Справа № 510/273/16-ц
22.06.2016 року Ренійський районний суд Одеської області
У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду у місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, про визнання права власності, -
Представник Новосільської сільської ради у судове засідання не з'явився, направив до суду заяви з проханням розглянути справу у їхню відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази:
Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3; копія паспорту ОСОБА_1; копія відповіді відділу Держгеокадастру у Ренійському районі; копія виписки з рішення №69 Орлівської сільської ради; копія свідоцтва про право власності на майновий пай; копія заповіту від 02.10.2012 року; копія державного акту на право власності на земельну ділянку; копія технічного паспорту на будинок №17 по вул. Тітова, в с. Орлівка, Ренійського району; копія постанови нотаріуса відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 03 березня 2015 року померла ОСОБА_2, яка була матір'ю позивачки. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельну ділянку, житловий будинок та майновий пай.
Під час життя ОСОБА_2 залишила заповідальне розпорядження, яким заповідала усе своє майно позивачці по справі.
Позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством 6-місячній термін, але нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на нерухоме майно відсутні оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склала заповіт, яким заповідала усе своє майно позивачці по справі.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач прийняла спадщину та звернулась до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивуючи тим, що на нерухоме майно відсутні оригінали правовстановлюючих документів.
Таким чином, позивач прийняла спадщину, однак не може оформити її у зв'язку із обставинами, що не залежать від неї.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на нерухоме майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 328, 1217, 1223, 1268, 1270 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами №17 по вул. Тітова в с. Орлівка, Ренійського району, Одеської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки (кадастрові номера 5124183600:01:004:0243 та 5124183600:01:005:0612) площею 2,21 га яка розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району, Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №905490, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай члена СВК «Дунай» (Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка) на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ОД-ХХ №04850 від 08.01.2003 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К.В. Сорокін