Справа № 761/12694/15-ц
Провадження № 2-з/761/407/2016
Іменем України
12 вересня 2016 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Маліновської В.М.
при секретарі Кріт І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву Представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_5, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_6, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та Шевченківського районного відділу Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа: служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання вселення та реєстрації в квартирі незаконним та про виселення, -
В провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_5, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_6, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та Шевченківського районного відділу Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа: служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання вселення та реєстрації в квартирі незаконним та про виселення.
12.09.2016р. представником позивача - ОСОБА_2 до кацелярії суду подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої остання просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.
Заяву обґрунтовано тим, що оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, батьки малолітної дитини ОСОБА_6, 2010р. народження, у своїх запереченнях посилаються на те, що виселення їх разом із малолітним сином із спірної квартири призведе до позбавлення їх житла, в якому вони можуть мешкати, в зв'язку з чим вони будуть позбавлені будь-якого місяця проживання, що грубо порушить житлові права відповідачів, у тому числі і права їхньої малолітньої дитини.
Проте, як вбачається з довідки БТІ ОСОБА_4 має право власності на квартиру АДРЕСА_1 (1/2 частини квартири нею придбана до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 на дівоче прізвище за договором купівлі- продажу, право власності на іншу 1 /2 частини квартири отримана нею після зміни прізвища на ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу в порядку спадкування). На сьогодні зазначена квартира здається в оренду, внаслідок чого, проживаючі у спірній квартирі та порушуючи права інших малолітніх дітей, на захист прав яких заявлено позов, відповідачі незаконно отримують прибуток.
Оскільки, вже існує наявність факту введення суду в оману про відсутність іншої жилої площі у зазначених вище відповідачів, ними може бути сприйнята спроба фіктивного розпорядження власністю шляхом укладення договору купівлі-продажу або дарування належної квартири з метою отримання незаконного позитивного рішення для себе по зазначеній вище справі, що призведе до порушення прав інших малолітніх дітей, стосовно захисту прав яких пред'явлено позов.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 не є предметом спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_5, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_6, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та Шевченківського районного відділу Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа: служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання вселення та реєстрації в квартирі незаконним та про виселення.
Відтак, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суддя -
В задоволенні заяви представника Представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_5, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_6, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та Шевченківського районного відділу Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа: служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання вселення та реєстрації в квартирі незаконним та про виселення- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: