Ухвала від 05.10.2016 по справі 184/1762/16-ц

УХВАЛА

Справа № 184/1762/16-ц

Номер провадження 2/184/637/16

05.10.2016м. Покров

Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Томаш В.І., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Колекторської компанії «Вердикт», ТОВ «Прімо.Колект. Центр грошових вимог» «про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди»,-

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2016 року позивач звернувся до Орджонікідзевського міського суду із вищевказаним позовом і просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по даній справі або зменшити сплату судових витрат до 551.20 грн. за дві вимоги у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.

Суд, дослідивши матеріали позову, вважає за необхідне відмовити у відстрочці сплати судового збору з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як зазначено у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати (ч.3 ст. 82ЦПК України).

Ці ж самі положення закріплені у статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Тобто, з аналізу вказаної статті вбачається, що основною умовою, за якою позивач може бути звільнений від сплати судового збору, або надання відстрочки або розстрочки - це його скрутний майновий стан, який повинен бути доведений достовірними доказами. На думку суду повне звільнення від сплати судового збору можливо за наявністю достовірних та належних доказів того, що позивач взагалі не спроможний сплатити вказану суму, а наразі її сплати він не зможе забезпечити свої звичайні життєві потреби.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд не вбачає обґрунтованих та переконливих підстав для відстрочення або зменшення ОСОБА_1 сплати судового збору, оскільки ним не надано суду достатніх доказів на підтвердження його скрутного матеріального становища.

Оцінюючи докази у їх сукупності та приймаючи до уваги, що позивачем не було доведено у встановленому законом порядку факту необхідності відстрочки позивачу від сплати судового збору або його зменшення, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні вимоги про відстрочку або зменшення від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

В зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу можливість сплатити судовий збір в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», що набрав чинності 01.11.2011 року, із внесеними змінами станом на 01.09.2015 рік.

Згідно положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2014 року розмір ставки судового збору за пред'явлення позову майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, суд вказує позивачу про необхідність усунення недоліків та роз'яснює, що у разі сплати судового збору в повному обсязі в межах строку, визначеного суддею, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання. Інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

Керуючись ст.ст. 82, 119, 121, 209, 210 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви про відстрочення або зменшення сплати судових витрат - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Колекторської компанії «Вердикт», ТОВ «Прімо.Колект. Центр грошових вимог» «про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди» - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в дводенний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_2

Попередній документ
61802193
Наступний документ
61802195
Інформація про рішення:
№ рішення: 61802194
№ справи: 184/1762/16-ц
Дата рішення: 05.10.2016
Дата публікації: 10.10.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Покровський міський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”