Справа № 747/798/16-к
Провадження № 1-кп/747/62/16
05.10.2016 року смт. Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївці кримінальне провадження № 12016270260000159 від 17 червня 2016 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3.ст.15, ч.2. ст.185 КК України,-
В кінці квітня та другій декаді травня 2016 року ОСОБА_4 , переслідуючи корисливу мету, маючи єдиний умисел, таємно з нежилого господарства по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_6 , шляхом виймання цегли з стін, розібрав будівлю літньої кухні та викрав 1400 штук цегли, вартістю 1 гривня 60 копійок кожна, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № С-139 від 23.06.2016 року, та перевіз викрадену цеглу до місця свого проживання, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на суму 2240 гривень.
17 червня 2016 року близько 12.00 год. ОСОБА_4 повторно, розуміючи протиправність своїх дій, переслідуючи корисливу мету, таємно прибув до нежилого господарства по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_6 , де шляхом виймання цегли з стін, розібрав будівлю сараю та склав 1130 штук цеглин, вартістю 1 гривня 60 копійок за штуку, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № С-139 від 23.06.2016 року, а всього загальною вартістю 1808 гривень, на подвір'ї вищевказаного господарства з метою подальшого вивезення. В подальшому перебуваючи в господарстві ОСОБА_6 . ОСОБА_4 чекав на транспорт для перевезення цегли, але не довів свій намір до кінця, оскільки був викритий родичами потерпілої.
Допитаний в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у інкримінованих злочинах визнав, і пояснив, що перебуваючи в с. Лавіркове Талалаївського району він побачив нежиле господарство, звідки вирішив викрасти цеглу для будівництва груби у власному будинку. Він двічі приїздив до даного господарства в с. Лавіркове в кінці квітня та середині травня 2016 року, та шляхом виймання цегли з стін, розібрав будівлю літньої кухні та забрав 1400 штук цеглин, частину з яких використав вдома. Крім цього 17 червня 2016 року близько 12.00 год. знову приїхав до нежилого господарства по АДРЕСА_2 , де шляхом виймання цегли з стін, розібрав будівлю сараю та склав 1130 штук цеглин. Але вивезти їх з господарства не встиг, бо приїхали власники. У вчиненому він щиро кається.
Враховуючи зізнавальні свідчення обвинуваченого та з врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Суд встановив, що зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд приходить до висновку, що органами досудового слідства дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, так як він умисно, таємно, скоїв викрадення чужого майна.
Також органами досудового слідства вірно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, оскільки він умисно скоїв незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
Призначаючи покарання суд, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Згідно ст.12 КК України злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до злочинів середньої тяжкості.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття у вчиненні злочинів, сприяння у їх розкритті, добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст. 67 КК України, в ході судового розгляду не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання ОСОБА_4 сільська рада не має на нього компрометуючих матеріалів, тяжких наслідків внаслідок вчинення злочинів не настало.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частин статей обвинувачення, за якими кваліфіковано його дії, визначивши остаточне покарання, відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим та, керуючись принципами необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових злочинів, вважає за можливе, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від реального відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 необхідно залишити без розгляду за клопотанням представника позивача адвоката ОСОБА_8 , в зв'язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченим потерпілій матеріальної та моральної шкоди.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним за ч.1 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.1 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі;
за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_4 призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язки, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання ;
-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції;
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.
Речові докази по справі - цеглу в кількості 1130 штук, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_9 залишити володільцю, трактор колісний д.н.з. НОМЕР_1 марки ZUBR та самостійно виготовлений причіп, які перебувають на зберіганні у ОСОБА_10 залишити володільцю, цеглу в кількості 196 шт., яка знаходиться на зберігання у ОСОБА_4 повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1