Справа № 263/10641/16-п
Провадження № 3/263/1197/2016
04 жовтня 2016 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Маріуполі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст.130 ч.1 КпАП України,
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №902737 16.08.2016 року о 22-00 годині в м. Маріуполі по пр. Миру, 93а, гр. ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з не ввімкненими фарами ближнього світла у темну пору доби, у стані алкогольного сп'яніння, який підтверджується протоколом медичного огляду №798, чим порушив п.2.9а Правил Дорожнього руху України, та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Правопорушник та його представник в судовому засіданні провину у інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнали, заперечуючи проти факту керування вказаним транспортним засобом.
Представник Управління патрульної поліції в м. Маріуполі в судовому засіданні зауважив на тому, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення є законним та обґрунтованим та на наявність у діях ОСОБА_2 складу інкримінованого правопорушення.
Суд заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наступне.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У відповідності до ч.1 ст.130 КпАП України передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розглянувши зазначену справу про адміністративне правопорушення та на підставі зібраних по справі доказів, суд вважає, що при складанні зазначеного адміністративного матеріалу працівником УПП м. Маріуполя не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-якіфактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей, документів, а також іншими документами.
Згідно наявного в матеріалах справи висновку щодо результатів медичного огляду №798 від 16.08.2016 року ОСОБА_2 перебував у стані гострої інтоксикації унаслідок вживання алкоголю.
При цьому, згідно рапорту поліцейського 2 роти батальйону УПП м. Маріуполя ОСОБА_3 про вищевказаному медичному огляді ОСОБА_2 у останнього було встановлено 1,09 та 1,22 проміле алкоголю в крові, в той час як відповідно п. 7 розділу 2 «Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
При цьому, твердження правопорушника щодо не керування транспортним засобом спростовуються наданим представником Управління патрульної поліції в м. Маріуполі суду записом відео фіксації правопорушення, та самі твердження носили суперечливий характер, оскільки під час судового розгляду ОСОБА_2 постійно змінював свої покази, плутався, зазначав різні фактичні обставини, неодноразово зазначаючи, що він фактично керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, проте робив це за вимогою працівників поліції, у зв'язку з чим суд розцінює їх як спосіб уникнути відповідальності за скоєне.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31, ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» одним із превентивних заходів є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Також питання застосування працівниками поліції технічних засобів відеозапису регулюються: наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» (в додатку до статті); наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 № 14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису з відеореєстраторів патрульних».
Отже, сумніви правопорушника та його представника щодо незаконності наданого суду відеоматеріалу фіксації правопорушення є необґрунтованими.
Суд не бере до уваги зауваження адвоката ОСОБА_4 щодо наявності певних недоліків у оформлені протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він є лише доказом, який суд оцінює у сукупності з іншими доказами по справі, а саме поясненнями ОСОБА_2, який визнав наявність факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, письмовими доказами, відеозаписом, що наявні у матеріалах справи.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_2 вказаного правопорушення знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_2 міру адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КпАП України у вигляді штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч.2 ст.4 Закону «України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись 33, ст.130 ч.1 КпАП України,
Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 275 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена впродовж десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.
Строк пред'явлення до виконання 3 місяця з наступного дня після набрання постанови законної сили.
Суддя: Н.В. Хараджа