61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
14.07.2016р. Справа № 905/1580/16
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Філімонової О.Ю., суддів Шилової О.М., Паляниці Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА” м. Добропілля м. Білозерське Донецька область
до: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІРНИЧІ МАШИНИ - ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” м. Дружківка Донецька область
про стягнення заборгованості у розмірі 59 997,61 грн., з яких: основний борг у розмірі 46739,50 грн., інфляційних витрат у розмірі 11746,44 грн., 3% річних у розмірі 1511,67 грн.
за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІРНИЧІ МАШИНИ-ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» м.Дружківка Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА” м. Добропілля м. Білозерське Донецька область
про стягнення 20471,90, з яких штраф у розмірі 18695,80 грн. та неустойка у розмірі 1776,10 грн.
Представники сторін:
від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 02.12.2015р.
від відповідача ( за первісним позовом): ОСОБА_2- довіреність від 14.03.2016р.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА” звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод” про стягнення заборгованості у розмірі 59 997,61 грн., з яких: основний борг у розмірі 46739,50 грн., інфляційних витрат у розмірі 11746,44 грн., 3% річних у розмірі 1511,67 грн..
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору №ДрМЗ/407-14П від 12.11.2014р. позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, однак свої зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 46739,50грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 28.04.2016р. позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні 19.05.2016р.
17.05.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод” мДружківка Донецька область звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА” м. Добропілля м. Білозерське Донецька область про стягнення 20471,90, з яких штраф у розмірі 18695,80 грн. та неустойка у розмірі 1776,10 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач (за зустрічним позовом) посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору №ДрМЗ/407-14П від 12.11.2014р.. відповідач (за зустрічним позовом) порушив строки поставки товару позивачу (за зустрічним позовом) на загальну суму 93479,00грн., тому позивач (за зустрічним позовом) на підставі вимог п.5.1., п.5.2. договору нарахував 20% штрафу у розмірі 18695,80грн. та неустойку у розмірі 1776,10 грн..
18.05.2016р. господарський суд на підставі вимог ст.ст. 60, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду.
Ухвалою від 19.05.2016р. було відкладено розгляд справи з метою визначення колегіального складу суду для розгляду справи №905/1580/16.
За результатами автоматичного визначення складу колегії призначено колегіальний розгляд справи №905/1580/16 у складі: головуючий суддя Філімонова О.Ю., суддя Сажнева М.В. та суддя Огороднік Д.М. про що складено відповідний протокол керівника апарату господарського суду Донецької області ОСОБА_3 від 30.05.2016 року.
Ухвалою суду від 30.05.2016р. судове засідання було призначено на 14.07.2016р.
13.06.2016р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА” щодо стягнення 3% річних у розмірі 1511,67 грн. та інфляційних витрат у розмірі 11746,44 грн. просить відмовити.
У зв'язку з перебуванням суддів Сажневої М.В. та Огороднік Д.М. у відпустці, 13.07.2016р. головуючий суддя Філімонова О.Ю. звернулась з доповідною про внесення змін до складу судової колегії, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів було створено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Філімонова О.Ю., судді:. ОСОБА_4, ОСОБА_5
14.07.2016р. через канцелярію суду позивач (відповідач за зустрічним позовом) надав заяву про застосування строку позовної давності, клопотання про зміну місцезнаходження та відзив на зустрічний позов.
14.07.2016р представник позивач явився в судове засідання, наполягав на задоволенні позовних вимог.
14.07.2016р відповідач явився в судове засідання, наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви.
Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
12.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА”(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод” (покупець) укладено договір № ДрМЗ/407-14П.
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки покупцю продукцію та/або товар (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму.
Кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору (п.1.2. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна товару за одиницю та за позиціями вказана в специфікаціях до договору. Загальна сума цього договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору.
Пунктом 4.3. договору визначений порядок оплати: протягом 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях.
Відповідно 5.2. договору, за порушення строків виконання зобов'язань за договором (в тому числі строків поставок, строків надання документів згідно п.3.3. договору та інших зобов'язань за договором) постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,1 вартості непоставлених товарів (товарів, щодо яких порушено терміни надання документів або порушені інші зобов'язання за договором) за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Штраф стягується за весь період прострочення.
