Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №333/2934/15 Головуючий у 1 інстанції: Тучков С.С.
Провадження № 22-ц/778/2709/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
28 вересня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Воробйової І.А.,
ОСОБА_2,
при секретарі Путій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3,
ОСОБА_4
на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2015 року ПАТ «Універсал Банк» (далі Банк)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначало, що відповідно до укладеного між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 кредитного договору №CL40931 від 12.05.2008 року, ОСОБА_5 отримав кредит на поточні потреби у розмірі 18500,00 доларів США, строком погашення не пізніше 20.04.2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 24 проценти річних та підвищеної процентної ставки у разі прострочення платежу - 72 проценти річних. 12.05.2008 року в якості забезпечення наданого кредиту за кредитним договором №CL40931 від 12.05.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №CL40931, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_3 його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. ОСОБА_3 порушив вимоги кредитного договору, а саме не виконав в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому у зв'язку з чим станом на 11.06.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 8129,95 доларів США.
Уточнивши свої позовні вимоги під час розгляду справи, Банк просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 3264,58 доларів США, яка складається із: простроченої заборгованості по кредиту - 2 723,19 доларів США; відсотків - 256,82 доларів США; підвищених відсотків - 284,57 доларів США. Просив стягнення провести в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного банку України на день проведення оплати боргу. Стягнути солідарно з відповідачів витрати з оплати судового збору.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» 2723 доларів США 19 цента - прострочену заборгованість за кредитом, 256 доларів США 82 центи - заборгованість за відсотками, 284 долари США 57 центів - заборгованість за підвищеними відсотками, а разом 3264 долари США 58 центів заборгованості за кредитним договором №CL40931 від 12.05.2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» по 350,05 грн. витрат зі сплати позивачем судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду змінити в частині визначення суми заборгованості за кредитним договором №CL40931 від 12.05.2008 року, зменшити суму стягнення до 2 818,08 доларів США; зменшити суму стягнення судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог на підставі ч.ч. 1,5 ст. 88 ЦПК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати в частині солідарного стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. Вважає договір поруки припиненим у зв'язку із збільшенням розміру його відповідальності. Представником позивача подані заперечення на спростування доводів апеляційних скарг. Представник просить відхилити апеляційні скарги та залишити оскаржене рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, представників відповідачів адвоката ОСОБА_8, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів кожної з апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до таких висновків.
На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів в його неупередженості, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Судом першої інстанції встановлені такі обставини.
12.05.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено кредитний договір №CL40931, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит на поточні потреби в розмірі 18500,00 доларів США з оплатою за користування кредитом по процентній ставці - 24 відсотків річних та підвищеної процентної ставки у разі прострочення платежу - 72 відсотки річних щомісячно, а ОСОБА_3, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 20.04.2015 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.
12.05.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 (поручитель) було укладено договір поруки №CL40931, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_3 (боржник) його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору.
Згідно з п.1.3 договору поруки №CL40931 від 12.05.2008 року поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.
Відповідно до п.1.4 договору поруки №CL40931 від 12.05.2008 року відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
19.06.2009 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №CL40931 від 12.05.2008 року.
ОСОБА_3 вимоги кредитного договору належним чином не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому у повному обсязі не сплачує.
Заборгованість відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором №CL40931 від 12.05.2008 року станом на 11.06.2015 року складає 3264,58 доларів США, а саме: 2723,19 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 256,82 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 284,57 доларів США - заборгованість по підвищеним процентам.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції в частині вирішення позовних вимог, пред'явлених до позичальника ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Судом вірно застосовані ст.ст. 526, 543, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, за якими зобов'язання за договором, у тому числі за договором кредиту, за яким кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути за сплатою процентів, є обов'язковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином, з застосуванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що суд першої інстанції при визначенні розміру заборгованості не врахував три платежі в розмірі 108 та 14,5 доларів США 23.12.2014р. та 324 долара США сплачених 07.04.2015р. не знайшли свого підтвердження.
На підтвердження вказаних доводів ОСОБА_3 в особі представника надав квитанції, якими, на його думку, підтверджується сплата заборгованості у вказаних ним сумах в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Під час апеляційного розгляду надані оригінали квитанцій досліджені і встановлено, що квитанція від 23.12.2014р. №097GA11143570001 підтверджує купівлю ОСОБА_3 108 доларів США, а квитанція №097GA11143570001 підтверджує сплату ним 8,86грн. збору до ПФ з операції купівлі валюти, заява від 07.04.2015р. містить відомості щодо купівлі ОСОБА_3 324 долара США. Квитанцій щодо внесення вказаних сум на погашення зобов'язань за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_3 не надав. Не доводить заперечень ОСОБА_3 і надана ним квитанція №097В601150970018 про внесення 5950грн. з призначенням платежу «поповнення рахунку» та за відсутності відомостей про внесення вказаної суми на погашення заборгованості за кредитним договором.
Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для погодження з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 та вважає не спростованими висновки рішення суду першої інстанції в частині визначення суми заборгованості ОСОБА_3 за вищевказаним кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги поручителя відповідача ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
В частині вирішення судом першої інстанції позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_9 солідарно з позичальником ОСОБА_3 вбачається, що рішення не відповідає вимогам ст. ст. 212-215 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості рішення суду, встановлення наявності обставин на підтвердження вимог і заперечень та належного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права.
Колегія суддів, переглядаючи вказану частину оскаржуваного рішення виходить із такого.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Поручитель, за змістом указаних норм матеріального права, хоча і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина перша статті 653 ЦК України).
За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як убачається з матеріалів справи, пунктом 1.1 договору поруки від 12.05.2008р. №CL40931 визначено, що поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору №CL40931 від 12.05.2008 р. в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
При цьому, положення зазначеного договору не містять інформації про те, що така зміна та доповнення умов основного договору повинні були здійснюватися без повідомлення поручителя, і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.
Навпаки, п.2.1. договору поруки від 12.05.2008р. №СL40931 встановив, що Кредитор не вправі без годи Поручителя змінювати умови Основного договору з Боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя; під згодою Поручителя сторони розуміють візування Поручителем змін до Основного договору та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення Поручителем додаткової угоди до цього Договору щодо внесення відповідних змін.
19.06.2009 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №CL40931 від 12.05.2008 року.
Згідно п.4.1. вказаної додаткової угоди сторони погодили новий вид відповідальності: у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником своїх грошових зобов'язань за Договором Кредитор має право стягнути з Позичальника штраф у розмірі 100 відсотків від загальної суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання Позичальника за вищевказаним Договором за кожен випадок такого невиконання або неналежного виконання, але не більше ніж 50 гривень за кожний такий випадок; такий штраф підлягає сплаті у гривні, а в разі, якщо порушене грошове зобов'язання Позичальника виражено в іноземній валюті, такий штраф розраховується в валюті зобов'язання, але підлягає сплаті у гривні за курсом НБУ на дату сплати або стягнення цього штрафу на користь Кредитора.
Впровадження сторонами кредитного договору зазначеного штрафу здійснено всупереч умовам договору поруки без згоди та відому поручителя, незважаючи на те, що новий штраф збільшує обсяг відповідальності поручителя.
Крім того, при укладання вказаної додаткової угоди сторонами кредитного договору погоджено інший графік щомісячних платежів, за яким розмір щомісячного платежу становить 458,64 долара США, у той час, коли при укладенні кредитного договору, за виконання якого поручився відповідач ОСОБА_4, щомісячний платіж складав 454 долара США (а.с.13-14, 20).
Встановлені обставини дають підстави для висновку про не передбачене умовами договору поруки збільшення обсягу відповідальності поручителя, що в силу вимог ч.1 ст.559 ЦПК України тягне припинення договору поруки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-100цс12 від 26 вересня 2012 року, яка, відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України, має враховуватися судами України.
За наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, пред'явлених до позичальника ОСОБА_3 є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає, а у частині позовних вимог до поручителя ОСОБА_4 суд першої інстанції не врахував, що порука є припиненою, а тому позов задоволенню в цій частині задоволенню не підлягав. Встановлена наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 та ухвалення нового рішення.
В частині стягнення на користь позивача судових витрат з відповідачів рішення суду першої інстанції, яким стягнуто по 350,05грн. з кожного відповідача підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в силу ст.88 ЦПК України судові витрати позивача у розмірі 700,11грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 313-317 ЦПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 2723,19 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 256,82 доларів США заборгованості за відсотками, 284,57 доларів США заборгованості за підвищеними відсотками, а разом 3264,58 доларів США 58 заборгованості за кредитним договором №CL40931 від 12.05.2008 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 2723,19 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 256,82 доларів США заборгованості за відсотками, 284,57 доларів США заборгованості за підвищеними відсотками, а разом 3264,58 доларів США 58 заборгованості за кредитним договором №CL40931 від 12.05.2008 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 відмовити.
В частині розподілу судових витрат рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2015 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 700,11грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: