61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
20.09.2016 Справа № 905/2210/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали справи
за позовомПриватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод»
доПублічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»
простягнення 1306620,85грн.
за участю представників:
від позивачаОСОБА_1-адвокат;
від відповідачане з'явився.
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» основного боргу у розмірі 661131,98грн., пені у розмірі 103515,63грн., інфляційних нарахувань у розмірі 463224,97грн., 3% річних у розмірі 51748,27грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами №088эн - 28 від 25.03.2013, №088эн - 41 від 05.02.2014, №088эн - 47 від 06.05.2014, №088ло/139 від 02.04.2015 щодо здійснення своєчасної оплати вартості поставленого товару.
На підтвердження вищезазначених обставин, позивач надає належним чином засвідчені копії наступних документів: договорів №088эн - 28 від 25.03.2013, №088эн - 41 від 05.02.2014, №088эн - 47 від 06.05.2014, №088ло/139 від 02.04.2015, специфікацій №1 від 25.03.2013, №2 від 02.09.2013, №3 від 20.09.2013, №4 від 11.11.2013 до договору №088эн - 28 від 25.03.2013, специфікацій №1 від 05.02.2014, №2 від 14.04.2014, №3 від 29.07.2014, №4 від 26.08.2014, №5 від 08.09.2014 до договору №088эн - 41 від 05.02.2014, специфікацій №1 від 06.05.2014, №2 від 09.12.2014 до договору №088эн - 47 від 06.05.2014, специфікації №1 від 02.04.2015 до договору №088ло/139 від 02.04.2015, видаткових накладних №364 від 25.06.2013 на суму 148908,00грн., №367 від 26.06.2013 на суму 44574,00грн., №645 від 26.09.2013 на суму 36000,00грн., №750 від 25.10.2013 на суму 143832,00грн., №876 від 27.11.2013 на суму 36000,00грн., №924 від 18.12.2013 на суму 290004,00грн., №192 від 24.03.2014 на суму 5400,00грн., №533 від 14.08.2014 на суму 93292,80грн., №600 від 02.09.2014 на суму 2314888,80грн., №674 від 26.09.2014 на суму 20670,30грн., №706 від 08.10.2014 на суму 72000,00грн., №707 від 08.10.2014 на суму 71996,86грн., №673 від 26.09.2014 на суму 1020000,00грн., №2 від 02.07.2015 на суму 1020006,00грн., №13 від 12.08.2015 на суму 204000,00грн., №11 від 07.09.2015 на суму 132000,00грн., рахунків - фактури №335 від 25.06.2013 на суму 148908,00грн., №340 від 26.06.2013 на суму 44574,00грн., №576 від 26.09.2013 на суму 36000,00грн., №645 від 25.10.2013 на суму 143832,00грн., №713 від 27.11.2013 на суму 36000,00грн., №771 від 18.12.2013 на суму 290004,00грн., №156 від 24.03.2014 на суму 5400,00грн., №478 від 14.08.2014 на суму 93292,80грн., №529 від 02.09.2014 на суму 2314888,80грн., №597 від 26.09.2014 на суму 20670,30грн., №619 від 08.10.2014 на суму 72000,00грн., №620 від 08.10.2014 на суму 71996,86грн., №596 від 26.09.2014 на суму 1020000,00грн., №319 від 02.07.2015 на суму 1020006,00грн., №416 від 12.08.2015 на суму 204000,00грн., №465 від 07.09.2015 на суму 132000,00грн., платіжних доручень №3000489498 від 27.08.2013 на суму 20000,00грн., №3000490897 від 09.09.2013 на суму 50000,00грн., №3000491506 від 16.09.2013 на суму 78908,00грн., №3000490894 від 09.09.2013 на суму 44574,00грн., №3000500338м від 09.12.2013 на суму 36000,00грн., №3000500885 від 16.12.2013 на суму 42780,00грн., №3000501543 від 23.12.2013 на суму 101052,00грн., №3000505252 від 03.02.2014 на суму 6000,00грн., №3000506838 від 18.02.2014 на суму 30000,00грн., №3000508413 від 05.03.2014 на суму 90000,00грн., №3000509387 від 14.03.2014 на суму 100004,00грн., №3000512415 від 14.04.2014 на суму 100000,00грн., №3000517050 від 04.06.2014 на суму 3600,00грн., №3000517167 від 04.06.2014 на суму 1800,00грн., №3000532369 від 23.10.2014 на суму 93292,80грн., №3000533850 від 06.11.2014 на суму 2314888,80грн., №3000592770 від 11.04.2016 на суму 20670,30грн., №3000541930 від 03.02.2015 на суму 72000,00грн., №3000592769 від 11.04.2016 на суму 71996,86грн., №3000546544 від 17.03.2015 на суму 200000,00грн., №3000547480 від 24.03.2015 на суму 300000,00грн., №3000592773 від 11.04.2016 на суму 197440,00грн., №3000563764 від 06.08.2015 на суму 50000,00грн., №3000564394 від 10.08.2015 на суму 50000,00грн., №3000564581 від 11.08.2015 на суму 50000,00грн., №3000566171 від 26.08.2015 на суму 10000,00грн., №3000566343 від 27.08.2015 на суму 100000,00грн., №3000566559 від 28.08.2015 на суму 100000,00грн., №3000566768 від 31.08.2015 на суму 100000,00грн., №3000566867 від 31.08.2015 на суму 100000,00грн., №3000592590 від 08.04.2016 на суму 80004,00грн., №3000595405 від 29.04.2016 на суму 263002,00грн., №3000593420 від 15.04.2016 на суму 60000,00грн., №3000593421 від 15.04.2016 на суму 144000,00грн., №3000594519 від 25.04.2016 на суму 132000,00грн., листів №140/7 від 04.05.2016, №157/7 від 11.05.2016, від 18.05.2016, акту №1 від 04.05.2016, коригувального рахунку №1 від 04.05.2016 до рахунку - фактури №319від 02.07.2015 на суму 338571,98грн., коригувальної видаткової накладної №1 від 04.05.2016 до видаткової накладної №2 від 02.07.2015 на суму 338571,98грн., товаро - транспортної накладної №28 від 02.07.2015, рахунку - фактури №319 від 02.07.2015 на суму 1358577,98грн., видаткової накладної №2 від 02.07.2015 на суму 1358577,98грн., експрес - накладної №59000179747850, вимоги №196/7 від 01.06.2016, експрес - накладної №59000185179023.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.07.2016 порушено провадження та призначено справу до розгляду.
09.08.2016 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 688131,98грн., пеню у розмірі 103515,63грн., інфляційні нарахування у розмірі 463224,97грн., 3% річних у розмірі 51748,27грн.
Заява мотивована тим, що під час складання позовної заяви позивачем допущена арифметична помилка при розрахунку заборгованості, а саме ПАТ «Полтавський вентиляторний завод» не врахував заборгованість за видатковою накладною №2 від 02.07.2015 у розмірі 27000,00грн., хоча про наявність останньої зазначено по тексту позовної заяви.
Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Перевіривши підстави та вимоги заяви про збільшення позовних вимог та порядок дотримання позивачем вимог про направлення вказаної заяви відповідачу, суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.
Подальший розгляд справи здійснюється в межах вимог про стягнення основного боргу у розмірі 688131,98грн., пені у розмірі 103515,63грн., інфляційних нарахувань у розмірі 463224,97грн., 3% річних у розмірі 51748,27грн.
09.08.2016, через канцелярію суду, від ПАТ «Полтавський вентиляторний завод» надійшло клопотання про включення до складу судових витрат, витрат на послуги адвоката у розмірі 15000,00грн.
09.08.2016 відповідач звернувся до господарського суду Донецької області з клопотанням про роз'єднання в окремі судові провадження справу №905/2210/16. У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів від позивача для повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, а саме ухвалами господарського суду Донецької області від 09.08.2016 та 06.09.2016.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.2016 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи продовжено на 15 днів.
Позивач у судове засідання, призначене на 20.09.2016 з'явився та підтримав свої позовні вимоги у повному обсягу.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач вказує на те, що 2015 році при здійсненні монтажу обладнання, поставленого позивачем, встановлено, що поставлені вентилятори ВДН - 12,5 -3 загальною вартістю 130888,80грн. з ПДВ (3-4 позиція специфікації №2) не відповідають вимогам якості, внаслідок чого зазначене обладнання неодноразово поверталося постачальнику для виправлення встановлених недоліків якості. За таких обставин, відповідачем застосовані передбачені договором санкції, які можуть бути утримані покупцем в односторонньому порядку. Договором передбачено, що у випадку якщо сума неустойки, витрат та збитків, яка підлягає утриманню перевищить суму, яка підлягає оплаті постачальнику, оперативно - господарські санкції, передбачені договором, за рішенням покупця можуть бути розповсюджені також на інші договори, укладені покупцем та постачальником. Отже, з врахуванням зменшення відповідачем суми оплати позивачу на 348737,76грн. та фактично здійсненої оплати у розмірі 1690466,00грн. заборгованість відповідача за договором №088єн - 47 від 06.05.2014 складає лише 822,24грн. Відповідач заперечує проти правомірності та обґрунтованості нарахування позивачем курсової різниці посилаючись на те, що Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №31 від 04.05.2016 до податкової накладної №3 від 02.04.2015 відповідачем не приймався, зазначене коригування не включалось до складу податкового кредиту відповідача та жодним чином не відображалося у податковій звітності. Також, відповідач зазначає про, те що позивач в обґрунтування своїх вимог надав видаткові накладні, що не містять відміток відповідача про дату прийняття обладнання, а в деяких видаткових накладних взагалі не міститься жодних відміток про прийняття обладнання відповідачем.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Між Приватним акціонерним товариством «Полтавський вентиляторний завод» (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець, відповідач) підписані наступні договори: від 25.03.2013 №088-эн-28; від 05.02.2014 №088-эн-41; від 06.05.2014№088-эн-47; від 02.04.2015 №089ЛО/139, якими передбачені аналогічні наступні умови.
Постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених діючим договором (п.1.1. договорів). Кількість, номенклатура обладнання вказується у специфікації до діючого договору, яка є його невід'ємною частиною(п.2.1. договорів).
Згідно з п.3.2. договорів постачальник зобов'язується поставити обладнання на умовах поставки, вказаних в специфікації у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року.
Відповідно до п.3.3. договорів строки поставки обладнання вказується у специфікації.
Згідно з п.4.1. договорів поставка продукції здійснюється по цінам, які визначені у відповідності з умовами поставки, вказаними у специфікації та включають себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші видатки постачальника, пов'язані з поставкою обладнання. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість обладнання, поставка яка здійснюється відповідно до специфікацій (п.4.3. договорів).
Відповідно до п.5.1. договорів оплата покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаних в діючому договорі. Оплата за поставлене обладнання здійснюється протягом строку, вказаного в специфікації, які починаються з моменту поставки обладнання та надання документів, вказаних в п.6.3. договору (п.5.2. договорів).
Згідно п.5.3. договорів датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Відповідно до п.5.6. договорів неустойка, що підлягає сплаті постачальником, а також понесені покупцем збитки та видатки, що підлягають відшкодуванню постачальником, розраховані в порядку, визначеному умовами діючого договору та діючим законодавством, можуть бути утримані покупцем в односторонньому безумовному порядку (в тому числі після закінчення строку дії вказаного договору) з суми, що підлягає сплаті постачальнику, шляхом відправлення постачальнику відповідного повідомлення з вказанням суми неустойки, розрахунку видатків та збитків.
Утримання неустойки, видатків та збитків не тягне за собою зміни ціни обладнання.
В результаті перерахунку покупцем грошових коштів в сумі, що підлягає оплаті постачальнику після утримання неустойки, видатків та збитків, вказаних у повідомленнях, вважаються виконаними у повному об'ємі зобов'язання покупця по перерахунку грошових коштів в сумі, що підлягає сплаті постачальнику до утримання неустойки, видатків та збитків, а також зобов'язань постачальника по сплаті покупця неустойки, видатків та збитків, вказаних у повідомленні.
У випадку якщо сума неустойки, видатків та збитків, що підлягають утриманню буде більшою, ніж сума, що підлягає сплаті постачальнику, оперативно - господарська санкція, передбачена даним пунктом діючого договору, по рішенню покупця може бути розповсюджена також і на інші договори, що укладені між сторонами.
Відповідно до п.5.8. договорів за рахунок зустрічних однорідних вимог неможливий без погодження з покупцем. У випадку необхідності сторони здійснюють звірку взаємних розрахунків з наступним оформленням акту (п.5.9. договорів).
Так, 25.03.2013 між Приватним акціонерним товариством «Полтавський вентиляторний завод» (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець, відповідач) підписаний типовий договір №088эн - 28 (далі- Договір - 1).
Пунктом 10.5. договору - 1 визначено, що останній діє до 31.12.2013. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Належним чином засвідчена копія договору №88эн - 28 від 15.03.2013 підписана сторонами наявна в матеріалах справи.
Між сторонами підписані специфікації №1 від 25.03.2013, №2 від 02.09.2013, №3 від 20.09.2013, №4 від 11.11.2013 до договору №088эн - 28 від 25.03.2013.
Відповідно до специфікації №1 від 25.03.2013 до договору - 1 вартість обладнання складає 229482,00грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: протягом 21 дня з дати підписання сторонами даної специфікації з можливістю дострокової поставки, проте не пізніше: поз.1 - до 29.09.2013, поз.2,3 - до 29.06.2013. Строк оплати: 100% оплата протягом 30 банківських дня з моменти поставки обладнання. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця на умовах поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь з відміткою у транспортних або супровідних документах.
Відповідно до специфікації №2 від 02.09.2013 до договору - 1 вартість обладнання складає 143832,00грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: протягом 60 днів з дати підписання сторонами даної специфікації з можливістю дострокової поставки, проте не пізніше: 29.11.2013. Строк оплати: 100% оплата протягом 30 банківських дня з моменти поставки обладнання. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця на умовах поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь з відміткою у транспортних або супровідних документах.
Відповідно до специфікації №3 від 20.09.2013 до договору - 1 вартість обладнання складає 36000,00грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: до 29.11.2013 з правом дострокової поставки. Строк оплати: 100% оплата протягом 30 банківських дня з моменти поставки обладнання. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця на умовах поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь з відміткою у транспортних або супровідних документах.
Відповідно до специфікації №4 від 11.11.2013 до договору - 1 вартість обладнання складає 290004,00грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: до 29.12.2013. Строк оплати: 100% оплата протягом 45 банківських дня з моменти поставки обладнання. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця на умовах поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь з відміткою у транспортних або супровідних документах.
На виконання умов Договору - 1 позивач здійсним поставку відповідачу товар за видатковими накладними №364 від 25.06.2013 на суму 148908,00грн. (строк оплати 07.08.2013), №367 від 26.06.2013 на суму 44574,00грн. (строк оплати 08.08.2013), №645 від 26.09.2013 на суму 36000,00грн. (строк оплати 07.11.2013), №750 від 25.10.2013 на суму 143832,00грн. (строк оплати 06.12.2013), №876 від 27.11.2013 на суму 36000,00грн. (строк оплати 10.01.2014), №924 від 18.12.2013 на суму 290004,00грн. (строк оплати 21.02.2014).
Відповідач за вказаний товар розрахувався у повному обсягу, проте з простроченням платежу, а саме відповідно до платіжних доручень №3000489498 від 27.08.2013 на суму 20000,00грн., №3000490897 від 09.09.2013 на суму 50000,00грн., №3000491506 від 16.09.2013 на суму 78908,00грн., №3000490894 від 09.09.2013 на суму 44574,00грн., №3000500338м від 09.12.2013 на суму 36000,00грн., №3000500885 від 16.12.2013 на суму 42780,00грн., №3000501543 від 23.12.2013 на суму 101052,00грн., №3000505252 від 03.02.2014 на суму 6000,00грн., №3000506838 від 18.02.2014 на суму 30000,00грн., №3000508413 від 05.03.2014 на суму 90000,00грн., №3000509387 від 14.03.2014 на суму 100004,00грн., №3000512415 від 14.04.2014 на суму 100000,00грн.
05.02.2014 між Приватним акціонерним товариством «Полтавський вентиляторний завод» (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець, відповідач) підписаний типовий договір №088эн - 41 (далі- Договір - 2).
За умовами вказаного договору постачальник зобов'язався передати, а покупець -
Пунктом 10.5. договору - 2 визначено, що останній діє до 31.12.2014. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Належним чином засвідчена копія договору №88эн - 41 від 05.02.2014 підписана сторонами наявна в матеріалах справи.
Між сторонами підписані специфікації №1 від 05.02.2014, №2 від 14.04.2014, №3 від 29.07.2014, №4 від 26.08.2014, №5 від 08.09.2014 до договору №088эн - 41 від 05.02.2014.
Відповідно до специфікації №1 від 05.02.2014 до договору - 2 вартість обладнання складає 5400,00грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: до 29.03.2014 з правом дострокової поставки. Строк оплати: 100% оплата протягом 45 банківських дня з моменту поставки обладнання. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця на умовах поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь з відміткою у транспортних або супровідних документах.
Відповідно до специфікації №2 від 14.04.2014 до договору - 2 вартість обладнання складає 2314888,80грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: до 29.08.2014 з правом дострокової поставки. Строк оплати: 100% оплата протягом 45 банківських дня з моменти поставки обладнання. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця на умовах поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь з відміткою у транспортних або супровідних документах.
Відповідно до специфікації №3 від 29.07.2014 до договору - 2 вартість обладнання складає 93292,80грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: до 29.09.2014 з правом дострокової поставки. Строк оплати: 100% оплата протягом 45 банківських дня з моменти поставки обладнання. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця на умовах поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь з відміткою у транспортних або супровідних документах.
Відповідно до специфікації №4 від 26.08.2014 до договору - 2 вартість обладнання складає 72000,00грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: до 29.10.2014. Строк оплати: 100% оплата протягом 60 банківських дня з моменти поставки обладнання. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця на умовах поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь з відміткою у транспортних або супровідних документах.
Відповідно до специфікації №5 від 08.09.2014 до договору - 2 вартість обладнання складає 92667,16грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: до 29.10.2014. Строк оплати: 100% оплата протягом 30 банківських дня з моменти поставки обладнання. Датою поставки вважається дата поставки обладнання на склад покупця на умовах поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь з відміткою у транспортних або супровідних документах.
На виконання умов Договору - 2 позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №192 від 24.03.2014 на суму 5400,00грн. (строк оплати 30.05.2014), №533 від 14.08.2014 на суму 93292,80грн. (строк оплати 23.10.2014), №600 від 02.09.2014 на суму 2314888,80грн.( строк оплати 04.11.2014), №674 від 26.09.2014 на суму 20670,30грн. (строк оплати 07.11.2014), №706 від 08.10.2014 на суму 72000,00грн. (строк оплати переноситься на 08.12.2014, оскільки 07.12.2014 - не банківський день), №707 від 08.10.2014 на суму 71996,86грн.( строк оплати 19.11.2014).
Відповідач за вказаний товар розрахувався у повному обсягу, проте з простроченням платежу, а саме відповідно до платіжних доручень №3000517050 від 04.06.2014 на суму 3600,00грн., №3000517167 від 04.06.2014 на суму 1800,00грн., №3000532369 від 23.10.2014 на суму 93292,80грн., №3000533850 від 06.11.2014 на суму 2314888,80грн., №3000592770 від 11.04.2016 на суму 20670,30грн., №3000541930 від 03.02.2015 на суму 72000,00грн., №3000592769 від 11.04.2016 на суму 71996,86грн.
06.05.2014 між Приватним акціонерним товариством «Полтавський вентиляторний завод» (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець, відповідач) підписаний типовий договір №088эн - 47 (далі- Договір - 3).
Пунктом 10.5. договору - 3 визначено, що останній діє до 22.04.2015. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Належним чином засвідчена копія договору №88эн - 47 від 06.05.2014 підписана сторонами наявна в матеріалах справи.
Між сторонами підписані специфікації №1 від 06.05.2014, №2 від 09.12.2014, до договору №088эн - 47 від 06.05.2014.
Відповідно до специфікації №1 від 06.05.2014 до договору - 3 вартість обладнання складає 1020000,00грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: п.,1 - 1 шт. до 29.08.2014 з правом дострокової поставки. Строк оплати: протягом 60 календарних днів з моменту поставки обладнання. Датою поставки вважається дата передачі обладнання представнику покупця на склад покупця у відповідності до товаро - транспортної або видаткової накладної з відміткою у товаро - транспортній накладній або видатковій накладній.
Відповідно до специфікації №2 від 09.12.2014 до договору - 3 вартість обладнання складає 1020006,00грн., умови поставки DDP - склад покупця м.Маріуполь, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: до 29.03.2015. Строк оплати: по факту протягом 10 календарних днів з моменту поставки обладнання. Оплата за продукцію здійснюється в Національній валюті України - гривня. У випадку зміни (збільшення/зменшення) курсу Нацбанку України відносно національної валюти України по відношенню до долара США більше ніж на 3% на дату відвантаження, ціна, загальна вартість обладнання, загальна сума договору та сума, що підлягає оплаті, перераховується при наявності письмової вимоги сторони по наступній формулі: С=В*(К2/К1)грн., де В - сума, що підлягає сплаті по специфікації, К1 - вартість 1 долара США в національній валюті України у відповідності до узгодженим сторонами курсом гривня до долара США на 11.11.2014, який складає 15,771363грн. за 1 долар США, К2 - вартість 1 долара США в національній валюті України у відповідності з курсом Нацбанку України грн./долар США на 00:00 годин дати відвантаження. Датою поставки вважається дата передачі обладнання представнику покупця на складі покупця у відповідності до товаро - транспортної або видаткової накладної з відміткою в товаро - транспортній або видатковій накладній.
На виконання умов Договору - 3 позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №673 від 26.09.2014 на суму 1020000,00грн. (строк оплати 25.11.2014), №2 від 02.07.2015 на суму 1020006,00грн.( строк оплати переноситься на 13.07.2015, оскільки 12.07.2015 - не банківський день).
Відповідач за вказаний товар розрахувався частково, а саме відповідно до платіжних доручень №3000546544 від 17.03.2015 на суму 200000,00грн., №3000547480 від 24.03.2015 на суму 300000,00грн., №3000592773 від 11.04.2016 на суму 197440,00грн., №3000563764 від 06.08.2015 на суму 50000,00грн., №3000564394 від 10.08.2015 на суму 50000,00грн., №3000564581 від 11.08.2015 на суму 50000,00грн., №3000566171 від 26.08.2015 на суму 10000,00грн., №3000566343 від 27.08.2015 на суму 100000,00грн., №3000566559 від 28.08.2015 на суму 100000,00грн., №3000566768 від 31.08.2015 на суму 100000,00грн., №3000566867 від 31.08.2015 на суму 100000,00грн., №3000592590 від 08.04.2016 на суму 80004,00грн., №3000595405 від 29.04.2016 на суму 263002,00грн. Отже, частково не оплаченою залишилася видаткові накладні №673 від 26.09.2014 на суму 322560,00грн. та №2 від 02.07.2015 на суму 27000,00грн.
02.04.2015 між Приватним акціонерним товариством «Полтавський вентиляторний завод» (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець, відповідач) підписаний типовий договір №089ЛО/139(далі- Договір - 4).
Пунктом 10.5. договору - 4 визначено, що останній діє до 01.04.2016. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Належним чином засвідчена копія договору №88ЛО/139 від 02.04.2015 підписана сторонами наявна в матеріалах справи.
Між сторонами підписані специфікації №1 від 02.04.2015 до договору №089ЛО/139 від 02.04.2015.
Відповідно до специфікації №1 від 02.04.2015 до договору - 4 вартість обладнання складає 336000,00грн., умови поставки DDP (склад ПАТ «МК «Азовсталь»), у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Строк поставки: до 29.06.2015 з правом дострокової поставки. Строк оплати: по факту поставки протягом 15 календарних днів з моменту поставки обладнання. У випадку зміни (збільшення/зменшення) курсу Нацбанку України відносно національної валюти України по відношенню до долара США більше ніж на 3% на дату здійснення платежу, сума, загальна вартість обладнання, що підлягає оплаті перераховується при наявності письмової вимоги сторони по наступній формулі: В=Ц1*К2/К1грн., де В - сума, що підлягає сплаті після перерахунку, К1 - вартість 1 долара США в національній валюті України у відповідності до узгодженим сторонами курсом гривня до долара США на 19.02.2015, який складає 26,799674грн. за 1 долар США, К2 - вартість 1 долара США в національній валюті України у відповідності з курсом Нацбанку України грн./долар США на 00:00 годин дати відвантаження, Ц1 - сума платежу в гривнях, вказана у специфікації. Датою поставки вважається дата передачі обладнання представнику покупця на складі покупця у відповідності до товаро - транспортної або видаткової накладної з відміткою в товаро - транспортній або видатковій накладній.
На виконання умов Договору - 3 позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №13 від 12.08.2015 на суму 204000,00грн. (строк оплати 27.08.2015), №11 від 07.09.2015 на суму 132000,00грн. (строк оплати 22.09.2015).
Відповідач за поставлений товар розрахувався у повному обсягу, але з прострочкою платежу, а саме відповідно до платіжних доручень №3000593420 від 15.04.2016 на суму 60000,00грн., №3000593421 від 15.04.2016 на суму 144000,00грн., №3000594519 від 25.04.2016 на суму 132000,00грн.
Оцінивши зміст зазначених угод, з яких виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки, які підпадають під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що основний борг виник відповідно до видаткових накладних №673 від 26.09.2014 (сума неоплаченого товару 322560,00грн.) та №2 від 02.07.2015 (сума неоплаченого товару 27000,00грн.).
Судом встановлено, що видаткова накладна №673 від 26.09.2014 не підписана відповідачем, проте в умовах платежу останньої зазначено: рахунок №596 від 26.09.2014. З наданих позивачем копій платіжних доручень, а саме №3000546544 від 17.03.2015 на суму 200000,00грн., №3000547480 від 24.03.2015 на суму 300000,00грн. та №3000592773 від 11.04.2016 на суму 197440,00грн. вбачається, що підставою для платежу відповідач визначає рахунок № 596 від 26.09.2014. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів відсутності поставки товару, не отримання товару по видатковій накладній №673. А дії відповідача щодо здійснення оплати вартості товару отриманого по видатковій накладній свідчить про прийнятті товару. За таких обставин, суд приходить до висновку, що зобов'язання позивача з поставки товару по видатковій накладній №673 виконані у повному обсязі, товар отриманий відповідачем та підлягає оплаті на умовах визначених договором.
Окрім того, слід зазначити, що судом враховані пояснення відповідача щодо неналежного оформлення видаткових накладних, однак вказані порушення не доводять відсутність поставки товару та не отримання відповідачем товару. Навпаки здійснені відповідачем дії направлені на оплату вартості товару, свідчать про його отримання, доказів спростовуючих вказане, до матеріалів справи не надано.
Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи доводять виконання позивачем зобов'язань щодо поставки товарів по договорам та отримання останніх відповідачем.
Оскільки відповідачем отримані товари на підставі спірних договорів, то відповідно оплата їх вартості повинна відбуватись у строки передбачені умовами договорів.
Відповідач заперечує проти суму основного боргу, посилаючись на те, що їм в односторонньому безумовному порядку нараховані штрафні санкції у вигляді неустойки у розмірі 348737,76грн. за поставку товару неналежної якості, отже сума оплати позивачу повинна зменшитися на 348737,76грн. та складати 822,24грн., що вже підтверджено рішення господарського суду Харківської області у справі №922/1498/16.
Дослідивши зміст рішення господарського суду Харківської області у справі №922/1498/16, судом встановлено, що сторонами по справі №922/1498/16 виступали Приватне акціонерне товариство "Полтавський вентиляторний завод" та Приватне підприємство "Торговий дім "Галпідшипник", тому відповідач не звільняється від доведення своєї позиції на підставі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, в тексті рішення робиться посилання на претензії відповідача до позивача тільки в розрізі посилань позивача у його позовній заяві, а не як встановлений судом факт.
Відповідачем не наданий до суду розрахунок суми неустойки, не надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності підстав застосування до позивача неустойки, не надано доказів звернення до позивача з вимогою здійснити оплату неустойки. Окрім того, з урахуванням наданих пояснень позивача, поставка неякісного товару відбувалась по договору №008-єн-41, тоді як сума основного боргу виникла на підставі договору №088єн-47. Відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність зменшення суми основного боргу на суму неустойки. Також, слід зазначити, що відповідно до п.4.2. договору №088ЭН - 47 від 06.05.2014 ціна на обладнання може бути змінена лише за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін у діючий договір. Зміна ціни після оплати обладнання не допускається.
За таких обставин, сума основного боргу у розмірі 349560,00 грн. (вартість отриманого але неоплаченого товару) є такою, що підтверджується та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач також просить стягнути з відповідача курсову різниці вартості товару, яку позивач нараховує на підставі умов та за формулою визначеними у специфікаціях до договорів.
Пунктом 5 специфікації №2 від 09.12.2014 (договір №088-єн-47 від 06.05.2014) передбачена курсова зміна ціни поставленого обладнання. Позивач надає коригувальний рахунок №1 від 04.05.2016 до рахунку - фактури №319від 02.07.2015 на суму 228571,98грн., коригувальний рахунок №1 від 04.05.2016 до видаткової накладної №21 від 02.07.2015 на суму 338571,98грн. та акт №1 від 04.05.2016 (відповідно до якого курс НБУ долара США по специфікації = 15,771363грн., курс НБУ долара США на дату відвантаження = 21,006373грн.).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом за вих.№157/7 від 11.05.2016, на який ПАТ «МК «Азовсталь» відповіло листом від 18.05.2016, що продавець мав надати коригувальний рахунок саме в момент відвантаження.
01.06.2016 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією про вимогу сплатити суму заборгованості з урахуванням коригувальної вартості товару, про що свідчить експрес - накладна «Нова пошта» №59000185179023, яка наявна в матеріалах справи. Відповідач на вказану претензію не відповів.
Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що позивач, у разі наявності бажання змінити ціну товару, мав надати коригувальний рахунок на момент відвантаження товару, а не через 9 місяців після його поставки.
Вказані доводи відповідача спростовуються умовами договору №088ЭН - 47 від 06.05.2014 та специфікацією №2 до нього, оскільки відповідно до змісту останніх прив'язка до дати відвантаження в даному випадку має місце лише стосовно встановленого НБУ курсу валют, але в будь якому разі не відносно моменту здійснення постачальником перерахунку.
Окрім того, слід зазначити, що відсутність коригувальної накладної не є підставою для відмови від сплати сум передбачених та погоджених сторонами в договорі. Відсутність певної документації свідчить тільки про невідповідність документообігу та звітності, а не про відсутність грошових зобов'язань, які виникають з договору, а не з коригувального рахунку (накладної).
Як вже встановлювалося судом раніше відповідач у повному обсягу не розрахувався за товар по видатковій накладній №2 від 02.07.2015, отже відповідно до п.4.2 договору - 3 до зміни ціни товару можуть застосовуватися положення п.5 специфікації№2 в частині зміни курсу долара США. На момент підписання специфікації №2, тобто станом на 09.12.2014 офіційний курс долара СЩА до гривні (оприлюднена інформацію НБУ) складав 15,771363 грн., а станом на момент відвантаження товару (02.07.2015) збільшився до 21,006373грн., тобто більше ніж на 3%. Судом перевірений розрахунок курсової зміни ціни товару та визнано його арифметично вірним у розмірі 1358577,98грн. Отже, сума доплати складає 338571,98грн.
За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем по договору №088ЭН - 47 від 06.05.2014 складає 688131,98грн., а саме за видатковою накладною №673 від 26.09.2014 у розмірі 322560,00грн., за видатковою накладною №2 від 02.07.2015 з урахуванням доплати у розмірі 365571,98грн.
Отже, суд приходить до висновку про доведеність матеріалами справи наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 688131,98грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 688131,98 грн. підлягають задоволенню.
Як вже встановлювалося судом вище, відповідач здійснював оплату товару з простроченням платежу, тому позивач просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідач заперечує проти нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат посилаючись на те, що дата видаткової накладної не може ототожнюватися з датою отримання товару, оскільки останні не містять дат отримання, поставлених власноруч поставлених покупцем.
Судом не приймаються вказані заперечення, оскільки жодна видаткова накладна, що наявна в матеріалах справи не містить дати отримання товару, проте відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Саме таким вимогам і відповідають видаткові накладні, які засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин.
Відповідачем отримано товар за вказаними документами та підписано вищезазначені накладні без будь-яких зауважень та заперечень, а тому суд приходить до висновку, що відповідач погодився із зазначеною на видаткових накладних датою, та датою поставки є дата складання видаткових накладних. Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 463224,97грн., а саме відповідно за договором -1 у розмірі 1432,30грн., за договором -2 у розмірі 6440,56грн., за договором -3 у розмірі 74916,37грн., за договором -4 у розмірі 20726,40грн.
Відповідно до п.7.2. договорів у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від вартості суми заборгованості за кожний день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до договору и№088ЭН-28 від 25.03.2013 позивач нараховує пеню відповідно до видаткової накладної №364 від 25.06.2013 за період з 07.09.2013 по 15.09.2013 у розмірі 464,07грн., до видаткової накладної №367 від 26.06.2013 за період за 08.09.2013 у розмірі 17,83грн., до видаткової накладної №645 від 26.09.2013 за період за 08.12.2013 у розмірі 14,40грн., до видаткової накладної №876 від 27.11.2013 за період з 10.02.2014 по 17.02.2014 у розмірі 96,00грн., до видаткової накладної №924 від 18.12.2013 за період з 24.03.2014 по 13.04.2014 у розмірі 840,00грн.
Судом перевірено розрахунок пені позивача та визнано його арифметично не вірним, оскільки приписами п.7.2. договору чітко встановлено, що якщо пеня у розмірі 0,04% виявиться більшою, ніж подвійна облікова ставка НБУ, то потрібно при розрахунку застосовувати подвійну облікову ставку НБУ.
За розрахунком суду відповідно до видаткової накладної №364 від 25.06.2013 за період з 07.09.2013 по 15.09.2013 на суму 128908,00грн. (часткова оплата 09.09.2013 на суму 50000,00грн.)у розмірі 288,55грн., до видаткової накладної №367 від 26.06.2013 на суму 44574,00грн. за період за 08.09.2013 у розмірі 15,88грн., до видаткової накладної №645 від 26.09.2013 на суму 30000,00грн. за період за 08.12.2013 у розмірі 12,82грн., до видаткової накладної №876 від 27.11.2013 на суму 30000,00грн. за період з 10.02.2014 по 17.02.2014 у розмірі 85,48грн., до видаткової накладної №924 від 18.12.2013 на суму 100000,00грн. за період з 24.03.2014 по 13.04.2014 у розмірі 747,95грн. Загальна сума пені, що підлягає стягненню складає 1150,68грн.
Відповідно до договору №088ЭН-41 від 05.02.2014 позивач нараховує пеню відповідно до видаткової накладної №674 від 26.09.2014 за період з 29.12.2014 по 29.05.2015 у розмірі 1256,75грн., до видаткової накладної №706 від 08.10.2014 за період з 07.01.2015по 02.02.2015 у розмірі 777,60грн., до видаткової накладної №707 від 08.10.2014 за період за 08.12.2013 у розмірі 4406,21грн.
Судом перевірено розрахунок пені позивача та визнано його арифметично невірним, оскільки по видатковій накладній №706 від 08.10.2014 строк платежу припадає на не банківський день - 07.12.2014, отже, оплата переноситься на 08.12.2014, по видатковій накладній №707 від 08.10.2014 строк оплати настав 19.11.2014, отже, пеню можна нарахувати лише до 19.05.2015. Окрім того, при розрахунку пені позивачем не враховано. що останню не можна нараховувати більше, ніж за 6 місяці, а оскільки строк оплати за видатковою накладною №674 від 26.09.2014 настав 07.11.2014, то період нарахування пені складає з 29.12.2014 (визначений позивачем) по 08.05.2015.
За розрахунком суду відповідно до видаткової накладної №674 від 26.09.2014 на суму 20670,30грн. за період з 29.12.2014 по 08.05.2015 у розмірі 1083,12грн., до видаткової накладної №706 від 08.10.2014 на суму 72000,00грн. за період з 08.01.2015по 02.02.2015 у розмірі 748,80грн., до видаткової накладної №707 від 08.10.2014 на суму 71996,86грн. за період з 19.01.2015 по 19.05.2015 у розмірі 3484,65грн. Загальний розмір пені складає 5316,57грн.
Відповідно до договору №088ЭН-47 від 06.05.2014 позивач нараховує пеню відповідно до видаткової накладної №673 від 26.09.2014 на суму 1020000,00грн. (часткова оплата 17.03.2015 на суму 200000,00грн.) за період з 26.12.2014 по 16.03.2015 у розмірі 33048,00грн., на суму 820000,00грн. (часткова оплата 24.03.2015 на суму 300000,00грн.) за період з 17.03.2015 по 23.03.2015 у розмірі 2296,00грн., на суму 520000,00грн. (часткова оплата 11.04.2016 на суму 197440,00грн.) за період з 24.03.2015 по 26.05.2015 у розмірі 13312,00грн., до видаткової накладної №2 від 02.07.2015 на суму 870006,00грн. (часткова оплата 26.08.2015 на суму 100000,00грн.) за період з 12.08.2015 по 25.08.2015 у розмірі 4872,03грн., на суму 770006,00грн. (часткова оплата 27.08.2015 на суму 100000,00грн.) за 26.08.2015 у розмірі 308,00грн., на суму 570006,00грн. (часткова оплата 31.08.2015 на суму 200000,00грн.) за період з 28.08.2015 по 30.08.2015 у розмірі 684,01грн., на суму 370006,00грн. (часткова оплата 08.04.2016 на суму 80004,00грн.) за період з 31.08.2015 по 13.01.2016 у розмірі 20128,33грн. Загальна сума пені складає 74916,37грн.
Відповідно до договору №089ЛО/139 від 02.04.2015 позивач нараховує пеню відповідно до видаткової накладної №13 від 12.08.2015 за період з 27.09.2015 по 28.02.2016 у розмірі 12648,00грн. та до видаткової накладної №11 від 07.09.2015 за період з 23.10.2015 по 23.03.2016 у розмірі 8078,40грн.
Судом перевірено розрахунок пені позивача та визнано його арифметично не вірним, оскільки судом не враховано, що 2016 рік містить 366 днів.
За розрахунком суду: відповідно до видаткової накладної №13 від 12.08.2015 на суму 204000,00грн. за період з 27.09.2015 по 31.12.2015 у розмірі 7833,60грн., за період з 01.101.2016 по 28.02.2016 у розмірі 1315,41грн. та до видаткової накладної №11 від 07.09.2015 на суму 132000,00грн. за період з 23.10.2015 по 31.12.2015 у розмірі 3696,00грн., за період з 01.01.2016 по 23.03.2016 у розмірі 1197,38грн. Загальний розмір пені складає 14042,39грн.
За таких обставин суд, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені за договорами у загальному розмірі 95426,01грн.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 51748,27грн. та інфляційні втрати у розмірі 463224,97грн. за договорами.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відповідно до договору №088ЭН-28 від 25.03.2013 позивач нараховує 3% річних відповідно до видаткової накладної №364 від 25.06.2013 за період з 08.08.2013 по 15.09.2013 у розмірі 444,44грн., до видаткової накладної №367 від 26.06.2013 за період за 09.08.2013 по 08.09.2013 у розмірі 113,57грн., до видаткової накладної №645 від 26.09.2013 за період за 08.11.2013 по 08.12.2013 у розмірі 91,73грн., до видаткової накладної №645 від 25.10.2013 за період з 07.12.2013 по 22.12.2013 у розмірі 164,54грн., до видаткової накладної №876 від 27.11.2013 за період з 11.01.2014 по 17.02.2014 у розмірі 105,04грн., до видаткової накладної №771 від 18.12.2013 за період з 22.02.2014 по 13.04.2014 у розмірі 664,94грн.
Судом перевірено розрахунок 3% річних позивача та визнано його арифметично не вірним, в частині розрахунку по видатковій накладній №364 від 25.06.2013, а саме не враховано часткову оплату.
За розрахунком суду відповідно до видаткової накладної №364 від 25.06.2013 за період з 08.08.2013 по 27.08.2013 на суму 148908,00грн. у розмірі 232,54грн., на суму 128908,00грн. за період з 27.08.2013 по 08.09.2013 (часткова оплата 09.09.2013 на суму 50000,00грн.)у розмірі 137,34грн., на суму 78908,00грн. з 09.09.2013 по 15.09.2013 у розмірі 74,17грн. Отже, загальна сума 3% річних складає 1583,87грн.
Відповідно до договору №088ЭН-28 від 25.03.2013 позивач нараховує інфляційні втрати відповідно до видаткової накладної №645 від 26.09.2013 за період за 08.11.2013 по 08.12.2013 у розмірі 72,00грн., до видаткової накладної №876 від 27.11.2013 за період з 11.01.2014 по 02.02.2014 у розмірі 252,00грн., до видаткової накладної №771 від 18.12.2013 за період з 05.03.2014 по 13.04.2014 у розмірі 2200,00грн.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат позивача та визнано його арифметично вірним. Загальна сума інфляційних втрат складає 2524,00грн.
Відповідно до договору №088ЭН-41 від 05.02.2014 позивач нараховує 3% річних відповідно до видаткової накладної №192 від 24.03.2014 за період з 31.05.2014 по 03.06.2014 у розмірі 1,78грн., до видаткової накладної №600 від 02.09.2014 за 05.11.2014 у розмірі 190,26грн., до видаткової накладної №674 від 26.09.2014 за період з 29.11.2014 по 10.04.2016 у розмірі 847,77грн., до видаткової накладної №706 від 08.10.2014 за період з 08.12.2014 по 02.02.2015 у розмірі 337,32грн., до видаткової накладної №707 від 08.10.2014 за період з 20.12.2013 по 10.04.2016 у розмірі 2828,59грн.
Судом перевірено розрахунок 3% позивача та визнано його арифметично не вірним, оскільки по видатковій накладній №706 від 08.10.2014 строк платежу припадає на не банківський день - 07.12.2014, отже, оплата переноситься на 08.12.2014. Також, позивачем не враховано, що 2016 рік містить 366 днів.
За розрахунком суду відповідно до видаткової накладної №674 від 26.09.2014 на суму 20670,30грн. за період з 29.11.2014 по 31.12.04.2015 у розмірі 676,17грн., за період з 01.01.2016 по 10.04.2016 у розмірі 171,12грн., до видаткової накладної №707 від 08.10.2014 за період з 20.12.2013 по 31.12.04.2015 у розмірі 2230,92грн., за період з 01.01.2016 по 10.04.2016 у розмірі 596,04грн. Загальний розмір 3% річних складає 4203,61грн.
Відповідно до договору №088ЭН-41 від 05.02.2014 позивач нараховує інфляційні втрати відповідно до видаткової накладної №674 від 26.09.2014 за період з 29.11.2014 по 10.04.2016 у розмірі 10299,72грн., до видаткової накладної №706 від 08.10.2014 за період з 08.12.2014 по 02.02.2015 у розмірі 4458,96грн., до видаткової накладної №707 від 08.10.2014 за період з 20.12.2013 по 10.04.2016 у розмірі 32733,11грн. Загальний розмір інфляційних втрат складає 47491,79грн.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат позивача та визнано його арифметично вірним.
Відповідно до договору №088ЭН-47 від 06.05.2014 позивач нараховує 3% річних відповідно до видаткової накладної №673 від 26.09.2014 на суму 1020000,00грн. (часткова оплата 17.03.2015 на суму 200000,00грн.) за період з 26.11.2014 по 16.03.2015 у розмірі 9305,75грн., на суму 820000,00грн. (часткова оплата 24.03.2015 на суму 300000,00грн.) за період з 17.03.2015 по 23.03.2015 у розмірі 471,78грн., на суму 520000,00грн. (часткова оплата 11.04.2016 на суму 197440,00грн.) за період з 24.03.2015 по 10.04.2016 у розмірі 16412,05грн., на суму 322560,00грн. за період 11.04.2016 по 11.07.2016 у розмірі 2439,08грн., до видаткової накладної №2 від 02.07.2015 на суму 1020006,00грн. за період з 13.07.2015 по 05.08.2015 (часткова оплата 06.08.2015 на суму 50000,00грн.) у розмірі 2012,07грн., на суму 970006,00грн. за період з 06.08.2015 по 09.08.2015 (часткова оплата 10.08.2015 на суму 50000,00грн.) у розмірі 318,91грн., на суму 920006,00грн. за 10.08.2015 (часткова оплата 11.08.2015 на суму 50000,00грн.) у розмірі 75,62грн., на суму 870006,00грн. (часткова оплата 26.08.2015 на суму 100000,00грн.) за період з 11.08.2015 по 25.08.2015 у розмірі 1072,61грн., на суму 770006,00грн. (часткова оплата 27.08.2015 на суму 100000,00грн.) за 26.08.2015 у розмірі 63,29грн., на суму 670006,00грн. за 27.08.2015 (часткова оплата 28.08.2015 на суму 100000,00грн.) у розмірі 55,07грн., на суму 570006,00грн. (часткова оплата 31.08.2015 на суму 200000,00грн.) за період з 28.08.2015 по 30.08.2015 у розмірі 140,55грн., на суму 370006,00грн. (часткова оплата 08.04.2016 на суму 80004,00грн.) за період з 31.08.2015 по 07.04.2016 у розмірі 6720,93грн., на суму 290002.,00грн. на період з 08.04.2016 по 28.04.2016 (часткова оплата 263002,00грн.) у розмірі 500,55грн., на суму 27000,00грн. за період з 29.04.2016 по 11.07.2016 у розмірі 164,22грн.
Судом перевірений розрахунок 3% річних та визнано його арифметично не вірним, оскільки позивачем не враховано, що 2016 рік містить 366 днів.
За розрахунком суду: по видатковій накладній №673 від 26.09.2014 на суму 520000,00грн. (часткова оплата 11.04.2016 на суму 197440,00грн.) за період з 24.03.2015 по 31.12.2015 у розмірі 11326,03грн., за період з 01.01.2016 по 10.04.2016 у розмірі 4304,92грн., на суму 322560,00грн. за період 11.04.2016 по 11.07.2016 у розмірі 2405,98грн., до видаткової накладної №2 від 02.07.2015 на суму 370006,00грн. (часткова оплата 08.04.2016 на суму 80004,00грн.) за період з 31.08.2015 по 31.12.2015 у розмірі 3740,61грн., з 01.01.2016 по 07.04.2016 у розмірі 2638,57грн., на суму 290002.,00грн. на період з 08.04.2016 по 28.04.2016 (часткова оплата 263002,00грн.) у розмірі 499,18грн., на суму 27000,00грн. за період з 29.04.2016 по 11.07.2016 у розмірі 163,77грн. Загальна сума 3% річних складає 38594,71грн.