Пунктом 8.2. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.20_г., а виконання зобов'язань - до повного і належного виконання цих зобов'язань.
12.11.2014р. між сторонами підписана специфікація №1 до договору №ДрМЗ/407-14П.
Пунктом 4 специфікації визначено: умови оплати: 30 % передоплата, 20 % на протязі 5-ти календарних днів з моменту повідомлення про готовність до відвантаження, 25% оплата по факту поставки на протязі 30 днів, 25% оплата по факту поставки на протязі 60 днів.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
Договір №ДрМЗ/407-14П від 12.11.2014р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.
Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов договору №ДрМЗ/407-14П від 12.11.2014р., на підставі видаткової накладної №ДУ-0000001 від 30.01.2015р. позивачем був поставлений товару відповідачу на загальну суму 93479,00грн.
Зі сторони відповідача видаткова накладна підписана уповноваженою особою на підставі довіреності. (а.с.13).
Відповідно до п. 4 Специфікації №1, відповідачем було частково виконано свої зобов'язання, а саме було здійснено передоплату 26.11.2014р. у розмірі 28043,70 грн. та 27.01.2015р. у розмірі 18695, 80 грн..
В порушення умов договору №ДрМЗ/407-14П від 12.11.2014р. відповідач не оплатив платіжі 25% оплати по факту поставки на протязі 30 днів і 25% оплата по факту поставки на протязі 60 днів .
Граничний строк для здійснення третього платежу в розмірі 25 % вартості товару, що в грошовому еквіваленті становить 23369,75грн., 30.01.2015р.
Граничний строк для здійснення четвертого платежу в розмірі 25% вартості товару, що в грошовому еквіваленті становить 23369,75 грн., 30.03.2015р.
У зв'язку з чим, за отриманий товар утворилась заборгованість у розмірі 46739,50грн
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів погашення заборгованості у розмірі 46739,50грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач (за первісним позовом) просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 11746,44грн. та 3% річні у розмірі 1511,67грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, суд, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє частково: за період лютий 2015р. на суму заборгованості 23369,75 грн. інфляційні витрати у розмірі 1238,60грн.; за період березень 2015р. на суму заборгованості 46739,50 грн. інфляційні витрати у розмірі 5047,87грн., всього інфляційних витрат у розмірі 6286,47 грн.
В частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 5459,97 грн. суд відмовляє.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних задовольняє частково: за період з 30.01.2015р. по 28.02.2015р. на суму заборгованості 23369,75грн. 3% річних у розмірі 57,62грн.; за період з 01.03.2015р. по 30.03.2015р. на суму заборгованості 46739,50грн. 3% річних у розмірі 115,25грн., всього 3% річних у розмірі 172,87 грн.
В частині стягнення 3% річних у розмірі 1338,80 грн. суд відмовляє.
Зустрічні позовні вимоги суд задовольняє частково з огляду на наступне.
12.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА”(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод” (покупець) укладено договір № ДрМЗ/407-14П.
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки покупцю продукцію та/або товар (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму.
Кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору (п.1.2. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна товару за одиницю та за позиціями вказана в специфікаціях до договору. Загальна сума цього договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору.
Пунктом 4.3. договору визначений порядок оплати: протягом 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях.
Згідно з п.5.1. договору, за порушення умов зобов'язань щодо якості, комплектності та кількості товарів, які поставляються постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості неякісних та/або некомплектних, недопоставлених товарів. Виконання стороною дій, передбачених п.2.3. даного договору, не звільнює винну сторону від сплати штрафу. При простроченні поставки більш ніж 10 календарних днів покупець вправі у односторонньому порядку відмовитись від договору, та/або розірвати його в односторонньому порядку, та/або відмовитись від прийомки поставленої з прострочкою партії товару, без відшкодування будь-яких збитків та без уплати штрафних санкцій постачальнику.
Відповідно 5.2. договору, за порушення строків виконання зобов'язань за договором (в тому числі строків поставок, строків надання документів згідно п.3.3. договору та інших зобов'язань за договором) постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,1 вартості непоставлених товарів (товарів, щодо яких порушено терміни надання документів або порушені інші зобов'язання за договором) за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Штраф стягується за весь період прострочення.
Пунктом 8.2. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.20_г., а виконання зобов'язань - до повного і належного виконання цих зобов'язань.
12.11.2014р. між сторонами підписана специфікація №1 до договору №ДрМЗ/407-14П.
Пунктом 4 специфікації визначено: умови оплати: 30 % передоплата, 20 % на протязі 5-ти календарних днів з моменту повідомлення про готовність до відвантаження, 25% оплата по факту поставки на протязі 30 днів, 25% оплата по факту поставки на протязі 60 днів.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
Договір №ДрМЗ/407-14П від 12.11.2014р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.
Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов договору №ДрМЗ/407-14П від 12.11.2014р., на підставі видаткової накладної №ДУ-0000001 від 30.01.2015р. позивач отримав від відповідача товар на загальну суму 93479,00грн.
Відповідно до п. 4 Специфікації №1, позивачем було частково виконано свої зобов'язання, а саме було здійснено передоплату 26.11.2014р. у розмірі 28043,70 грн. та 27.01.2015р. у розмірі 18695, 80 грн.
14.07.2016р. відповідач через канцелярію суду надав заяву про застосування судом строку позовної давності.
За змістом ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України, визнання причин пропущення позовної давності поважними, а порушеного права таким, що підлягає захисту віднесено до дискреційних повноважень суду. Враховуючи пояснення представника з цього приводу у судовому засіданні, місцевий суд наголошує, що оскільки підставою позовної вимоги є укладання між позивачем та відповідачем договору №ДрМЗ/407-14П від 12.11.2014р., суд не може обмежувати право позивача (за зустрічним позовом) у можливості доведення підстав позову в контексті умов судового розгляду, встановлених ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, ратифікованою згідно із Законом України №457/97-ВР від 17.07.1997р.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для захисту порушеного права, що позивач пропустив строк позовної давності, що скаржником не спростовано.
При нарахуванні штрафу у розмірі 18695,80грн. та пені у розмірі 1776,10грн. позивач посилається на вимоги п.5.1. договору.
Але, саме п.5.2. договору №ДрМЗ/407-14П від 12.11.2014р визначено розмір неустойки та штрафу, та терміни, за порушення строків за недопоставлений товар.
Враховуючи умови п.5.2. договору, відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 0,1% за період з 17.05.2015р. по 05.06.2015р. на суму 93479,00грн. у розмірі 1869,58грн.
Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому неустойка підлягає стягненню у розмірі 1776,10грн.
Щодо стягнення штрафу у розмірі 18695,80грн. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки штраф у розмірі 7% вказаної вартості стягується за прострочення понад 30 днів. Позивач здійснив передоплату 30% - у розмірі 28043,70грн. 26.11.2014р., 20% на протязі 5 календарних днів з моменту повідомлення про готовність до відвантаження у розмірі 18695,80грн. -27.01.2015р. Відповідач вже 30.01.2015р. здійснив поставку товару на суму 93479,00грн. Таким чином, відповідач не прострочив поставку товару понад 30 днів.
Таким чином, позивачем не доведено, що відповідач порушив умови п.5.2. договору в частині стягнення штрафу, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 18695,80грн.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІРНИЧІ МАШИНИ - ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул.Леніна, 7, ЄДРПОУ 37696092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА” (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул.Залізнична, б.1, ЄДРПОУ 32355716) заборгованість у розмірі 46739 (сорок шість тисяч сімсот тридцять дев'ять)грн.50коп., інфляційні витрати у розмірі 6286 (шість тисяч двісті вісімдесят шість)грн.47коп., 3% річні у розмірі 172 (сто сімдесят дві)грн.87коп., судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім)грн.00коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 5459,97грн., 3% річних у розмірі 1338,80грн.
За зустрічною позовною заявою позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА” (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул.Залізнична, б.1, ЄДРПОУ 32355716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІРНИЧІ МАШИНИ - ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул.Леніна, 7, ЄДРПОУ 37696092) неустойку у розмірі 1776 (одна тисяча сімсот сімдесят шість)грн.10коп., судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім)грн.00коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 18695,80грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя О.Ю. Філімонова
Суддя О.М. Шилова
Суддя Ю.О.Паляниця
Дата складання повного тексту рішення 19.07.2016 року.