Справа № 219/8688/16-п
Провадження № 3/219/2203/2016
про адміністративне правопорушення
05 жовтня 2016 р. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Харченко О.П., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Бахмутського відділу поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
16.08.2016 року о 08 годині 00 хв. ОСОБА_1 в м. Бахмуті по вул. Ціолковського, 24 керував транспортним засобом марки ISUZU TROOPER номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з роту, нестійка хода), від проходження медичного огляду в установленому законом порядку для визначення стану алкогольного сп'яніння та від продуття алкотестера «Драгер» ухилився шляхом відмови в присутності двох свідків , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Особу правопорушника було встановлено на підставі паспорту, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та суду пояснив, що в той день він вжив півпляшки безалкогольного пива і їхав на роботу по вул. Ціолковського 24, заїхав у гараж, а по дорозі побачив інспекторів поліції, один з яких його зупиняв, а інший дозволяв рух. Його наздогнали працівники поліції і повели до своєї машини, почали погрожувати, питали, чому він не підкоряється їхнім вимогам, вони були з автоматами, і він злякався, потім його умовили написати зізнання у протоколі, при цьому йому пояснили, що йому за це нічого не буде, що він віднесе пляшку коньяку у центр зайнятості і йому дадуть громадські роботи. Він погодився і написав у протоколі, що визнає вину. Працівники поліції запросили двох понятих і при них вказали, що він відмовляється їхати до лікарні. Вони його умовили і сказали, що на перший раз йому нічого не буде, він юридично необізнаний і тому погодився все підписати. На дії поліцейських він не скаржився, у медичному закладі на предмет алкогольного сп'яніння не освідчувався.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вищевказаному правопорушенні, його вина підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП 1 № 975782 від 16.08.2016 року з його особистими поясненнями, показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими матеріалами справи.
Свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що у вказаний день та час він зупиняв машину під керуванням ОСОБА_1, оскільки той порушив ПДД України, але той не зупинився і проїхав у приміщення складу, до якого також під'їхали працівники поліції. Разом з ним на чергуванні були ОСОБА_4 та ОСОБА_3. ОСОБА_1 їм пояснив, що він приїхав на роботу ,тому вимоги дорожнього знаку не порушив. Під час пояснень він, ОСОБА_2, звернув увагу на те, що ОСОБА_1 має почервоніння очей, тремтіння рук та від нього йшов різкий запах алкоголю. Від продуття алкотестеру останній відмовився , їхати на медичне обстеження до лікарні також. Тоді він склав протокол про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_4 запросив понятих. Пояснення ОСОБА_1 писав в протоколі особисто , ніхто його не вмовляв і не погрожував. До того ж у інспекторів не було ніяких автоматів , бо ця зброя видається по спеціальному журналу. Через п'ять днів вони встановили, що зупинений ними автомобіль був у розшуку.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також суду дали аналогічні пояснення про обставини скоєння адміністративного правопорушення. Вони наполягали на тому, що ніякого тиску на правопорушника з їхнього боку не було, автоматів у них не було і ніхто із працівників поліції ОСОБА_1 не погрожував, бо він визнавав вину та пояснював, що напередодні вживав алкогольні напої.
Свідок ОСОБА_6 повідомила, що у той день саме її чоловік ОСОБА_1 керував вказаним авто та їй відомо , що його зупинили працівники поліції коли вони приїхали на роботу по вул..Ціолковського 24 у м. Бахмуті. Вона не бачила як складали протокол, але їй відомо,що чоловікові вручили копію протоколу. Звечора вони вживали з чоловіком пляшку пива.
Свідок ОСОБА_5 підтвердив у суді, що дійсно у вказаний день та час його зупинили працівники поліції та попросили бути понятим . У його присутності поліцейські пропонували ОСОБА_1 продути алкотестер або поїхати на медичне обстеження до медичного закладу , але останній у його присутності відмовився.
Проаналізувавши усі наявні докази по справі суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю ,бо підтверджена показаннями вищевказаних свідків ,які узгоджуються між собою та підтверджені власноруч написаними ОСОБА_1 поясненнями у протоколі та іншими матеріалами справи.
Суддя, вирішуючи питання про обрання стягнення щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, зважаючи на ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки згідно чинного законодавства застосування інших видів адміністративного стягнення не передбачено .
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що у грошовому виразі складає 275 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.П. Харченко.