Відповідно до договору №088ЭН-47 від 06.05.2014 позивач нараховує інфляційні втрати відповідно до видаткової накладної №673 від 26.09.2014 на суму 1020000,00грн. (часткова оплата 17.03.2015 на суму 200000,00грн.) за період з 26.11.2014 по 16.03.2015 у розмірі 243758,80грн., на суму 520000,00грн. (часткова оплата 11.04.2016 на суму 197440,00грн.) за період з 24.03.2015 по 10.04.2016 у розмірі 108831,05грн., на суму 322560,00грн. за період 11.04.2016 по 11.07.2016 у розмірі 11623,45грн., до видаткової накладної №2 від 02.07.2015 на суму 370006,00грн. (часткова оплата 08.04.2016 на суму 80004,00грн.) за період з 31.08.2015 по 07.04.2016 у розмірі 19490,06грн., на суму 290002,00грн. на період з 08.04.2016 по 28.04.2016 (часткова оплата 263002,00грн.) у розмірі 10150,07грн., на суму 27000,00грн. за період з 29.04.2016 по 31.05.2016 у розмірі 27,00грн.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та визнано його арифметично невірним, оскільки періоди нарахування не відповідають вимогам п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
За розрахунком суду: відповідно до видаткової накладної №673 від 26.09.2014 на суму 820000,00грн. - борг, який існував на кінець місяця (часткова оплата 17.03.2015 на суму 200000,00грн.) за період з 26.11.2014 по 16.03.2015 у розмірі 195962,96грн., на суму 27000,00грн.- борг, який існував на кінець місяця (часткова оплата 29.04.2016 у розмірі 263002,00грн.) на період з 08.04.2016 по 31.05.2016 у розмірі 972,94грн. Загальна сума інфляції складає 336880,46грн.
Відповідно до договору №089ЛО/139 від 02.04.2015 позивач нараховує 3% річних відповідно до видаткової накладної №13 від 12.08.2015 за період з 28.08.2015 по 14.04.2016 у розмірі 3873,21грн. та до видаткової накладної №11 від 07.09.2015 за період з 23.09.2015 по 24.04.2016 у розмірі 2332,60грн.
Судом перевірено розрахунок пені позивача та визнано його арифметично не вірним, оскільки судом не враховано, що 2016 рік містить 366 днів.
За розрахунком суду: відповідно до видаткової накладної №13 від 12.08.2015 на суму 204000,00грн. за період з 28.08.2015 по 31.12.2015 у розмірі 2112,66грн., за період з 01.01.2016 по 28.02.2016 у розмірі 1755,74грн. та до видаткової накладної №11 від 07.09.2015 на суму 132000,00грн. за період з 23.10.2015 по 31.12.2015 у розмірі 1019,84грн., за період з 01.01.2016 по 23.03.2016 у розмірі 1244,26грн. Загальний розмір 3% річних складає 6132,50грн.
Відповідно до договору №089ЛО/139 від 02.04.2015 позивач нараховує інфляційні втрати відповідно до видаткової накладної №13 від 12.08.2015 за період з 28.08.2015 по 14.04.2016 у розмірі 10745,70грн. та до видаткової накладної №11 від 07.09.2015 за період з 23.09.2015 по 24.04.2016 у розмірі 8583,05грн.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат позивача та визнано його арифметично не вірним, оскільки періоди нарахування не відповідають вимогам п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
За розрахунком суду: відповідно до видаткової накладної №11 від 07.09.2015 за період з 23.09.2015 по 01.04.2016 (25.04.2016 - дата остаточного розрахунку) у розмірі 3829,03грн. Загальна сума інфляції складає 14574,73грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми інфляційних втрат за договорами у розмірі 401470,98грн. та 3% річних у розмірі 50514,69грн.
Позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати на оплату правової допомоги адвокатом в розмірі 15000,00грн.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.
Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №6-рп/2013 у справі №1-4/2013.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Принцип "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоритична підготовка, тощо.
Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Крім того, у справі “Суханов та Ільченко проти України” Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 по вказаній справі зазначив про те, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Правовідносини між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №359, договором про надання правової допомоги у господарських справах від 20.06.2016.
Доказом витрат на послуги адвоката позивачем надана квитанція №23 від 01.08.2016 на суму 15000,00грн.
Дослідивши зміст договору судом встановлено, що останній укладений між адвокатом - ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Полтавський вентиляторний завод» (клієнт). Відповідно до п.п.1.1.. 1.2 договору адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу в господарській справі за його позовом до Публічного акціонерного товариства «Металургійний завод «Азовсталь» про стягнення суми заборгованості. Клієнт також доручає адвокату: здійснити досудове врегулювання справи, подати позов з відповідними додатками до суду першої інстанції, вивчити документи, які будуть подані суду іншими учасниками справи у відповідь на подачу клієнтом позову, оскаржувати судові рішення до апеляційних та касаційних інстанцій. Пунктом 2.1. договору клієнт зобов'язаний сплатити замовлення у порядку та строки обумовлені договором.
Враховуючи складність справи, кількість судових засідань та необхідність відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, проте не подав докази її надіслання відповідача, у зв'язку з необхідністю витребувати від позивача додаткових документів, розрахунку суми позову в розрізі конкретних накладних з віднесенням їх до договору, а також враховуючи надані позивачем пояснення та здійснений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат, 3% річних з помилками, а також те, що позивачем не надано акт виконаних робіт, з розшифруванням вартості послуг, а згідно умов договору, адвокат здійснював роботу і щодо досудового врегулювання спору та наділений повноваженням на апеляційне та касаційне оскарження, суд приходить до висновку про покладення на відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 5000,00грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул.Лепорського, буд.1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Приватного акціонерного товариства «Полтавський вентиляторний завод» (юридична адреса:38600, Полтавська область, Котолевський район, СМТ Котельва, вул.Островського,8, адреса для листування: 36007, м.Полтава, вул.Заводська, 12, к.302, код ЄДРПОУ 00909779 ) основний борг у розмірі 688131(шістсот вісімдесят вісім тисяч сто тридцять одна ) грн. 98коп., пеню у розмірі 95426(дев'яносто п'ять тисяч чотириста двадцять шість)грн. 01коп., 3% річних у розмірі 50514(п'ятдесят тисяч п'ятсот чотирнадцять)грн. 69коп., інфляційні втрати у розмірі у розмірі 401470(чотириста одна тисяча чотириста сімдесят)грн. 98коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 5000(п'ять тисяч)грн. 00коп., судовий збір у розмірі 18533(вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять три)грн. 15коп.
3.В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України
Дата складення повного рішення:23.09.2016.
Суддя Д.М. Огороднік