Справа № 222/1293/16-а
Провадження № 2-а/222/18/2016
29 вересня 2016 року Володарський районний суд Донецької області в складі судді Доценко С.І. при секретарі Болбат Н.І. за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши в відкритому судовому засіданні справу адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Нікольської державної районної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахування уточнених вимог, прийнятих судом, просить суд визнати дії відповідача щодо відмови у виплати їй раніше призначеної за законом допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею чотирирічного віку та одноразової допомоги при народжені дитини з 01.11.2014 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй належну за законом допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею чотирирічного віку та одноразової допомоги при народженні дитини з 01.11.2014 року.
В судовому засіданні в обґрунтування своїх вимог, позивач пояснила, що вона 20.03.2014 року народила дитину ОСОБА_3 і за місцем її постійного проживання УСЗН Пролетарської райдержадміністрації м. Донецька їй було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 4 років та одноразова допомога при народженні дитини, яку вона отримувала до листопада 2014 року. В листопаді 2014 року державні органи України припинили свою роботу на непідконтрольній Україні території і всі виплати були припинені. Від органів, що діють на непідконтрольній території вона ніяких виплат не отримувала. В грудні 2015 року вона з сім'єю переїхала із м.Донецька до с.Республіка Нікольського району Донецької області та 16.12.2015 року отримала статус внутрішньо переміщеної особи. В цей же день вона звернулась до відповідача з заявою про поновлення виплати на дитину та сплаті заборгованості. Їй була поновлена виплата з моменту звернення, а за минулий період заборгованість сплачена не була. 26.05.2016 року вона отримала офіціальну відповідь УСЗН про відмову у виплаті державної допомоги на дитину з моменту її припинення 01.11.2014 року на підставі п.54 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України №1751 від 2712.2001 року , у зв'язку з тим, що виплата продовжується органами соціального захисту населення за новим місцем проживання з моменту звернення. З такою позицією відповідача вона незгодна та посилаючись на п.55 ч.2 цієї ж Постанови КМ України вважає, що її вини в припиненні виплати немає, а допомога не була нею одержана з вини органу, що призначає та виплачує допомогу, який припинив свою діяльність на території м. Донецька, тому виплата повинна бути зроблена за весь період невиплати. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник УСЗН проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що УСЗН як державна установа діє в спосіб, передбачений законодавством України. Згідно із Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» порядок призначення та виплати державної допомоги сім»ям з дітьми встановлюється КМ України. Згідно п.54 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України №1751 від 2712.2001 року встановлено, що у разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім»ям з дітьми, виплати її продовжуються органами соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення. ОСОБА_4 соціальної політики України від 18.04.2016 року № 682/5/75-16 роз'яснено, що відповідно до Постанови КМ України « Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року № 637 призначення та продовження всіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку у встановленому порядку за письмовою заявою особи. Яка фактично здійснює догляд за дитиною за новим місцем проживання з місяця звернення. Позивач як внутрішньо переміщена особа, яка перебуває на відповідному обліку з 16.12.2016 року та проживає на території Нікольського району, звернулась з заявою про поновлення виплати при народженні дитини 16 грудня 2015 року і з місяця звернення, з листопада 2015 року їй була поновлена виплата зазначеної допомоги. Вимоги про виплату заборгованості з листопада 2014 року вважає необґрунтованою.
Вислухавши осіб, що приймали участь в розгляді справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, на підставі довідки №1439006162 від 16.12.2015 року, що позивач з 16.12.2015 року має статус внутрішньо переміщеної особи із с.Моспіне м.Донецька до с.Республіка Нікольського (раніше Володарського) району Донецької області .
Згідно свідоцтва про народження дитини серії І-НО №570676 від 01.04.2014 року виданого виконавчим комітетом Моспінської міської ради м. Донецька позивач є матір'ю ОСОБА_3 20.03.2014 року.
Згідно з листом УСЗН Володарської РДА від 26.05.2016 року №07-2547 на ім.»я позивача встановлено, що ОСОБА_3 16.12.2015 року звернулась до УСЗН за призначенням допомоги при народженні дитини як внутрішньо переміщена особа . Їй було роз'яснено про відсутність підстав для поновлення виплати державної допомоги з моменту її припинення 01.11.2014 з посиланням на п.54 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України №1751 від 2712.2001 року, яким встановлено, що виплата при зміні місця проживання особи підлягає поновленню за її заявою з місяця звернення з відповідною заявою.
Виходячи із положень ст..1ч4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» порядок призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми та перелік документів необхідних для призначення допомоги за цим Законом встановлений КМ України.
Ст.3 зазначеного Закону встановлені види державної допомоги сім»ям з дітьми до яких відносяться допомога у зв'язку із вагітністю та пологами, допомога при народженні дитини.
До 19.04.2014 року цим же Законом була також встановлена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка була виключена із Закону на підставі розділу ІІ п7 Закону України « Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання « № 1166-VIIвід 27.03.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року.
Постановою КМ України №1751 від 2712.2001 року затверджений Порядок призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми, який згідно п.1, визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в тому числі і допомога при народженні дитини. Призначення і виплата державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюються управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - органи соціального захисту населення).
Згідно п.13 цього Порядку встановлено, що державна допомога при народжені дитини надається в розмірі , встановленому на дату народження дитини.
В розділі «Виплата допомоги сім»ям з дітьми» зазначеного Порядку пунктами 52,54 встановлено, що державна допомога сім'ям з дітьми виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій призначена допомога, країнським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" за місцем її проживання або через уповноважені банки, визначені в становленому законодавством порядку. У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або
відбування покарання з місяця звернення.
Згідно ст.2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Згідно ст.7 зазначеного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Згідно з п.1 Постанови КМ України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам встановлено що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509
Дослідивши наявні докази та проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють виниклі правовідносини, суд вважає, що дії відповідача щодо відновлення позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, яка змінила своє постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 на с.Республіка Нікольського району Донецької області , виплати допомоги при народженні дитини з місяця звернення ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а тому є законними.
З цього приводу суд не приймає доводи позивача про те що вона має гарантоване право на отримання допомоги в розмірі, визначеному законом і в повному обсязі і виплата була припинена не з її вини, тому що із аналізу діючого законодавства встановлено, що особа, яка має право на отримання зазначеної допомоги реалізує своє право через звернення з письмовою заявою до органів соціального захисту населення за місцем її проживання , а позивачем ця умова додержана не була, за поновленням допомоги вона звернулась лише 16.12.2016 року за новим місцем проживання і допомога була відновлена відповідно до п.54 затвердженого КМ України Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми.
Суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання його нарахувати та виплатити на користь позивача з 01.02.2014 року державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею чотирьох років зовсім не ґрунтується на Законі, тому що такий вид державної допомоги не передбачений ст.3 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», а тому ця вимога не може бути задоволена.
Керуючись ст.ст.2,11,71,94,158-163 КАС України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Нікольської районної державної адміністрації про визнання дій щодо відмови у відновленні виплати раніше призначеної за законом допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею чотирирічного віку та одноразової допомоги при народжені дитини з 01.11.2014 року та зобов'язання Управління соціального захисту населення Нікольської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити їй належну за законом допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею чотирирічного віку та одноразової допомоги при народженні дитини з 01.11.2014 року
Повний текст постанови винесений 04.10.2016 року.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя: С.І. Доценко