку - позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідач ОСОБА_3, є спадкоємцем колишнього власника квартири АДРЕСА_2, який прийняв спадщину. Залиття квартири позивачів сталося внаслідок вини відповідача, який за своєю халатністю не стежив за станом радіаторів.
Факт і причини залиття квартири позивача підтверджено актом про залиття квартири.
Згідно з актом обстеження від 11 лютого 2012 року квартира позивачів була залита внаслідок незадовільного стану радіатора системи центрального опалення.
Фахівцем Товарної біржи «Фенікс», який діє відповідно до свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, встановлено розрахунок вартості відновлюваних робіт на суму 28639,00 грн. (а.с. 19-37).
Відповідно до ст. 151, 153 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Враховуючи той факт, що відповідач прийняв спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_2, то він повинен розпоряджатися нею на свій розсуд, забезпечити схоронність цієї квартири і запобігати шкоді, яка може статися у зв'язку з неналежним її утриманням.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у сумі 28639,00 грн.
Шкода за зіпсовану килимову доріжку та гардину не підлягають задоволенню, тому як відсутні докази їх зіпсування.
До суду не було надано квитанцію, щодо сплати витрат на складання кошторису збитків, в сумі 1000,00 грн, внаслідок чого в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.
Суд вважає, що позивачу повинні бути компенсовані витрати по сплаті державного мита, що підтверджуються квітанцією.
Cуд вважає за необхідним часьково задовольнити вимоги про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст.ст.23, 1166, 1268 ЦК України, ст. 212-215 ЦК України, ст. 151 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1 Васильовивча до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 28639,00 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., судові витрати в розмірі 312 грн. 83 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Л.В.Шевченко